Біблія

14. І відкину останок спадку Мого, і віддам їх в руки ворогів їхніх, і будуть на грабунок і на здобич усім їхнім ворогам.
15. За те, що вони учиняли лихе в очах Моїх, і гнівили Мене від того дня, як вийшли батьки їхні з Єгипту, і донині.
16. А ще ж пролив Манасія вельми багато невинної крови аж так, що виповнив [нею] Єрусалим від краю й до краю, понад свій гріх, що він увів у гріх Юду – чинити лихе в очах Господніх.
17. А решту діянь Манасії, і про все, що він учинив, і про гріхи його, в чому він згрішив, написано в Літописі Юдиних царів.
18. І спочив Манасія з батьками своїми, і похований у саду при домі його, в саду Уззи. І зацарював Амон, син його, замість нього.
19. Двадцять два роки було Амонові, коли зацарював, і два роки царював у Єрусалимі; ім'я матері його – Мешуллемет, донька Харуца з Йотви.
20. І чинив він лихе в очах Господніх, так, як чинив Манасія, батько його.
21. І ходив тією ж дорогою, котрою ходив його батько, і служив ідолам, котрим служив батько його, і поклонявся їм;
22. І залишив Господа, Бога батьків своїх, не ходив шляхом Господнім.
23. І вчинили змову служники Амонові супроти нього, і умертвили царя в домі його.
24. Але народ краю перебив усіх, хто був у змові супроти царя Амона; і настановив народ краю царем Йосію, сина його, замість нього.
25. А решту діянь Амона і все, що він учинив, повідано в Літописі Юдиних царів.
26. І поховали його в гробниці його, в саду Уззи. І зацарював Йосія, син його, замість нього.
4 Царів 22
1. Вісім років було Йосії, коли зацарював, і тридцять один рік царював у Єрусалимі; ім'я матері його – Єдида, донька Адаї з Боцкату
2. І чинив він бажане в очах Господніх, і ходив у всьому шляхом Давида, батька свого, і не відхилявся ні праворуч, ні ліворуч.
3. Вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, кажучи:
4. Піди до Хілкійї, першосвященика, нехай він порахує срібло, принесене в дім Господній, котре зібрали від народу сторожі брами.
5. І нехай віддадуть його в руки виконавцям робіт, що при домі Господньому; а ці нехай роздадуть його робітникам, які працюють у домі Господньому, на лагодження пошкоджень дому.
6. Теслям і мулярам, і робітникам, а також на купівлю деревини і тесане каміння для лагодження дому;
7. А втім, не вимагайте від них звіту про срібло, передане в руки їхні, тому що вони чинять чесно.
8. І сказав Хілкійя, першосвященик до писаря Шафана: Книгу Закону я знайшов у домі Господньому. І подав Хілкійя книгу Шафанові, і він читав її.
9. І прийшов Шафан писар до царя, і приніс цареві відповідь, і сказав: Узяли слуги твої срібло, знайдене в домі, і передали його в руки виконавцям робіт, що при домі Господньому.
10. І доповів Шафан-писар цареві, кажучи: Книгу дав мені Хілкійя священик. І читав її Шафан перед царем.
11. Коли почув цар слова Книги Закону, то роздер свою одежу.
12. І наказав цар Хілкійї священикові, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїновому синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому служникові, кажучи:
13. Ідіть, зверніться до Господа, за мене, і за народ, і за всю Юдею про слова цієї знайденої Книги; тому що великий гнів Господній, котрий спалахнув на нас за те, що не слухали батьки наші слів книги цієї, щоб чинити нам згідно з приписами.
14. І пішов Хілкійя, священик, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сторожа шат, – вона сиділа в Єрусалимі, у Новому Місті, – і говорили до неї.
15. І вона сказала їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Скажіть чоловікові, котрий послав вас до мене.
16. Так говорить Господь: Наведу лихо на оце місце і на мешканців його, – всі слова Книги, котру читав Юдин цар.
17. За те, що залишили Мене і кадили іншим богам, щоб дратувати Мене всіма ділами рук своїх, спалахнув гнів Мій, на оце місце, і не загасне.
18. А цареві Юдиному, який послав вас звернутися до Господа, скажіть: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про слова, котрі ти чув.
19. Оскільки зм'якшилося серце твоє, і ти упокорився перед Господом, зачувши те, що Я вирік на оце місце і на мешканців його, що вони будуть предметом жаху і прокляття, і ти роздер одежу свою, і плакав передо Мною, то Я почув тебе, говорить Господь.
20. За це, ось, Я прилучу тебе до батьків твоїх, і тебе покладуть в гробницю твою в мирі, і не побачать твої очі всього того лихоліття, котре Я наведу на місце оце. І принесли цареві відповідь.
4 Царів 23
1. І послав цар, і зібрали до нього всю старшину Юдину і Єрусалиму.
2. І пішов цар у дім Господній, і вся Юдея, і всі мешканці Єрусалиму з ним, і священики, і пророки, і увесь народ, від малого до великого, і прочитав уголос перед ними всі слова Книги Заповіту, яку знайшли в домі Господньому.
3. Потім став цар на підвищене місце і склав перед Господом заповіта – наслідувати Господа і виконувати заповіді Його і настанови Його від усього серця і від усієї душі, щоб виконати слова заповіту цього, написані у книзі цій. І увесь народ пристав до заповіту.
4. І наказав цар Хілкійї першосвященикові, та іншим священикам, і сторожі порога, винести із Храму Господнього всі речі, зроблені для Ваала і для Астарти, і для всіх небесних світил, і спалив їх за Єрусалимом, в долині Кедрон, і наказав тлін їхній віднести до Бет-Елу.
5. І поскидав жерців, котрих настановили царі Юдині, щоб звершувати кадіння на підвищеннях у містах Юдиних і на околицях Єрусалиму, – і котрі кадили Ваалові, сонцю, і місяцеві, і сузір'ям, і всім світилам небесним;
6. І виніс Астарту із дому Господнього за Єрусалим, до потоку Кедрон, і спалив її біля потоку Кедрон, і перетер на порох, і кинув порох її на цвинтар загальнолюдський.
7. І зруйнував доми блудницькі, котрі [були] при храмі Господньому, де жінки ткали одежу для Астарти.
8. І вивів усіх жерців із міст Юдиних, і опоганив підвищення, на котрих звершували кадіння жерці, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав підвищення перед брамами, – ту, котра біля входу до брами Ісуса, старшини міста, і ту, котра ліворуч біля міської брами.
9. А втім, жерці підвищень не приносили пожертв на жертовнику Господньому в Єрусалимі, а опрісноки їли з братами своїми.
10. І споганив він Тофет, що в долині синів Гінномових, щоб ніхто не переводив сина свого і дочки своєї через вогонь для Молоха.
11. І відкинув коней, котрих віддавали царі Юдині сонцю перед входом до Господнього дому поблизу кімнат Нетан-Мелеха, євнуха, що у Парварімі, а колісниці сонця спалив огнем.
12. І жертовники на даху світлиці Ахазової, котрі зробили царі Юдині, і жертовники, котрі спорудив Манасія на обидвох подвір'ях дому Господнього, зруйнував цар, і скинув звідти, і пожбурив тлін їхній до потоку Кедрон.
13. І підвищення, котрі перед Єрусалимом, праворуч від гори Олив, які спорудив був Соломон, цар Ізраїля, для Астарти, мерзоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, мерзоти синів аммонітських, опоганив цар.
14. І розбив статуї, і зрубав діброви, і виповнив місце їхнє кістками людськими.