Біблія

6. І Баалат, і всі міста для припасів, котрі були в Соломона, і всі міста для колісниць, і міста для верхівців, і все, що забажав Соломон збудувати в Єрусалимі і на Ливані, і по всій землі володіння свого,
7. Увесь народ, який залишився від хеттеїв, і амореїв, і періззеїв, і хіввеїв, і євусеїв, котрі були не з синів Ізраїлевих, –
8. Дітей їхніх, які залишилися на землі, котрих не винищили сини Ізраїлеві, – учинив Соломон такими, що сплачували данину аж донині.
9. А синів Ізраїлевих не вчинив Соломон робітниками у діяннях своїх, але вони були вояками і старшинами охоронців його, і старшинами колісниць його і вершників його.
10. І було чільних намісників у царя Соломона, що урядували народом, – двісті п'ятдесят.
11. А доньку фараонову перевів Соломон із міста Давидового у дім, котрого спорудив для неї; тому що, казав він, не мусить жити жінка у мене в домі Давида, царя Ізраїлевого; бо святий він, адже увійшов до нього Ковчег Господній.
12. Тоді розпочав Соломон підносити усеспалення Господові на жертовнику Господньому, котрого він учинив перед притвором,
13. Щоб за приписами щодня приносити приношення, за Мойсеєвою заповіддю, в суботи і в новомісяччя, і на свята тричі на рік: на свято опрісноків і на свято жнив, і на свято куренів.
14. І ухвалив він, за розпорядженням Давида, батька свого, черги священиків на їхню службу, і левитів на їхню чергу, щоб вони славословили і служили при священиках за настановами щодня, і брамників за їхньою чергою, до кожної брами; бо таким був заповіт Давидів, чоловіка Божого.
15. І не ухилялися вони від наказів царя про священиків та левитів, щодо всякого чину і щодо скарбів.
16. Так були налаштовані всі діяння Соломонові від підмурку храму Господнього до кінцевого завершення його – храму Господнього. Отак храм Господній був завершений.
17. Тоді рушив Соломон до Ецйон-Геверу та до Елоту, котрий на морському березі, в едомському краї.
18. І прислав йому Хурам через своїх служників свої кораблі та служників, які знали море, і пішли вони із служниками Соломоновими до Офіру, і дістали там чотириста п'ятдесят талантів золота, і привезли царю Соломонові.
2 Літопису 9
1. Цариця Шеви почула була про славу Соломонову, і прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалимі, з вельми значними скарбами і з верблюдами, нав'юченими духмянами, і безліччю золота й коштовного каміння. І прийшла до Соломона, і бесідувала з ним про все, що лежало в неї на серці.
2. І розтлумачив їй Соломон усі загадки її, і не було в тих загадках жодної, якої б він не розтлумачив.
3. І побачила цариця Шеви мудрість Соломонову і дім, котрого він збудував.
4. І їжу за столом його, і помешкання служників його, і поважність служників його, і одежу їхню, і чашників його, і одежу їхню, і вхід, котрим він входить до Господнього дому, і була вона вкрай подивована тим.
5. І сказала цареві: Правдою було те, що я чула в своїм краї про діяння твої і про мудрість твою.
6. Але я не вірила словам про них, аж доки не прийшла і не побачила на власні очі. І ось, мені й наполовину не сказали про сутність мудрости твоєї: ти перевищив славу, про яку я чула!
7. Блаженні люди твої, і блаженні слуги оці, що завжди стоять перед тобою і чують мудрість твою.
8. Нехай же буде благословенний Господь, Бог твій, Котрий виявив волю посадити тебе на Свого трона за царя у Господа, Бога твого, через любов Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки, Він настановив тебе царем над ним, чинити суд і справедливість.
9. І дала вона цареві сто двадцять талантів золота і величезну кількість духмян та коштовного каміння; і не існувало таких духмян, котрих цариця Шеви не подарувала б цареві Соломонові.
10. І служники Хурамові і служники Соломонові, котрі привезли золото з Офіру, привезли також і червоного дерева, і коштовного каміння.
11. І вчинив цар із цього червоного дерева сходи до Господнього дому і до царського дому, і гусла, і арфи для співаків. І не бачили подібного до цього ніколи в краєві Юдиному.
12. А цар Соломон дав цариці Шеви все, чого бажала вона і чого вона просила, окрім таких речей, котрі вона привезла цареві. І повернулася вона назад до свого краю, вона і служники її.
13. І була вага того золота, котре надходило до Соломона щороку, – шістсот шістдесят шість талантів золота.
14. А понад те посли і купці приносили, і всі царі аравійські, і намісники краю приносили золото та срібло Соломонові.
15. І вчинив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, – по шістсот [шеклів] кутого золота йшло на одного щита;
16. І триста щитів менших із кутого золота, – по триста [шеклів] золота йшло на одного щита, – і поставив їх цар в домі з Ливанського дерева.
17. І вчинив цар великого трона із слонової кості, і покрив його чистим золотом.
18. І шість сходинок до трону, і золоте підніжжя до трону, і поруччя обіруч при місці сидіння, і двох левів, що стояли при поруччях.
19. І [ще] дванадцять левів, які стояли там на шести сходинках пообіч. Ще не було такого [трону] в жодному царстві.
20. І весь посуд на пиття у царя Соломона [був] із золота, і увесь посуд у домі з ливанського дерева [був] із чистого золота: срібло за часів Соломона вважалося за ніщо.
21. Бо кораблі царя ходили до Таршішу з хурамовими служниками, і за три роки поверталися кораблі із Таршішу, і привозили золото і срібло, і слонову кість, і мавп, і пав.
22. І перевершив цар Соломон усіх царів земних багатством і мудрістю.
23. І всі царі земні ходили побачити Соломона, аби почути його мудрість, котру Бог поклав у його серце.
24. І кожний з них підносив від себе, як дарунок, – посудини срібні, і посудини золоті, і одежу, і зброю, і духмяна, коней та мулів, – щороку.
25. І було у Соломона чотири тисячі кінських стійл для коней та колісниць, і дванадцять тисяч вершників, і він розмістив їх по містах колісничних і при цареві – в Єрусалимі;
26. І володарював він над усіма царями, від річки [Єфрату] аж до филистимського краю і до рубежів Єгипту.
27. І вчинив цар срібло в Єрусалимі рівноцінним з [простим] каменем, а кедри, з причини чисельності їх, вчинив рівноцінними із сикоморами, котрі в Шефелі.
28. Коней приводили Соломонові з Єгипту, а також із довколишніх країв.
29. А решта Соломонових діянь – від перших до останніх – описані в хроніці пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і у видіннях ясновидця Єді про Єровоама, Неватового сина.
30. А царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.
31. І спочив Соломон із батьками своїми, і поховали його в Місті Давида, батька його. І зацарював Рехав'ам, син його, замість нього.
2 Літопису 10
1. І пішов Рехав'ам до Сихему, тому що до Сихему зійшлися всі Ізраїльтяни, щоб настановити його царем.