Біблія

1 Літопису 18
1. Після цього Давид завдав поразки филистимлянам, і упокорив їх, і захопив Ґат, і належні йому міста з руки филистимлян.
2. І переміг він також Моава, – і вчинилися моавитяни рабами Давидовими, сплачуючи йому данину.
3. І уразив Давид Гадад'езера, царя цовського, у Хаматі, коли той рушив утвердити владу свою на річці Єфрат.
4. І здобув Давид у нього тисячу колісниць, сім тисяч вершників і двадцять тисяч піших, і знищив Давид усі колісниці, залишивши від них [лише] сотню.
5. Сирійці дамаські прийшли було на поміч Гадад'езерові, цареві цовському, однак Давид винищив двадцять дві тисячі сирійців.
6. І поставив Давид [військову залогу] у Сирії дамаській, і вчинилися сирійці рабами Давидовими, сплачуючи йому данину. І допомагав Господь Давидові скрізь, куди лише він ходив.
7. І забрав Давид золоті щити, котрі були у рабів Гадад'езерових, і приніс їх до Єрусалиму.
8. А вже з Тівхату і з Куну, Гадад'езерових міст, позабирав Давид дуже багато міді. З неї Соломон учинив мідне море і стовпи, і мідні посудини.
9. І зачув Тоу, цар хамотський, що Давид завдав поразки всьому війську Гадад'езеровому, царя цовського.
10. І послав Гадорама, сина свого, до царя Давида, привітати його і дякувати за те, що він воював із Гадад'езером, і завдав йому поразки, – тому що Тоу був у стані війни з Гадад'езером; а також [із ним] всілякі посудини золоті і срібні та мідні.
11. І присвятив їх цар Давид Господові разом із сріблом і золотом, котре він забрав од усіх народів: від Едома й Моава, і від аммонових синів, филистимлян та від Амалика.
12. І Авшай, син Церуїн, уразив Едома у Соляній долині, – вісімнадцять тисяч;
13. І залишив в Едомі військову залогу, і став увесь Едом Давидовим рабом, бо Господь допомагав Давидові скрізь, куди він приходив.
14. І царював Давид понад усім Ізраїлем, і чинив суд і правду всьому народові своєму.
15. А Йоав, син Церуїн, [був] над військом, а Йосафат, син Ахілудів, – оповісником.
16. А Сад`ок, син Ахітувів та Авімелех, син Ев'ятарів, були священиками, а Шавша – писарем.
17. А Беная, син Єгоядин, був над керетянами і над пелетянами, а Давидові сини – були старшинами при царі.
1 Літопису 19
1. Після цього помер Нахаш, цар аммонський, і зацарював син його (Ханун) замість нього.
2. І сказав Давид: Виявлю я милість Ханунові, Нахашевому синові, за доброчинство, котре батько його виявив мені. І послав Давид послів, щоб утішити його за батька його, і прийшли служники Давидові у край аммонський, до Хануна, щоб утішити його.
3. Але князі аммонські сказали Ханунові: Невже ти гадаєш, що Давид із поваги до батька твого прислав до тебе утішників? Чи не для того прийшли служники його до тебе, щоб вивідати, і огледіти землю і розорити її?
4. І взяв Ханун Давидових служників, і поголив їх, і обрізав одежу їхню до половини, до стегон, і відпустив їх.
5. І пішли вони. І доповіли Давидові про людей оцих, і він послав їм назустріч, оскільки вони були вельми посоромлені. І сказав цар: Залишіться в Єрихоні, аж доки відростуть бороди ваші, і тоді повертайтеся.
6. Коли аммонійці побачили, що вони стали ненависними Давидові, тоді послав Ханун і аммонійці тисячу талантів срібла, щоб найняти собі колісниць і вершників із Сирії Месапотамської, і із Сирії Маахи, та із Цови.
7. І найняли вони собі тридцять дві тисячі колісниць, і царя Мааха і народ його, – котрі прийшли і розташувалися табором перед Медевою. І аммонійці зібралися з міст своїх, і виступили на війну.
8. Коли зачув про те Давид, то послав Йоава і все військо хоробрих.
9. І виступили аммонійці і вишикувалися до бою біля брами міста, а царі, котрі прийшли, виокремилися в полі.
10. І Йоав, забачивши, що доведеться йому відбиватися попереду і позаду, вибрав вояків з-поміж вибраних в Ізраїлі і вишикував їх супроти сирійців.
11. А решту народу доручив Ав'шаєві, братові своєму, щоби вони вишикувалися супроти аммонійців
12. І сказав він: Якщо сирійці будуть долати мене, то ти допоможеш мені; а якщо аммонійці будуть долати тебе, то я допоможу тобі.
13. Будь мужнім, і будемо твердо стояти за народ наш і за міста Бога нашого, – і Господь нехай учинить, що Йому бажано.
14. І виступив Йоав і люди, котрі були в нього, на бій із сирійцями, і вони побігли від нього.
15. А ті аммонійці, забачивши, що сирійці втікають, самі також почали втікати від брата його Авшая, і сховалися в місті. І прийшов Йоав до Єрусалиму.
16. Сирійці, забачивши, що вони зазнали поразки від Ізраїльтян, від правили послів і вивели сирійців, котрі були по той бік річки, і Шофах, старший Гадад'езерового війська вийшов перед ними.
17. І було повідано Давидові, і він зібрав усього Ізраїля; перейшов Йордан, і прийшовши до них, вишикувався супроти них; І став Давид до бою з сирійцями, і вони зійшлися в битві із ним.
18. І сирійці почали втікати від Ізраїля, і винищив Давид сирійців сім тисяч колісниць і сорок тисяч піших, і Шофаха, старшину війська, умертвив.
19. Коли ж побачили слуги Гадад'езерові, що вони зазнали поразки від Ізраїля, то замирилися з Давидом, і служили йому. І сирійці вже не хотіли допомагати аммонійцям.
1 Літопису 20
1. За рік, о тій порі, коли царі виходять [на війну], вивів Йоав військо і почав розоряти землю аммонійців, і прийшов і взяв в облогу Раббу, а Давид залишався в Єрусалимі. А Йоав, завоювавши Раббу, зруйнував її.
2. І взяв Давид корону царя їхнього з голови його; і знайшов, що вага її – талант золота, а на ній каміння коштовне, – і поклали її на голову Давидову! І здобичі дуже багато виніс із міста.
3. А народ, котрий був у ньому, вивів і спонукав до роботи пилками і залізними молотилами та сокирами. Так учинив Давид з усіма містами аммонійців, і повернувся Давид і весь народ до Єрусалиму.
4. Після цього розпочалася війна з филистимлянами, у Ґезері. Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих нащадків, і вони були упокорені.
5. І була ще війна з филистимлянами. Тоді Елханан, син Яірів, уразив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, у котрого держак списа був, як ткацький вал!
6. Була іще битва у Ґаті. А там був чоловік значного зросту, котрий мав по шість пальців – [всього] двадцять чотири. Він також був із нащадків Рефая.
7. Він зневажав Ізраїля, але Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата, забив його.
8. Ці також мали походження від Рефая у Ґаті, і впали від руки Давида і від руки його служників.
1 Літопису 21
1. І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида зробити перепис ізраїльтян.