Біблія

2. І сказав Давид Йоавові та до старшин народу: Ідіть, порахуйте Ізраїля від Беер-Шеви – аж до Дану, і повідайте мені, – і я знатиму число їх!
3. І сказав Йоав: Нехай Господь помножить народ Свій у стократ, супроти того, що є нині. Чи не всі вони, мій володарю, царю, слуги володаря мого? Нащо вимагає цього мій володар? Щоб це стало за провину для Ізраїля?
4. Але цареве слово подолало Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і повернувся до Єрусалиму.
5. І подав Йоав Давидові списки народного перепису. І було всіх ізраїльтян тисяча тисячі сто тисяч мужів, що оголюють меча, і Юдеїв – чотириста сімдесят тисяч, що оголюють меча.
6. А левитів і веніяминців він не лічив поміж ними, тому що царське слово було неприязне для Йоава.
7. І не бажаним було в очах Божих це діяння, і він уразив Ізраїля.
8. І сказав Давид Богові: Вельми згрішив я, що вчинив це. І нині прости провину слуги Твого. Бо я вчинив дуже нерозважливо.
9. І сказав Господь Ґадові, Давидовому ясновидцеві, кажучи:
10. Піди, і скажи Давидові: Так говорить Господь! Три [кари] Я пропоную тобі; вибери собі одну з-поміж них, – і Я пошлю її на тебе.
11. І прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: Вибирай собі:
12. Або три роки – голод; або три місяці будуть переслідувати тебе вороги твої, і меч ворогів твоїх досягне [до тебе] ; або три дні – меч Господній та моровиця на землі, і Ангел Господній, що винищує у володіннях Ізраїля. Отож, розваж, що мені відповісти Тому, Хто послав мене зі словом.
13. І сказав Давид Ґадові: Важко мені дуже; але нехай краще впаду в руки Господа, бо вельми велике милосердя Його, аби лише не впасти в руки людські.
14. І послав Господь моровицю на Ізраїля. І померло в ізраїльтян сімдесят тисяч люду.
15. І послав Бог Ангела в Єрусалим, щоб винищувати його. І коли він почав винищувати, побачив Господь, і пожалкував за це лихо, і сказав Ангелові-винищувачеві: Досить! Тепер опусти руку твою. А Ангел Господній стояв [тоді] понад током євусея Орнана.
16. І підвів Давид очі свої, і побачив Ангела Господнього, що стояв поміж небом і землею, з оголеним мечем в руці його, над Єрусалимом; і впав Давид і старші, покриті веретищем, на лиця свої.
17. І сказав Давид Богові: Чи не я наказав переписати народ? Я згрішив, я вчинив зло; а ці вівці – що учинили? Господе, Боже мій! Нехай же буде Твоя рука на мені і на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб вигубити [його].
18. І Ангел Господній сказав Ґадові, аби той переказав Давидові: Нехай Давид прийде і поставить жертовника Господові на току євусея Орнана.
19. І пішов Давид, за словом Ґадовим, котре він говорив йменням Господнім.
20. Орнан обернувся, побачив Ангела, а чотири сини його, що були з ним, сховалися. А Орнан молотив тоді пшеницю.
21. І прийшов Давид до Орнана. Орнан оглядівся і побачив Давида, вийшов з току і вклонився Давидові лицем до землі.
22. І сказав Давид Орнанові: Віддай мені місце на току. Я збудую на ньому жертовника Господові, за справжню ціну віддай мені його, щоби припинилося винищення народу.
23. І сказав Орнан Давидові: Візьми собі. Нехай учиняє володар мій, цар, що йому бажано; Ось, я віддаю на всеспалення і молотильне знаряддя на дрова, і пшеницю на приношення; все це віддаю задарма.
24. І сказав цар Давид Орнанові: Ні, я хочу купити у тебе за справжню ціну; бо я не приноситиму твоєї власності Господові, і не буду приносити для всеспалення [взятого] задарма.
25. І дав Давид Орнанові за це місце шістсот шеклів золота.
26. І спорудив там Давид жертовника Господові, і приніс усеспалення і мирні пожертви, і прикликав Господа, і Він почув його, [послав] вогонь з неба на жертовник всеспалення.
27. І сказав Господь Ангелові: Поверни меча твого в піхви його.
28. Оцій порі Давид зрозумів, що Господь почув його на току Орнана-священика, і приніс там пожертву.
29. А скинія Господня, котру спорудив Мойсей у пустелі, і жертовник усеспалення [були] о тій порі на пагорку у Ґів'оні.
30. І не міг Давид піти туди, щоб знайти Бога, тому що наляканий був мечем Ангела Господнього.
1 Літопису 22
1. І сказав Давид: Ось дім Господа Бога, і ось жертовник для усеспалень Ізраїля.
2. І наказав Давид зібрати чужинців, що були в ізраїльському краї, і поставив каменярів тесати каміння для спорудження дому Божого.
3. І багато заліза для цвяхів до брамних дверей і для пов'язі заготовив Давид, і багато міді – не знали їй ваги.
4. І кедрових дерев без числа, тому що сидоняни і тиряни привезли Давидові силу кедрового дерева.
5. І сказав Давид: Соломон, син мій, молодий і слабосилий, а дім, котрого належить спорудити, для Господа, має бути вельми величавий, для слави і окраси перед усіма краямиОтож, я приготую все необхідне для нього. І Давид заготовив усього дуже багато перед своєю смертю.
6. І покликав Соломона, сина свого, і заповідав йому збудувати дім Господові, Богові Ізраїля.
7. І сказав Давид Соломонові: Сину мій! У мене було на серці спорудити дім в ймення Господа, Бога мого;
8. Але було до мене слово Господнє, і сказано: Ти пролив багато крови і провадив значні війни. Ти не мусиш будувати дім йменню Моєму, тому що пролив багато крови на землю переді Мною.
9. Ось, у тебе народиться син: Він буде муж мирний; Я дам йому спокій від усіх ворогів його довкола: а тому ймення йому буде Соломон. І мир і спокій дам Ізраїлеві за днів його.
10. Він збудує дім йменню Моєму, і він буде Мені сином, а Я йому Батьком, і утверджу трона царства його над Ізраїлем навіки.
11. І нині, сину мій, нехай буде Господь з тобою, і буде щастити тобі, і збудуєш дім Господові, Богові твоєму, як Він казав про тебе.
12. Нехай же дасть тобі Господь розум, і розважливість і настановить тебе над Ізраїлем; і дотримуйся закону Господа, Бога твого.
13. Тоді ти будеш удатний, якщо будеш прагнути виконувати настанови і закони, котрі заповідав Господь Мойсеєві для Ізраїля. Будь стійкий і мужній, не бійся і не падай духом.
14. І ось, я при бідноті своїй приготовив для дому Господнього сто тисяч талантів золота, і тисячу тисяч талантів срібла, а міді і залізові немає ваги, бо їх так багато; і дерева, і каміння я також заготовив; а ти ще додай до цього.
15. У тебе велика кількість робітників і каменярів, різб'ярів, теслярів і всіляких придатних на всяку справу;
16. Золоту, сріблу, і міді та залізу немає числа. Почни і зроби, Господь буде з тобою.
17. І заповідав Давид усім князям Ізраїлевим допомагати Соломонові, синові його: