Біблія

12. Коли надходив час кожній дівчині входити до царя Артаксеркса, потому, як упродовж дванадцяти місяців було звершене над нею все, призначене жінкам, – бо саме стільки часу тривали дні натирання їх: шість місяців мировою оливою, а шість місяців духмянами та іншими натираннями жіночими;
13. Тоді дівчина входила до царя. І їй давалося все, чого жадала вона для виходу із жіночого дому до царського дому.
14. Увечері вона входила, і вранці поверталася до другого жіночого дому під нагляд Шаазгаза, царського євнуха, доглядача наложниць; і вже не входила до царя, хіба що цар зажадав би її, і вона називалася б на ймення.
15. Коли настав час Естері, доньки Авіхаїлової, Мордехаєвого дядька, що взяв її собі за доньку, – йти до царя, тоді вона не просила анічого, окрім того, про що сказав їй Ґеґай, керуючий царським двором, доглядач жінок. І надбала Естер прихильність [до себе] в очах усіх, хто бачив її.
16. І взяли Естер до царя Артаксеркса, до царського дому його, десятого місяця, себто місяця тевет, сьомого року його царювання.
17. І покохав цар Естер понад усіх жінок, і вона мала прихильність і ласку від нього більшу, аніж інші дівчата, і він поклав царську корону на голову її і зробив її царицею замість Вашті.
18. І вчинив цар бучний бенкет для всіх князів своїх і для служників при ньому, – бенкет заради Естери, і вчинив пільгу провінціям, і роздав дари за маєтністю царя.
19. І коли вдруге були зібрані дівчата, і Мордехай сидів біля брами царської,
20. Естер усе ще не сказала про свою рідню, і про народ свій, як наказав їй Мордехай; а слово Мордехая Естер виконувала тепер так само, як і тоді, коли була його вихованкою.
21. У той час, як Мордехай сидів біля брами царської, два царських євнухи, Біґтан і Тереш, що стерегли порога, мали недобрий замір накласти руку на царя Артаксеркса.
22. Довідавшися про це, Мордехай повідомив цариці Естер, а Естер переказала те цареві, і що повідав те Мордехай.
23. Було вчинене слідство, справу виявили [як таку], [що мала місце], і їх обидвох повісили на дереві. І це було записано в книгу хронік перед обличчям царя.
Естер 3
1. Потому звеличив цар Артаксеркс Ґамана, сина Гамедатового, аґаґ'янина, і підніс його, і поставив його крісло понад усіх князів, котрі в нього.
2. І всі служники царя, котрі [були] біля царської брами, вклонялися і падали на коліна перед Ґаманом, бо так наказав цар. Тільки Мордехай не кланявся і не падав ниць.
3. І говорили служники при цареві, котрі біля царської брами, Мордехаєві: Нащо ти переступаєш повеління царські?
4. Та оскільки вони дорікали йому щодня, а він не слухав їх, то вони доповіли Ґаманові, аби переконатися, чи не відступить од свого [слова] Мордехай, бо він повідав їм, що він юдей.
5. І коли побачив Ґаман, що Мордехай не кланяється і не падає ниць перед ним, то спалахнув гнівом Ґаман.
6. І видалося йому нікчемним накласти руку на одного Мордехая; оскільки сказали йому, з якого народу Мордехай, то задумав Ґаман винищити всіх юдеїв, котрі [були] у всьому царстві Артаксеркса, [як] народ Мордехаїв.
7. Першого місяця, котрий є місяць нісан, дванадцятого року царя Артаксеркса, кидали пур, себто жереба, перед Ґаманом день при дні, місяць при місяці, і [випав жереб] на дванадцятий [місяць], себто, місяць адар.
8. І сказав Ґаман цареві Артаксерксу: Є один народ, розкиданий і розпорошений поміж народами по всіх провінціях царства твого; і закони їхні різняться від [законів] усіх народів; і законів царських вони не виконують; і цареві не варто лишати їх [у такому стані].
9. Якщо цареві бажано, то нехай буде написано винищити їх; і десять тисяч талантів срібла я відважу в руки урядовців, щоб занесли до царської скарбниці.
10. Тоді зняв цар персня свого з руки своєї і віддав його Ґаманові, синові Гаммедатовому, аґаґ'янинові, супротивникові юдеїв.
11. І сказав цар Ґаманові: Віддаю тобі [це] срібло і народ; вчини з ним, як тобі заманеться.
12. І прикликані були писарі царські першого місяця, тринадцятого дня його, і написано було, як наказав Ґаман, до сатрапів царевих і до намісників над кожною провінцією, і до князів кожного народу, до кожної округи письмом її і до кожного народу мовою його: [усе] було написано від імені царя Артаксеркса і засвідчене царським перснем.
13. І були послані листи через гінців по всіх провінціях царських, щоб забити, погубити і винищити всіх юдеїв, малого і старого, дітей і жінок. Одного дня, тринадцятого дня дванадцятого місяця, себто місяця адара, а маєтності їхні пограбувати.
14. Копію з цього указу мусили відпровадити до кожної провінції [як] закон, оголошуваний для всіх народів, щоб вони були напоготові до того дня.
15. Гінці подалися квапливо із царевим наказом. Оголошений був указ у Сузах, столичному місті; і цар, і Ґаман сиділи і пили, а місто Сузи [було] в замішанні.
Естер 4
1. Коли Мордехай довідався про все, що учинялося, роздер одежу свою, і накинув на себе веретище і посипав на себе попелом; і вийшов на середину міста, і заволав щосили з великою гіркотою.
2. І дійшов [Мордехай] до царської брами; бо не можна було входити через царські ворота у веретищі.
3. Так само і в кожній провінції, куди [лише] доходило повеління царя і указ його, було значне ремствування у юдеїв, і піст, і плачі, і волання, а веретище і попіл були для багатьох ложем.
4. І прийшли служниці Естери і керуючі її, і повідали їй, і вельми затривожилася цариця, і послала одежу, щоби Мордехай зодягнув її, і скинув із себе веретище своє; але він не прийняв.
5. Тоді покликала Естер Гатаха, одного з керуючих двором царя, котрого він приставив до неї, і наказала йому довідатися у Мордехая: що це і з якої причини це?
6. І пішов Гатах до Мордехая на міський майдан, котрий перед царською брамою.
7. І розповів йому Мордехай про все, що з ним сталося, і про кількість срібла, котре обіцяв Ґаман відважити до скарбниці царської за юдеїв, аби лиш винищити їх.
8. І віддав йому копію указу, оголошеного в Сузах, про винищення їх, аби показати Естері і щоб дав їй знати [про все;] причому наказував їй, щоб вона пішла до царя і благала його про помилування і просила за народ свій.
9. І прийшов Гатах, і переказав Естері слова Мордехая.
10. І сказала Естер Гатахові; і послала його [сказати] Мордехаєві:
11. Усі служники цареві і народи у провінціях царських знають, що кожному, і чоловікові, і жінці, хто зайде до царя у внутрішній двір, якщо не буде покликаний, суд один – смерть; тільки той, до кого простягне цар своє золоте жезло, залишиться живий. А мене не кликали до царя ось уже тридцять днів.
12. І переказали Мордехаєві слова Естері.
13. І наказав Мордехай відповісти Естері: Не будь певна подумки, що ти [одна] врятуєшся в домі царському із усіх юдеїв.
14. Якщо ти змовчиш о цім часі, то воля і визволення прийдуть для юдеїв з іншого місця, а ти і дім твого батька загинете. І хто відає, чи не для такої пори ти й досягла чину царського?
15. І сказала Естер у відповідь Мордехаєві:
16. Іди, збери усіх юдеїв, що в Сузах, і постіться заради мене, і не їжте, і не пийте три дні, ні вдень, ані вночі, і я зі служанками своїми буду також поститися, а потім піду до царя, хоч це супроти закону, і, якщо доведеться загинути, то загину.