Біблія

20. І ночували крамарі і купці всіляких речей поза Єрусалимом і вперше, і вдруге.
21. Тоді я суворо попередив їх і свідчив супроти них і сказав їм: Чому ви ночуєте біля муру? Якщо вчините це ще раз, я накладу на вас руку. І звідтоді вони не приходили в суботу.
22. І сказав я левитам, щоб вони очистилися і приходили стерегти брами, щоб святити день суботній. І за це згадуй мене, Боже мій, і помилуй мене з великої милости Твоєї!
23. І ще тими днями я бачив Юдеїв, котрі взяли собі дружин із ашдодянок, аммонійок, і моавитянок.
24. І від того сини їхні говорили наполовину ашдодською, чи мовою інших народів, і не вміли розмовляти єврейською.
25. Я покартав їх за це, і проклинав їх, і деяких із мужів бив, виривав у них волосся, і заклинав їх Богом, щоб вони не віддавали доньок своїх за синів їхніх, і не брали дочок їхніх за синів своїх і за себе.
26. Чи не через них, говорив я, грішив Соломон, цар Ізраїлів? У багатьох народів не було такого царя, як він. Він був улюбленцем Бога свого, і Бог настановив його царем над усіма ізраїльтянами; і все ж таки чужинські жінки увели в гріх і його.
27. І чи можливо нам чути про вас, що ви чините все це велике зло, грішите перед Богом нашим, приймаючи в співжиття чужинських жінок?
28. І один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, – і я прогнав його від себе.
29. Пригадай їм, Боже мій, що вони опоганили священство і заповіта священицького і левитського.
30. Так очистив я їх від усього чужинського, і поновив служіння священиків і левитів, кожного на справу його,
31. І за пожертву дров у призначений час, і за першоплоди. Згадай мене, Боже мій, мені на добро!
Книга Естер
Естер 1
1. І сталося за днів Артаксеркса, – це той Артаксеркс, що царював над ста двадцятьма сімома провінціями – від Індії до Ефіопії;
2. У той час, як цар Артаксеркс сів на царському троні своєму, що в Сузах, у столичному місті.
3. Третього року свого царювання він учинив бенкет для всіх князів своїх і для служників своїх, для старшин війська перського і мідійського, і для намісників провінцій своїх;
4. Показуючи велике багатство царства свого, і осяйне звеличення своє, [упродовж] багатьох днів – сто вісімдесят днів.
5. А по закінченні цих днів учинив цар для народу свого, що був у столичному місті Сузи, від великого до малого, бенкет семиденний на садовому подвір'ї царського палацу.
6. Білі і зеленого кольору вовняні тканини, прикріплені вісоновими і пурпурними шнурами, [висіли] на срібних кільцях і мармурових стовпах.
7. Золоті і срібні ложі [стояли] на помості, що був прикрашений червоним, синім, білим та чорним мармуром.
8. Напої подавали в золотому посуді, у посуді різному, і вина царського було багато, за маєтністю царя. А пиття [тривало] за законом, ніхто не силував, бо цар так наказав усім керуючим в домі його, щоб чинили за волею кожного.
9. І цариця Вашті також учинила бенкет для жіноцтва у царському домі царя Артаксеркса.
10. Сьомого дня, коли звеселилося серце царя від вина, він наказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімом євнухам, які служили перед царем Артаксерксом,
11. Щоб вони привели царицю Вашті до царя в короні царській, аби показати народам і князям вроду її; бо вона була вельми вродлива.
12. Але цариця Вашті відмовилася прийти за наказом царя, [оголошеному] через євнухів.
13. І вельми розгнівався цар і спалахнула в ньому лють. І сказав цар мудракам, які знали (зазирали в) [передніші] часи, – бо цар [мав звичку] звертатися до всіх, хто знав закон і справедливість, –
14. А наближеними до нього тоді були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, – сім князів перських і мідійських, котрі бачили обличчя царя [і] сиділи першими в царстві:
15. Як учинити за законом із царицею Ваштою за те, що вона не вчинила за словом царя Артаксеркса, [оголошеному] через євнухів?
16. І сказав Мемухан до царя і князів: Не перед царем одним завинила цариця Вашті, а перед князями і перед усіма народами, котрі по всіх округах царя Артаксеркса;
17. Тому що вчинок цариці дійде до всіх жінок, і вони будуть нехтувати чоловіками своїми і говоритимуть: Цар Артаксеркс наказав привести царицю перед обличчя своє, а вона не пішла.
18. Тепер княгині перські і мідійські, котрі почують про вчинок цариці, будуть говорити [те саме[ усім князям царя; і нехтування і гіркот буде доволі.
19. Якщо буде в царевій волі, нехай вийде від нього царська постанова, і запишеться в закони перські і мідійські, і не відміняється, про те, що Вашті не буде ходити перед обличчя царя Артаксеркса, а царські ознаки її цар передасть іншій, котра краща від неї.
20. Коли зачують про цю постанову царя, котра розійдеться по всьому царству його, тому що воно велике, тоді всі дружини будуть поважати чоловіків своїх, від великого до малого.
21. І було до душі слово оце в очах царя і князів; і вчинив цар за словом Мемухана.
22. І порозсилав він листи до всіх царських провінцій, до кожної провінції письмом її (мовою), і до кожного народу мовою його, щоб усякий муж був володарем у домі своєму, і щоб це було повідане кожному природною мовою його.
Естер 2
1. Потому, як вщух гнів царя Артаксеркса, він пригадав Вашті і про те, що вона вчинила, і яка була ухвала щодо неї.
2. І сказали юнаки, служники царя: Нехай пошукають для царя молодих вродливих дівчат,
3. І нехай цар призначить оглядачів по всіх провінціях свого царства, котрі зберуть усіх молодих юнок, вродливих на вигляд, до столичного міста Сузи, до дому жінок під нагляд Ґеґая, царського керуючого двором, охоронця жінок, нехай видадуть їм натирання,
4. І дівчина, котра сподобається очам царя, нехай буде царицею замість Вашті. І бажаним було це слово в очах царя; і він так і вчинив.
5. А в Сузах був один юдей, на ім'я Мордехай, син Яіра, сина Шім'ї, сина Кішового, з коліна Веніяминового.
6. Він був переселений з Єрусалиму разом із бранцями, яких вивели з Єхонією, царем Юдиним, котрих переселив Навуходоносор, цар вавилонський.
7. І він був наставником Гадасси, – вона ж Естер, – донька дядька його, бо в неї не було ні батька, ані матері. Ця дівчина була гарної постави і вродлива. І по смерті батька її і матері її, Мордехай узяв її собі за доньку.
8. Коли оголошено було повеління царя і указ його, і коли зібрали багатьох дівчат до столичного міста Сузи під нагляд Ґеґая, тоді взяли й Естер до царського дому під нагляд Ґеґая, доглядача дружин.
9. І сподобалася ця дівчина очам його, і надбала в нього прихильности, і він поспішив видати їй натирання, і все, що [призначалося] для неї, і виділити їй семеро дівчат, достойних бути при ній із дому царського; і оселив її та дівчат її в найкраще помешкання дому для жінок.
10. Не сказала Естер ні про народ свій, ані про рідню свою; тому що Мордехай заборонив їй те виявляти.
11. І щодня Мордехай приходив на подвір'я жіночого дому, щоби довідатися, як ведеться Естер і про те, що вчиняють з нею.