Біблія

20. І сказав Ґехазі, служник Єлисея, чоловіка Божого: Ось, володар мій відмовився взяти з руки Наамана, цього сиріянина, те, що він приносив. Живий Господь! Побіжу я за ним, і візьму в нього що-небудь.
21. І погнався Ґехазі за Нааманом. І побачив Нааман бігуна за собою, і зійшов із колісниці назустріч йому, і сказав: Чи з миром?
22. Він відповідав: З миром; володар мій послав мене сказати: Ось, тепер прийшли до мене з гори Єфремової двоє юнаків із синів пророцьких; дай їм талант срібла і дві переміни одежі.
23. І сказав Нааман: Візьми, мабуть, два таланти. І вмовляв його. І взяв він два таланти срібла в два мішки і дві переміни одежі, і віддав служникам своїм, і понесли перед ним.
24. Коли він прийшов до пагорба, то забрав із рук їхніх і сховав удома. І відпустив людей, і вони пішли.
25. Коли він прийшов і постав перед володарем своїм, Єлисей сказав йому: Звідки ти, Ґехазі? І сказав він: Нікуди не ходив служник твій.
26. І сказав йому: Хіба серце моє не сприяло тобі, коли обернувся назустріч тобі чоловік той із колісниці своєї? Хіба час брати срібло і брати одежу, чи оливкові дерева і виноградники, і дрібну чи велику худобу, і служників чи служниць?
27. Нехай же проказа Нааманова приліпиться до тебе і до потомства твого наповік. І вийшов він од нього [білий] від прокази, як сніг.
4 Царів 6
1. І сказали сини пророків до Єлисея: Ось, місце, де ми замешкали біля тебе, затісне для нас.
2. Ходімо до Йордану, і візьмемо кожний по одній колоді і вчинимо там собі місце для житла. Він сказав: Підіть.
3. І сказав один: Вчини люб'язність, піди ти із служниками твоїми. І сказав він: Піду.
4. І пішов з ними, і прийшли до Йордану; і почали рубати дерева.
5. І коли один порався біля дерева, упала сокира у воду. І закричав він, і сказав: Ох, володарю мій! Та ж вона позичена!
6. І сказав Божий чоловік: Де вона упала? Він показав йому те місце. І відрубав він [кусок] дерева, і кинув туди, і випливла сокира!
7. І сказав він: Візьми собі. Він простягнув руку свою і взяв її.
8. Цар Сирійський пішов війною на ізраїльтян і радився із челяддю своєю, кажучи: На такій-от і на такій-от місцині я отаборуюся.
9. І послав чоловік Божий до царя ізраїльського сказати: Бережись проходити отією місциною, бо там сиріяни засіли.
10. І посилав цар ізраїльський вивідувачів на ту місцину, про котру говорив йому чоловік Божий і застерігав його; і він остерігався там не раз і не два.
11. І затривожилося серце царя сирійського з цієї причини, і прикликав він служників своїх, і сказав їм: Скажіть мені, хто із вас [має перемови] з царем ізраїльським?
12. І сказав один з його служників: Ніхто, мій володарю царю; а Єлисей пророк, який в Ізраїля, переказує цареві ізраїльському навіть ті слова, котрі ти говориш в опочивальні своїй.
13. І сказав: Підіть, довідайтеся, де він; Я пошлю, і візьму його. І доповіли йому, і сказали: Ось, він у Дотані!
14. І послав туди коней, і колісниці, і багато війська. І прийшли вночі, і оточили місто.
15. А вранці служник чоловіка Божого підвівся і вийшов; І ось, військо довкола міста, і коні, і колісниці. І сказав йому служник його: Овва, мій володарю, що будемо робити?
16. І сказав він: Не бійся, тому що тих, хто з нами, більше, аніж тих, котрі з ними.
17. І молився Єлисей, і говорив: Господе! Розкрий йому очі, щоб він побачив. І розкрив Господь очі служникові, і він побачив: ось, уся гора повнісінька коней та вогняних колісниць навколо Єлисея!
18. Коли пішли до нього сирійці, Єлисей помолився Господові і сказав: Покарай їх сліпотою. І Він покарав їх сліпотою, за словом Єлисея.
19. І сказав їм Єлисей: Оце не та дорога і не те місто; ходіть за мною, я проведу вас до того чоловіка, якого ви шукаєте. І привів їх до Самарії.
20. Коли вони прийшли до Самарії, Єлисей сказав: Господе, відкрий очі їм, щоб вони бачили. І відкрив Господь очі їхні, і побачили, що вони в середині Самарії.
21. І сказав цар ізраїльський Єлисеєві, забачивши їх: Чи не побити їх, батьку мій?
22. І сказав він: Не вбивай. Хіба мечем своїм і луком своїм ти полонив їх, щоб убивати їх? Запропонуй їм хліба і води; нехай їдять і п'ють, і підуть до володаря свого.
23. І вчинив для них цар щедру гостину, і вони їли і пили. І відпустив їх, і пішли до володаря свого. І не ходили вже сирійські орди на ізраїльську землю.
24. Після цього зібрав Бен-Гадад, сирійський цар, все військо своє, і виступив, і вчинив облогу Самарії.
25. І був великий голод у Самарії, коли вони взяли в облогу її, аж так, що віслюкова голова продавалася за вісімдесят шеклів срібла, а четверта частина каву голубиного посліду – п'ять шеклів срібла.
26. Одного разу цар ізраїльський проходив муром, і одна жінка, зойкаючи, говорила йому: Поможи, володарю мій, царю!
27. І сказав він: Якщо не допоможе тобі Господь, яким чином я тобі допоможу? Чи з току або з чавила?
28. І сказав їй цар: Що тобі? І сказала вона: Оця жінка сказала мені: Віддай сина свого, з'їмо його сьогодні, а сина мого з'їмо завтра.
29. І зварили ми сина мого, і з'їли його. І я сказала їй другого дня: Віддай же сина твого, і з'їмо його. Але вона сховала сина свого.
30. Вислухавши слова жінки, цар розідрав одежу свою, і проходив муром, і народ бачив, що веретище на самому тілі його.
31. І сказав: Нехай те і те вчинить мені Господь, і ще більше вчинить, якщо залишиться голова Єлисеєва, сина Шафатового, на ньому сьогодні.
32. А Єлисей сидів у своєму домі, і старці сиділи в нього. І послав [цар] чоловіка від себе. Передніше, аніж прийшов посланець до нього, він сказав старцям: Чи бачите, що цей син убивника послав зняти мою голову? Дивіться, коли прийде посланець, зачиніть двері і притисніть його в дверях. Аж ось і тупотіння ніг володаря його за ним.
33. Ще говорив він з ними, аж ось, посланець прийшов до нього, і сказав: Ось яке лихо від Господа! Чого мені ще чекати від Господа?
4 Царів 7
1. І сказав Єлисей: Вислухайте слово Господнє. Так говорить Господь: Завтра о цій порі сея пшеничного борошна ліпшого [буде] за шекля, а дві сеї ячменю – за шекля біля брами Самарії.
2. І відповідав вельможа, на руку котрого цар спирався, чоловікові Божому, і сказав: Якби Господь відкрив вікна на небі, то й за таких обставин – чи сталося б так? І сказав той: Ось, побачиш своїми очима, але їсти цього не будеш.
3. Чотири чоловіки в проказі сиділи при вході до брами і говорили один одному: Чого нам отут сидіти, наджидаючи смерти?
4. Якщо наважимося і увійдимо до міста, то в місті голод, і ми там помремо; а якщо сидітимемо тут, то також помремо. Ходімо краще до табору сирійського. Якщо залишать нас живими, будемо жити; а якщо умертвлять, то помремо.
5. І звелися в сутінки, щоб рушити до табору сирійського. І прийшли до краю табору сирійського, і ось, там уже нікого.