Біблія

25. Хіба ти не чув, що я віддавна учинив це, за старожитніх днів започаткував це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш укріпленні міста, [обертаєш] їх на купи руїн?
26. І мешканці їхні зробилися немічними, тремтять і залишаються в соромі. Вони стали, [мов] трава в полі і тендітне зело, [як] парості на дахах і обпалене збіжжя ще до колосіння.
27. Чи сядеш ти, чи вийдеш, Я все знаю; [відаю] і про зухвалість твою супроти Мене.
28. [За твою] зухвалість супроти Мене і за те, що пихатість твоя дійшла до вух Моїх, Я просуну кільце Моє у ніздрі твої, і вудило Моє до рота твого, і заверну тебе назад тією ж дорогою, котрою ти прийшов.
29. І ось тобі, [Єзекіє], ознака: Їжте цього року, що виросло від самосійного зерна, і другого року самосійне, а третього року сійте і жніть, і садіть виноградні сади і їжте плоди їхні.
30. І заціліле в домі Юдиному, залишене, знову пустить коріння внизу і принесе плід угорі.
31. Тому що з Єрусалиму вийде залишок, і порятунок від гори Сіону. Ревність Господа Саваота учинить це.
32. А тому так говорить Господь про царя асирійського: Не зайде він до цього міста; і не закине туди стріли, і не підступить до нього зі щитом, і вала супроти нього не зможе насипати.
33. Тією ж дорогою, котрою прийшов, повернеться, і в місто це не зайде, говорить Господь.
34. Я буду обороняти місто це, аби порятувати його заради Себе і заради Давида, служника Мого.
35. І сталося тієї ночі: пішов Ангел Господній і уразив у таборі асирійському сто вісімдесят п'ять тисяч. І підвелися вранці, і ось, усі тіла мертві.
36. І рушив, і пішов, і повернувся Санхерів, цар асирійський, і засів у Ніневії.
37. І коли він поклонявся в домі Нісхора, бога свого, то Адраммелех і Шар'ецер сини його, забили його мечем, а самі втікли до краю Араратського. І зацарював Есар-Хаддон, син його, замість нього.
4 Царів 20
1. За тих днів занедужав Єзекія смертельно; і прийшов до нього Ісая, син Амосів, пророк, і сказав йому: Так говорить Господь: Учини заповіта для дому твого, бо помреш ти і не одужаєш.
2. І відвернувся [Єзекія] лицем своїм до стіни, і молився до Господа, кажучи:
3. О, Господе! Згадай, що я ходив перед Тобою правдиво, із відданим [Тобі] серцем, і чинив бажане в очах Твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем.
4. Ісая ще не вийшов з міста, як було до нього слово Господнє:
5. Повернися, і скажи Єзекії, володареві народу Мого: Так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої. Ось, я зцілю тебе, третього дня підеш у дім Господній.
6. І додам до днів твоїх п'ятнадцять літ, і від руки царя асирійського порятую тебе і, захищатиму місто оце заради Себе і заради Давида, служника Мого.
7. І сказав Ісая: Візьміть грудку смоковниць. І взяли, і приклали до болячки; і він одужав.
8. І сказав Єзекія Ісаї: Які ознаки того, що Господь зцілить мене, і що піду я третього дня до Господнього дому?
9. І сказав Ісая: Ось буде тобі ознака від Господа, що виконає Господь Слово, котре Він вирік; Чи вперед пройти тіні на десять сходинок, чи повернутися на десять сходинок.
10. І сказав Єзекія: Легко тіні просунутися вперед на десять сходинок; Ні, нехай повернеться тінь назад на десять сходинок.
11. І заволав Ісая пророк до Господа ревно, і завернув Він тінь назад на східцях, де вона спускалася по східцях Ахазових, на десять сходинок.
12. Того часу послав Беродах-Бал'адан, син Бал'аданів, цар вавилонський, листа і дарунок Єзекії, бо він чув, що Єзекія був недужий.
13. Єзекія вислухав посланих, показав їм комори свої, срібло і золото, і духмяності, і дорогу оливу, і всю зброярню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях; не залишилося жодної речі, котрої не показав би їм Єзекія в домі своєму і в усьому володінні своєму.
14. І прийшов Ісая пророк до царя Єзекії, і сказав Йому: Що казали ці люди, і звідки вони приходили до тебе? І сказав Єзекія: Із краю далекого вони приходили, із Вавилону.
15. І сказав [Ісая] : Що вони бачили в домі твоєму? І сказав Єзекія: Усе що в домі моєму, вони бачили; не лишилося жодної речі, котрої я не показав би їм у скарбницях моїх.
16. І сказав Ісая Єзекії: Вислухай слово Господнє:
17. Ось, проминуть дні, і забране буде все, що в домі твоєму, і що зібрали батьки твої до цього дня, у Вавилон; нічогісінько не залишиться, говорить Господь.
18. Із синів твоїх, котрі підуть із тебе, котрих ти породиш, візьмуть, і будуть вони євнухами в палаці царя вавилонського.
19. І сказав Єзекія Ісаї: Щире слово Господнє, котре ти вирік. І продовжував: Нехай буде мир і добробут упродовж днів моїх.
20. А решту діянь Єзекії та про всі подвиги його, і про те, що він учинив ставок і водогін, і провів воду до міста, оповідано в Літописі юдиних царів.
21. І спочив Єзекія з батьками своїми, і зацарював Манасія, син його, замість нього.
4 Царів 21
1. Дванадцять років було Манасії, коли зацарював, і п'ятдесят років царював у Єрусалимі; ім'я матері його – Хевці-Ваг.
2. І учиняв він лихе в очах Господніх, [наслідуючи] мерзоти народів, котрих прогнав Господь від синів Ізраїлевих.
3. І знову спорудив підвищення, котрі понищив батько його Єзекія, і спорудив жертовники Ваалові, і вчинив діброву, як учинив був Ахав, цар ізраїльський, і поклонявся всім небесним силам і служив їм.
4. І спорудив жертовники у домі Господньому, про котрий сказав Господь: У Єрусалимі утверджу ймення Моє.
5. І спорудив жертовники всім світилам небесним на обидвох подвір'ях Господнього дому.
6. І провів сина свого через вогонь, і гадав, і ворожив, і позаводив викликувачів мертвих і чародіїв, багато вчиняв лихого в очах Господа, аби прогнівити Його.
7. І поставив карбоване зображення Астарти, котре зробив, у домі, про якого казав Господь Давидові і Соломонові, синові його: У домі цьому і в Єрусалимі, котрого Я вибрав із усіх колін Ізраїля, Я утверджую ймення Моє навіки.
8. І не дам більше мандрувати Ізраїлевій нозі з тієї землі, котру Я дав батькам їхнім, за умови, якщо вони будуть прагнути учиняти згідно з усім тим, що Я наказав їм, і з усім законом, якого заповідав їм служник Мій Мойсей.
9. Але вони не послухали; і звів їх Манасія до того, що вони чинили гірше від тих народів, котрих винищив Господь від лиця синів Ізраїля.
10. І говорив Господь через служників Своїх, пророків, і сказав:
11. За те, що учинив Манасія, цар Юдин, такі мерзоти, найгірші від того, що учиняли амореї, котрі були перед ним, і ввів Юду у гріх ідолами своїми,
12. За те, – так говорить Господь, Бог Ізраїля, – ось, Я наведу таке лихо на Єрусалим і на Юду, що в кожного, хто почує про нього, задзвенить в обох вухах!
13. І простягну на Єрусалим мірну вірьовку Самарії і вис о к дому Ахава, і витру Єрусалим так, як люди витирають чашу: витруть і перевернуть її догори дном.