Біблія

23. Співайте Господові, вся земле, благовістіть щодня порятунок Його.
24. Сповіщайте поганам славу Його, усім народам – дива Його.
25. Бо великий Господь і уславлений вельми, і найгрізніший – над усіма богами.
26. Бо всі боги народів ніщо – божки, а Господь небо утворив.
27. Слава і велич у Його присутності, могутність і радість на місці Його.
28. Вшануйте Господа, племена народів, вшануйте Господа славою і честю.
29. Вшануйте Господа славою ймення Його. Візьміть дар, простуйте до Нього, вклоніться Господові перед красою святині Його!
30. Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував усесвіт, що не похитнеться.
31. Нехай радіють небеса, нехай святкує земля, і нехай скажуть у народах: Господь царює!
32. Нехай збурюється море, і що виповнює його, нехай радіє поле, і все, що на ньому.
33. Нехай звеселяються дерева дібровні перед Господом, бо Він іде судити землю.
34. Прославляйте Господа, бо навіки милість його.
35. І скажіть: Урятуй нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, нехай прославляємо святе ймення Твоє, і нехай хвалимося славою Твоєю!
36. Благословенний Господь, Бог Ізраїля, од віку й до віку! І сказав увесь народ: Амінь! Алілуйя!
37. Давид залишив там, перед Ковчегом заповіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед Ковчегом постійно, щодня.
38. І Овед-Едома та братів його, шістдесят вісім; а Овед-Едома, Єдутового сина, та Хоса, – за брамників.
39. А священика Сад`ока і братів його священиків, перед житлом Господнім, що на верховині у Ґів'оні.
40. Для підношення всеспалення Господові на жертовнику всеспалення постійно, вранці і увечері, і для всього, що написано в законі Господа, котрого Він заповідав Ізраїлеві.
41. І з ними Гемана і Єдутуна і решту вибраних, котрі призначені поіменно, щоби прославляти Господа, бо навіки милість Його.
42. При них Геман і Єдутун прославляли Бога, сурмлячи на сурмах, кімвалах і різних музичних знаряддях; а синів Єдутунових [поставив] біля брами.
43. І пішов увесь народ, кожний у дім свій; повернувся й Давид, щоби благословити дім свій.
1 Літопису 17
1. Коли Давид мешкав у домі своєму, то сказав Давид до Натана-пророка: Ось, я мешкаю в домі кедровому, а Ковчег Господнього заповіту, – під шатром!
2. І сказав Натан Давидові: Усе, що в тебе на серці, – роби, бо з тобою Бог.
3. Але тієї ж ночі було слово Боже до Натана:
4. Іди, і скажи служникові Моєму Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені дім для замешкання.
5. Бо Я не мешкав у домі від того дня, як вивів синів Ізраїля, і донині, а [ходив] із скинії до скинії, і з житла [до житла].
6. Скрізь, де тільки ходив Я з усім Ізраїлем, чи сказав Я хоча б слово котромусь із суддів Ізраїльських, котрим Я наказав пасти народ Мій: Чому ви не збудуєте Мені дім кедровий?
7. І тепер скажи служникові Моєму Давидові: Так сказав Господь, Саваот: Я взяв тебе від отари овечок, щоб ти був вождем народу Мого, Ізраїля.
8. І був з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив усіх ворогів твоїх перед тобою, і вчинив ім'я твоє, як ймення великих на землі.
9. Я облаштую також місце для народу Мого, Ізраїля, і посаджу їх, і буде він спокійно жити на місці своєму, і не будуть вже тривожними, і діти нечистоти не чіпатимуть їх відтак, як це було передніше.
10. За тих днів, коли Я настановив суддів над народом Моїм Ізраїлем; і Я упокорив усіх ворогів твоїх, і звіщаю тобі, що Господь учинить тобі дім.
11. Коли виповняться твої дні, і ти підеш до батьків своїх, тоді Я настановлю сім'я твоє після тебе, котре буде із синів твоїх, і утривалю царство його.
12. Він збудує Мені дім, і зміцню трона його навіки.
13. Я буду йому Батьком, і він буде Мені сином, – і милості Моєї не відберу од нього, як Я відібрав од того, що був перед тобою.
14. Я поставлю його у домі Моєму і в царстві Моєму навіки, і трон його буде міцний вічно
15. Усі ці слова і все видіння геть чисто переказав Натан Давидові.
16. І прийшов цар Давид, і став перед Господом, і сказав: Хто я, Господе Боже, і що таке мій дім, що ти отак підніс мене?
17. Але й цього замало було в очах Твоїх, Боже; Ти звіщаєш про дім слуги Твого на майбутнє, і дивишся на мене, як на чоловіка великого, Господе, Боже!
18. То що іще може додати перед Тобою Давид для звеличення слуги Твого?
19. Господе! Для слуги Твого і за серцем Своїм ти чиниш усе це велике, щоб з'явити всіляке величчя.
20. Господе! Немає схожого на Тебе, і немає Бога, окрім Тебе, за всім, що ми чули своїми вухами.
21. І хто схожий на народ Твій Ізраїля, єдиний народ на землі, до котрого приходив Бог, [щоб] викупити його Собі за народ, учинити Собі ймення великим і страшним діянням: вигнанням народів від лиця народу Твого, котрого Ти визволив із Єгипту.
22. Ти учинив народа Свого, Ізраїля, Своїм власним народом навіки, і Ти, Господе, став Богом його.
23. Отож, тепер, о Господе, слово, котре Ти мовив про слугу Твого і про дім його, утриваль навіки і вчини, як Ти сказав.
24. І нехай буде і звеличиться ймення Твоє навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів, є Бог над Ізраїлем; і дім слуги Твого Давида нехай буде міцним перед Тобою.
25. Тому що Ти, Боже мій, відкрив служникові твоєму, що Ти учиниш йому дім; тому служник Твій і наважився молитися перед Тобою.
26. І нині, Господе, Ти Бог, і Ти сказав про служника Твого так добре.
27. То ж почни благословляти дім служника Твого, щоб він був вічно перед Тобою. Бо, якщо Ти, Господе, благословиш, то буде він благословенний навіки.