Біблія

23. І пішов він звідти до Бет-Елу. Коли він йшов дорогою, то малі діти вибігли з міста і кепкували з нього, і говорили йому: Іди, лисий! Іди, лисий!
24. Він озирнувся і побачив їх, і прокляв їх йменням Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу і розтерзали з них сорок і двоє дітей.
25. Звідси пішов він на гору Кармел, а звідти повернувся до Самарії.
4 Царів 3
1. Єгорам, син Ахавів, зацарював над Ізраїлем у Самарії вісімнадцятого року Йосафата, царя Юдиного, і царював дванадцять років.
2. І чинив недобре в очах Господніх, хоч і не так, як батько його і матір його; Він зняв статую Ваала, котру зробив його батько.
3. Одначе гріхів Єровоама, сина Неватового, що вводив у гріх Ізраїля, він тримався, і не відступав од них.
4. А Меша, цар моавський, розводив дрібну худобу і присилав цареві ізраїльському по сто тисяч ягнят і по сто тисяч рунних баранів.
5. Але коли Ахав помер, цар моавський повстав супроти царя ізраїльського.
6. І виступив цар Єгорам того дня із Самарії, і вчинив огляд усьому Ізраїлеві.
7. І пішов, і послав до Йосафата, царя Юдиного, сказати: Цар моавський повстав супроти мене, чи підеш зі мною на війну супроти Моава? Він сказав: Піду, як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ, як твої коні, так і мої коні.
8. І сказав: Якою дорогою просуватися нам? Він сказав: Дорогою пустелі едомської.
9. І пішов цар ізраїльський і цар Юдин, і цар едомський, і йшли вони обхідною дорогою сім днів, і не було води для війська і для худоби, котра [йшла] за ними.
10. І сказав цар ізраїльський: Ох! Скликав Господь трьох царів оцих, щоб віддати їх у руки Моава.
11. І сказав Йосафат: Чи немає тут пророка Господнього, щоб нам запитати у Господа через нього? І відповідав один із служників царя ізраїльського, і сказав: Тут Єлисей, син Шафатів, котрий подавав воду на руки Іллі.
12. І сказав Йосафат: Є у нього слово Господнє. І пішли до нього цар ізраїльський, і Йосафат, і цар едомський.
13. І сказав Єлисей цареві ізраїльському: Що мені вчинити з тобою? Піди до пророків батька твого і до пророків матері твоєї. І сказав йому цар ізраїльський: Ні, тому що Господь скликав сюди трьох царів оцих, щоб віддати їх в руку Моава.
14. І сказав Єлисей: Живий Господь Саваот, перед Котрим я стою! Якби я не поважав Йосафата, царя Юдиного, то не глянув би на тебе і не побачив би тебе.
15. Тепер покличте мені гусляра. І коли гусляр грав на гуслях, тоді рука Господня торкнулася до Єлисея.
16. І він сказав: Так говорить Господь: Понакопуйте в цій долині густо ровів;
17. Тому що так говорить Господь: Не побачите вітру і не побачите дощу, а долина оця виповниться водою, котру будете пити ви і дрібна та велика скотина ваша.
18. Але цього замало перед очима Господа; Він і Моава віддасть у ваші руки.
19. І ви завоюєте усі міста укріплені, і всі міста чільні, і всі найкращі дерева позрубуєте, і всі джерела води загатите, і всі найкращі ділянки у полях закидаєте камінням.
20. Уранці, коли підносять хлібне приношення, раптом ринула вода по шляху від Едома, і виповнилася земля водою.
21. Коли моавитяни почули, що йдуть царі воювати з ними, тоді зібрали всіх, починаючи від того, хто носить пояса, і старших, і стали на рубежі.
22. Уранці підвелися вони зарані, і, коли сонце засяяло над водою, моавитянам здалеку видилася ця вода червоною, наче кров.
23. І вони сказали: Це кров; Воювали царі між собою і винищили один одного; тепер по здобич, Моаве!
24. І прийшли вони до табору ізраїльського. І постали ізраїльтяни, і почали бити моавитян, а ті утікали від них, а вони переслідували їх і били моавитян.
25. І міста зруйнували, і на кожну кращу ділянку в полі кинули кожний свого каменя і закидали її. І всі джерела води загатили. І всі найкращі дерева зрубали, так що залишилися тільки каміння Кір-Харешеті. І оточили його тарани і зруйнували його.
26. І побачив цар моавський, що битва болісна для нього, і взяв із собою сімсот чоловіків, що оголили мечі, аби пробитися до царя едомського; але не змогли.
27. І взяв він сина свого первістка, що мав зацарювати після нього, і приніс його для всеспалення на мурі. Це викликало велике обурення в ізраїльтянах, і вони відступили від нього, і повернулися на свою землю.
4 Царів 4
1. Одна із дружин синів пророків із зойком говорила Єлисеєві: Служник твій, мій чоловік, помер. А ти відаєш, що служник твій боявся Господа. Тепер прийшов позикодавець забрати обидвох дітей моїх за служників собі.
2. І сказав їй Єлисей: Що маю зробити тобі? Скажи мені, що є у домі твоєму? Вона сказала: Немає у служниці твоєї нічогісінько в домі, окрім горняти з єлеєм.
3. І сказав він: Піди, попроси собі посудин на стороні, у всіх сусідів твоїх, посудин порожніх, набери чимало.
4. І піди, замкни двері за собою і за синами твоїми, і поналивай усі оці посудини; а повні повідставляй.
5. І пішла від нього, і замкнула двері за собою і за синами своїми. Вони подавали їй, а вона наливала.
6. Коли виповнені були посудини, вона сказала своєму синові: Подай мені ще посудину. Він сказав їй: Немає більше посудин. І перестала виливатися олива.
7. І прийшла вона і переказала чоловікові Божому. Він сказав їй: Піди, продай оливу і заплати борги твої, а що залишиться, споживатимеш із синами твоїми.
8. Одного дня прийшов Єлисей до Шунаму. Там одна заможна жінка ублагала його [до себе] їсти хліб; І коли б він не проходив, завжди заходив туди їсти хліб.
9. І сказала вона чоловікові своєму: Ось, я знаю, що чоловік Божий, котрий проходить повз нас постійно, є святий.
10. Учинимо невеличку опочивальню над стіною і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільці, і світильника; І коли він буде приходити до нас, нехай заходить туди.
11. І одного дня він прийшов туди, і зайшов до опочивальні і ліг там.
12. І сказав Ґехазієві, служникові своєму: Поклич оцю шунамитянку. І покликав її, і вона постала перед ним.
13. І сказав йому: Скажи їй: Ось, ти так турбуєшся про нас; Що тобі зробити? Чи не треба поговорити про тебе з царем, чи з військовою старшиною? Вона сказала: Ні, серед свого народу я живу.
14. І сказав він: А що зробити їй? І сказав Ґехазі: Та ось, сина немає в неї, а чоловік її похилого віку.
15. І сказав він: Поклич її. Він прикликав її, і постала вона в дверях.
16. І сказав він: За рік, о цій порі, ти триматимеш на руках сина. І сказала вона: Ні, володарю мій, чоловіче Божий, не обманюй служниці своєї.
17. І стала жінка вагітною, і народила сина на другий рік, о тій порі, про котру сказав їй Єлисей.