Біблія

10. Прийшов я в дім Шемаї, сина Делаї, Мегатав'їлового сина, а він зачинився і сказав: Ходімо до Божого дому, всередину храму, і замкнемо за собою двері храму, бо прийдуть убити тебе, і прийдуть уночі вбити тебе.
11. Але я сказав: Чи може втікати такий чоловік, як я? Чи може такий, як я, зайти до храму, щоби залишитися живим? Не піду!
12. Я знав, що не Бог послав його, але він пророкував до мене, бо Товія і Санваллат підкупили його.
13. Бо він для того й був підкуплений, щоб я злякався, і вчинив так, і згрішив, і, щоб про мене ходила недобра слава.
14. Згадай, Боже мій, Товію, і Санваллата за цими вчинками їхніми, а також пророчицю Ноадію та інших пророків, котрі хотіли залякати мене!
15. І завершили мура двадцять п'ятого дня місяця елула, за п'ятдесят два дні.
16. Коли зачули про це всі вороги наші, і побачили це всі народи, котрі довкола нас, тоді вони вельми упали в очах своїх і спізнали, що праця наша вчинена від нашого Бога!
17. А понад те вельможі Юдеї багато писали листів, котрі надсилалися до Товії, а Товіїні листи приходили до них.
18. Тому що багато серед них у Юдеї були в таємній спілці з ним, бо він був зятем Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв за себе доньку Мешуллама, Берехіїного сина.
19. Навіть про доброчинства його вони говорили при мені, а мої слова передавали йому. Товія надсилав листи, щоб залякати мене.
Неємії 7
1. Коли мура добудували, і я навісив двері, і настановлені були на своє служіння брамники, і співаки, і левити,
2. Тоді я сказав братові моєму Ханані і старшині Єрусалимської фортеці Хананію, бо він був чоловіком правдивим, і Бога боявся більше, аніж інші.
3. І я сказав їм: Нехай не відчиняються брами Єрусалимські, аж доки не пригріє сонце, і доки вони стоять, нехай замикають і зачиняють брами. І поставив я сторожу із мешканців Єрусалиму, кожного дня на його сторожу, і кожного навпроти дому його.
4. Але місто було значне і просторе, а народу в ньому було небагато і будинки залишалися в руїнах.
5. І поклав мені Бог мій на серце зібрати вельможних і старшин та народ, щоб учинити перепис. І знайшов я родовідний перепис тих, котрі спочатку прийшли, і в нім написано:
6. Ось мешканці країни, котрі вирушили з полону, бранці, що за наказом Навуходоносора, царя вавилонського, були у вигнанні, а відтак повернулися до Єрусалиму та Юдеї, кожний до свого міста;
7. Ті, котрі пішли із Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Азарією, Раамією, Нахаманієм, Мордехаєм, Білшаном, Місперетом, Біґваєм, Нехумом, Бааною. Число людей народу Ізраїлевого:
8. Синів Пар'ошових – дві тисячі сто сімдесят два;
9. Синів Шеватіїних – триста сімдесят два;
10. Синів Арахових – шістсот п'ятдесят два,
11. Синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових – дві тисячі вісімсот вісімнадцять.
12. Синів Еламових – тисяча двісті п'ятдесят чотири,
13. Синів Заттуєвих – вісімсот сорок п'ять.
14. Синів Заккаєвих – сімсот шістдесят.
15. Синів Біннуєвих – шістсот сорок вісім.
16. Синів Беваєвих – шістсот двадцять вісім.
17. Синів Азгадових – дві тисячі триста двадцять два.
18. Синів Адонікамових – шістсот шістдесят сім.
19. Синів Біґваєвих – дві тисячі шістдесят сім.
20. Синів Адінових – шістсот п'ятдесят п'ять.
21. Синів Атерових – з синів Хізкійїних – дев'яносто вісім.
22. Синів Хашумових – триста двадцять вісім.
23. Синів Бецаєвих – триста двадцять чотири.
24. Синів Харіфових – сто дванадцять.
25. Уроджденців Ґів'ону – дев'яносто п'ять.
26. Мешканців із Віфлеєму та Нетофи – сто вісімдесят вісім.
27. Мешканців із Анатоту – сто двадцять вісім.
28. Мешканців із Бет-Азмавету – сорок два.
29. Мешканців із Кір'ят-Єаріму, Кефіри та Беероту – сімсот сорок три.
30. Мешканців з Рами та Ґави – шістсот двадцять один.
31. Мешканців з Міхмасу – сто двадцять два.
32. Мешканців з Бет-Елу та Аю, – сто двадцять три.
33. Мешканців з Нево другого – п'ятдесят два.
34. Синів Еламу Другого – тисяча двісті п'ятдесят чотири.
35. Синів Харіму – триста двадцять.
36. Уродженців з Єрихону – триста сорок п'ять.
37. Уродженців з Лоду і Хадіду й Оно – сімсот двадцять один.
38. Уродженців із Сенаї – три тисячі дев'ятсот тридцять.