Біблія

8. І почали вчиняти за звичаями народів, котрих прогнав Господь від синів ізраїлевих, і [за звичаями] царів ізраїльських, як учиняли вони.
9. І чинили сини Ізраїлеві небажане Господові, Богові своєму, і спорудили собі підвищення в усіх містах своїх, [починаючи] від сторожової вежі до укріпленого міста.
10. І поставили в себе статуї і зображення Астарти на всілякому високому пагорбі, і під всіляким тінявим деревом.
11. І вершили там кадіння на всіх підвищеннях, як ті народи, котрих прогнав од них Господь, і вдавалися до поганих справ, які гнівили Господа,
12. І служили ідолам, про яких говорив їм Господь: Не робіть цього!
13. Тоді Господь через усіх пророків Своїх, через усілякого ясновидця, застерігав Ізраїля і Юду, говорячи: Одверніться від лихих шляхів ваших, і дотримуйтеся заповідей Моїх, настанов Моїх, за всім ученням, котре Я заповідав батькам вашим і котре Я передав вам через служників Моїх пророків.
14. Але вони не слухали і ожорсточували шию свою, як була шия їхніх батьків, котрі не вірили в Господа, Бога свого.
15. І зневажили настанови Його, і заповіта Його, котрого Він ухвалив з батьками їхніми, і одкровення Його, котрими Він застерігав їх, і пішли за марнотами й мерзотою, і за народами довколишніми, про яких Господь заповідав їм, щоб не чинили так, як вони;
16. І залишили всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі зображення двох телят з литва, і зробили Астарту, і поклонялися всьому війську небесному і служили Ваалові.
17. І переводили синів своїх і дочок своїх через вогонь, і ворожили і чарували чарами, і віддавалися тому, щоб чинити небажане в очах Господніх і гнівити Його.
18. І вельми розгнівався Господь на ізраїльтян, і відкинув їх від лиця Свого. Не лишилося жодного, окрім одного коліна Юдиного.
19. І Юда також не пильнував заповідей Господа, Бога свого, і вчиняв за звичаями ізраїльтян, як учиняли вони.
20. І відвернувся Господь від усіх нащадків Ізраїля, і упокорив їх, і віддавав їх у руки грабіжникам, і нарешті відкинув їх від лиця Свого.
21. Ізраїльтяни усамітнилися від дому Давидового, і зацарювали Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.
22. І ходили Ізраїлеві сини у всіх Єровоамових гріхах, які він чинив, не ухилялися від них.
23. Доки Господь не відвернув Ізраїля від лиця Свого, як говорив через усіх служників Своїх, пророків. І переселили Ізраїля з краю свого в Асирію, де він і донині.
24. І перевів цар асирійський людей із Вавилону, і з Кути, і з Івви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, і оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І вони заволоділи Самарією, і почали жити в містах її.
25. І оскільки на початку замешкання свого там вони не шанували Господа, то Господь послав на них левів, котрі убивали їх.
26. І доповіли цареві асирійському, і сказали: Народи, котрих ти переселив і оселив у містах самарійських, не відають закону Бога тієї землі, і за те Він посилає на них левів, і ось, вони убивають їх, тому що вони не знають закону Бога тієї землі.
27. І наказав цар асирійський і сказав: Відправте туди одного із священиків, яких ви виселили звідти; нехай піде і замешкає там, і він навчить їх закону Бога тієї землі.
28. І прийшов один із священиків, котрих виселили із Самарії, і мешкав у Бет-Елі, і він навчав їх, як шанувати Господа.
29. Причому, зробив кожний народ своїх богів, і поставив у капищах узвишшя, які спорудили самаряни, – кожний народ у своїх містах, де вони живуть.
30. Вавилоняни зробили Суккот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму,
31. Іввійці зробили Нівхаза і Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх у вогні Адраммелехові і Анаммелехові, сефарваїмським богам.
32. А тим часом, шанували й Господа, і вчинили у себе священиків підвищень з-поміж себе, і вони служили в них у капищах на підвищеннях.
33. Господа вони шанували, і богам своїм вони служили за звичаями народів, з-поміж котрих оселили їх.
34. Аж донині чинять вони за давніми своїми звичаями: Не бояться Господа, і не чинять за настановами і за обрядами, і за законами, і за заповідями, котрі заповідав Господь синам Якова, котрому дав Він ім'я Ізраїля.
35. І склав Господь з ними заповіта і заповідав їм, говорячи: Не шануйте богів інших, і не поклоняйтеся їм, і не служіть їм, і не приносьте пожертви їм;
36. Але Господа, Котрий вивів вас із єгипетської землі силою великою і раменом потужним, Його шануйте, і Йому поклоняйтеся, і Йому приносьте пожертви.
37. І настанови, і приписи, і закона, і заповіді, котрі Він написав вам, прагніть виконувати упродовж усіх днів, і не шануйте богів інших.
38. І заповіта, котрого Я склав з вами, не забувайте, і не шануйте богів інших;
39. Тільки Господа, Бога вашого, шануйте, і він визволить вас від руки всіх ворогів ваших.
40. Але вони не послухали, а вчиняли за своїми попередніми звичаями.
41. Народи ці шанували Господа, але й ідолам своїм служили. Та навіть діти їхні і діти дітей їхніх донині вчиняють так само, як учиняли батьки їхні.
4 Царів 18
1. Третього року Осії, сина Елиного, ізраїльського царя, зацарював Єзекія, син Ахаза, царя Юдиного.
2. Двадцять п'ять літ було йому, коли зацарював, і двадцять дев'ять літ царював у Єрусалимі; ім'я матері його Аві, донька Захарії.
3. І чинив він бажане в очах Господніх – усе так, як чинив Давид, батько його.
4. Він понищив підвищення, розбив статуї, зрубав діброву і знищив мідного змія, котрого виготовив Мойсей, – тому що до цих днів Ізраїлеві сини кадили йому і називали його Нехуштан.
5. На Господа, Бога Ізраїлевого, покладався він, і такого, як він, не було поміж всіма царями Юдиними і після нього, і перед ним.
6. І прихилився він до Господа, і не відхилявся від Нього, і дотримувався заповідей Його, які заповідав Господь Мойсеєві.
7. І був Господь з ним: скрізь, куди він не ходив, чинив він розважливо. І відхилився він від царя асирійського, і вже не служив йому.
8. Він уразив филистимлян аж до Аззи і в межах її, від сторожової башти аж до укріпленого міста.
9. Четвертого року царя Єзекії, ізраїлевого царя, тобто сьомого року Осії, сина Елиного, – пішов Салманасар, цар асирійський, на Самарію, і взяв її в облогу.
10. І захопив її за три роки. Шостого року Єзекії, тобто дев'ятого року Осії, царя ізраїльського, звойована Самарія.
11. І переселив цар асирійський ізраїльтян до Асирії, і оселив їх у Халаху і в Хаворі, над річкою Ґозан і до мідійських міст.
12. За те, що вони не хотіли чути голосу Господнього, Бога свого і переступили заповіта Його, все що заповідав Мойсей, служник Господній; вони і не слухали, і не виконували.
13. Чотирнадцятого року царя Єзекії, пішов Санхерів, цар асирійський, супроти всіх укріплених міст Юдиних, і захопив їх.