Біблія

4. І скликав Давид синів Ааронових і левитів,
5. Із синів Кегатових: старшину Уріїла, і братів його – сто двадцять [душ].
6. Із синів Мерарі: старшину Асая, і братів його – двісті двадцять [душ].
7. Із синів Ґершомових: старшину Йоїла, і братів його – сто тридцять [душ].
8. Із синів Еліцафанових: старшину Шемая, і братів його – двісті.
9. Із синів Хевронових: старшину Еліїла, і братів його – вісімдесят.
10. Із синів Уззіїлових: старшину Аммінадава, і братів його – сто дванадцять.
11. І покликав Давид священиків: Сад`ока і Евіятара, а також левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемою, і Єліїла, і Аммінадава,
12. І сказав їм: Ви – старшини родів левитських; освятіться самі і брати ваші, і принесіть Ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, на [місце], [котре] я виладнав для нього.
13. Бо, як передніше ви це [робили], то Господь, Бог наш, уразив нас за те, що ми не прикликали Його, як належить.
14. І освятилися священики і левити для того, щоб нести Ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
15. І понесли сини левитів Ковчега Божого, як заповідав Мойсей за словом Господа, на плечах, на жердинах.
16. І наказав Давид старшинам левитів поставити братів своїх співаків з музичним знаряддям, з псалтирями, і цитрами, і арфами і тих, що грають на кимвалах, щоби піднести голос радощів.
17. І настановили собі левити: Гемана, Йоїлового сина, і братів його – Асафа, сина Берехії, а від синів Мерарі – їхніх братів Етана, сина Кушаї.
18. І з ними їхніх братів інших: Захарію і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліява, і Бенаю, і Маасею, і Маттатію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, – брамників.
19. І співаків: Гемана, Асафа та Етана – грати на мідних кимвалах.
20. А Захарію, і Азіїла, і Шемірамота, і Ехіїла, і Унні, Еліава, і Маасею, і Бенаю – на цитрах, високим голосом.
21. А Маттатію, Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, і Азазію, – на арфах, на октаві, щоби розпочинати гру.
22. А Кенанія, старший левитів, був учителем співу, тому, що мав хист до цього.
23. А Берехія і Елкана – брамники при Ковчезі.
24. А Шеванія, і Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарія, і Беная, і Еліезер, – священики, – сурмили в сурми перед Божим Ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя – брамники біля Ковчега.
25. Так Давид і старші Ізраїлеві і тисяцькі рушили перенести Ковчега заповіту Господнього з дому Овед-Едомового з радістю.
26. І сталося, коли Бог допоміг левитам, які несли Ковчега заповіту Господнього, тоді закололи на пожертву сім телят і сім баранів.
27. Давид був одягнений в одежу з вісону, і всі левити, що несли Ковчега, і співаки, і Кенанія, старший музик і співаків. А на Давиді був [іще] лляний ефод.
28. Отак увесь Ізраїль вносив Ковчега заповіту з вигуками, при звуках рогу і сурм, і кімвалів, граючи на псалтирях і цитрах.
29. Коли Ковчег заповіту Господнього входив до міста Давидового, Мелхола, Саулова донька, дивилася у вікно і, забачивши царя Давида, який танцював і грав, зневажила його у серці своєму.
1 Літопису 16
1. І принесли вони Божого Ковчега, і поставили його посеред скинії, котру налаштував для нього Давид, і принесли Богові всеспалення і мирні пожертви.
2. Коли Давид звершив усеспалення і приношення мирних пожертв, то благословив народ йменням Господнім.
3. І роздав усім ізраїльтянам, і чоловікам, і жінкам, по одному буханцеві хліба і по шматкові м'яса та по глечику вина.
4. І поставив на служіння перед Ковчегом Господнім [деяких] із левитів, щоб вони прославляли, дякували і величали Господа Бога Ізраїлевого.
5. Асаф був старшиною, другим після нього Захарія, Єліїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттатія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл – із псалтирями, і цитрами, і Асаф для гри на кімвалах.
6. А священики Беная і Яхазіїл – на сурмах, постійно [сурмили] перед Ковчегом заповіту Божого.
7. Цього дня Давид уперше передав псалма для уславлення Господа в руки Асафа і братів його;
8. Прославляйте Господа, зголошуйте ймення Його; звіщайте в народах про діяння Його.
9. Співайте Йому, грайте Йому, сповіщайте про всі дива Його;
10. Хваліться йменням Його святим; нехай же звеселюється серце шукачів Господа!
11. Прикличте Господа і сили Його, шукайте невтомно лиця Його;
12. Згадуйте дива, котрі Він звершив, знаки Його і суди уст Його.
13. [Ви], насіння Ізраїлеве, служники Його, сини Якова, вибрані Його!
14. Він Господь і Бог наш; суди Його по всій землі.
15. Пам'ятайте вічно заповіта Його, Слово, котре Він заповідав на тисячу родів,
16. Те, що заповідав Авраамові, і за що присягався Ісаакові.
17. І що поставив Якові в закон, та Ізраїлеві на заповіт вічний,
18. Кажучи: Тобі дам Я землю Ханаанську – жереба спадщини твоєї.
19. Вони були тоді нечисленними, зовсім нечисленними зайдами на чужій землі.
20. І переходили від народу до народу, з одного царства до другого народу;
21. Але Він нікому не дозволив осоромити їх, і викривав за них царів.
22. Не торкайтеся до помазанців Моїх і пророкам Моїм не чиніть лиха.