Біблія

15. А також і жертовника, котрий у Бет-Елі, підвищення, споруджене Єровоамом, сином Неватовим, котрий увів Ізраїля у гріх, а також і жертовника його і підвищення, зітер на порох, і спалив діброву.
16. І глянув Йосія, і побачив могили, які були на горі, і послав, і взяв кості із могил, і спалив на жертовнику, й опоганив його за словом Господнім, котре оголосив чоловік Божий, що провіщав ці події.
17. І сказав Йосія: Що це за надгробок, котрого я бачу? І сказали йому мешканці міста: Це могила чоловіка Божого, який приходив із Юди і повідав нам, що ти учиняєш над жертовником у Бет-Елі.
18. І сказав він: Дайте йому спокій; Ніхто не чіпай кісток його. І зберегли кості його і кості пророка, який приходив із Самарії.
19. А також і всі капища підвищень у містах самарійських, котрі спорудили царі ізраїльські, гнівлячи Господа, зруйнував Йосія і вчинив з ними те саме, що вчинив у Бет-Елі.
20. І заколов усіх жерців підвищень, котрі там були, на жертовниках, і спалив на них кістки людські, – і повернувся до Єрусалиму.
21. І наказав цар всьому народові, сказавши: Звершіть Пасху Господові, Богові вашому, як написано у цій Книзі Заповіту;
22. Тому що не звершували такої Пасхи від днів Суддів, котрі судили Ізраїля, і впродовж усіх днів царів ізраїльських і царів юдиних.
23. А вісімнадцятого року царя Йосії була звершена Пасха Господові у Єрусалимі.
24. І викликачів мертвих, і чародіїв, і домових божків, та ідолів, і всілякі мерзоти, котрі з'явилися на землі Юдиній, і в Єрусалимі, винищив Йосія, аби виконати слова Закону, написані в книзі, яку знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.
25. Подібного до нього царя перед ним не було, що звернувся б до Господа всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всіма силами своїми, по всьому законові Мойсеєвому і по ньому не поставав подібний до нього.
26. Однак Господь не упокорив Свого спопеляючого гніву, котрий спалахнув у Ньому на Юду за всі гіркоти, якими гнівив Його Манасія.
27. І сказав Господь: І Юду відкину од Себе, як відкинув я Ізраїля, і відкину місто оце, Єрусалим, котрого Я вибрав, і дім, що про нього Я сказав: Буде ймення Моє там.
28. А решту про діяння Йосії, і про все, що він учинив, описано в Літописі царів Юдиних.
29. За днів його прийшов фараон Нехо, цар єгипетський, на річку Єфрат. І вийшов цар Йосія назустріч йому, і той умертвив його у Маґіддо, коли побачив його.
30. І служники його повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його у гробниці його. І взяв народ землі Єгоахаза, сина Йосії, і помазали його, і зацарювали його замість батька його.
31. Двадцять три роки мав Єгоахаз, коли зацарював, і три місяці царював у Єрусалимі; ім'я матері його – Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.
32. І чинив він лихе в очах Господніх – учиняв у всьому так, як чинили батьки його.
33. І затримав його фараон Нехо у Рівлі, в гаматському краї, щоб він не царював у Єрусалимі, і наклав кару на цей край: сто талантів срібла і талант золота.
34. І настановив фараон Нехо царем Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прийшов до Єгипту і помер там.
35. І срібло, і золото давав Єгояким фараонові; він визначив вартість землі, щоб давати срібло за наказом фараона; від кожного із народу краю, за вартістю своєю; він стягав срібло і золото для того, щоб віддати фараонові Нехо.
36. Двадцять п'ять літ було Єгоякимові, коли він зацарював, і одинадцять років царював у Єрусалимі: ім'я матері його – Зевуда, донька Педаї, з Руми.
37. І чинив він лихе в очах Господніх у всьому так, як чинили батьки його.
4 Царів 24
1. За днів його виступив Навуходоносор, цар вавилонський, а Єгояким був йому три роки невільником, але потім відхилився од нього.
2. І посилав на нього Господь полчища халдеїв, і полчища сирійців, і полчища моавські, та полчища синів Аммона. І послав їх на Юду, щоб погубити його за словом Господа, котре Він вирік через служників Своїх пророків.
3. За наказом Господа сталося [це] з Юдою, щоб відкинути [його] від Себе за гріхи Манасіїні, за все, що він учинив.
4. І за кров безневинну, котру він пролив, наповнивши Єрусалим кров'ю невинною, Господь не захотів простити.
5. Решта Єгоякимових діянь, та все, що він робив, – написане в Літописі царів Юдиних.
6. І спочив Єгояким із батьками своїми, і зацарював Єгояхім, син його, замість нього.
7. Цар єгипетський не виходив більше із країни своєї, тому що взяв цар вавилонський все, від потоку єгипетського до річки Єфрат, що належало цареві єгипетському.
8. Вісімнадцять років було Єгояхінові, коли він зацарював, і царював три місяці у Єрусалимі: ім'я матері його Нехушта, донька Елнатана, з Єрусалиму.
9. І робив він лихе в Господніх очах, усе так, як робив його батько.
10. Того часу підступили служники Навуходоносора, царя вавилонського, до Єрусалиму, і зазнало місто облоги.
11. І прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до міста, коли служники його чинили облогу його.
12. І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до царя вавилонського, він і матір його, і служники його, і князі його, і євнухи його, – і взяв його цар вавилонський восьмого року свого царювання.
13. І вивіз він звідти всі скарби царського дому; і поламав, як сказав Господь, всі золоті посудини, котрі Соломон, цар Ізраїля, зробив у храмі Господньому.
14. І виселив увесь Єрусалим, і всіх князів, і все хоробре військо, – десять тисяч було переселених, – і всіх теслів, і ковалів, ніхто не залишився, окрім бідного народу краю.
15. І переселив він Єгояхіна до Вавилону, і матір царя, і дружин царя, і євнухів його, і мужніх краю вивів на поселення з Єрусалиму до Вавилону.
16. І все військо, [числом] сім тисяч, і художників і будівельників тисячу, усіх хоробрих, які ходили на війну, вивів цар вавилонський на поселення до Вавилону.
17. І настановив цар вавилонський царем Маттанію, дядька [Єгояхіна], замість нього, і перемінив ім'я його на Седекію.
18. Двадцять і один рік було Седекії, коли зацарював, і одинадцять літ царював у Єрусалимі: ім'я матері його – Хамуталь, донька Єремії з Лівни.
19. І чинив він лихе в очах Господніх – у всьому так, як чинив Єгояким.
20. Гнів Господній був над Єрусалимом і над Юдою, доки Він не відкинув їх від Себе. І Седекія повстав супроти царя вавилонського.
4 Царів 25
1. Дев'ятого року царювання свого, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, з усім військом своїм до Єрусалиму, і взяв був в облогу його, і насипав довкола нього вала.
2. І було місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії.
3. Дев'ятого дня місяця посилився голод у місті, і не було хліба для народу краю.
4. І захопили місто, і всі вояки [повтікали] вночі дорогою до брами, поміж двома мурами, що біля царського саду; а халдеї стояли довкола міста, і [цар] утік дорогою на рівнину.