20. І з'їли худі і негарні корови попередніх семеро корів тлустих.
21. І увійшли тлусті в утробу їхню, але не видно було, що вони увійшли в утробу їхню. Вони так само були худющі і погані на вигляд, як перше. І я прокинувся.
22. [Потім] приснилося мені: Ось, на одній стеблині виросло сім колосків добірних і гарних.
23. Та ось, після них виросло сім колосків тонких, хирлявих і висхлих од східного вітру.
24. І пожерли хирляві колоски сім колосків добірних. Я розповів про це віщунам, але ніхто не розтлумачив мені.
25. І сказав Йосип фараонові: Сон фараонів один: Що Бог учинить, про те він звістив фараонові.
26. Сім корів тлустих – це сім літ; сім колосків добірних – це сім літ: сон один.
27. І сім корів охлялих, і худющих які вийшли після тих, і сім літ, також і сім колосків хирлявих, висушених східним вітром, це сім літ голоду.
28. Ось чому я сказав фараонові: Що Бог учинить, те Він показав фараонові.
29. Таким чином, настає сім літ великого достатку по всій землі єгипетській.
30. Після них наступить сім літ голоду; і забудеться увесь той достаток на землі єгипетській, і виснажить голод землю.
31. І вже невгодний буде колишній достаток, з причини голоду, котрий надбіжить, тому що він буде важкий.
32. А що сон прийшов до фараона вдруге, [це означає], що сказане – справді Слово Боже, і що невдовзі Бог звершить це.
33. І нині нехай вибере фараон мужа розумного і мудрого, і нехай поставить його над землею єгипетською.
34. І нехай накаже фараон поставити над землею доглядачів і збирати упродовж семи років достатку п'яту частину врожаю на землі єгипетській.
35. Нехай вони збирають всілякий хліб цих наступних щедрих років, і зберуть хліб у містах влади фараонової на харч, і нехай бережуть.
36. І буде цей харч у запасі для країни на сім років голоду, котрі прийдуть на землю єгипетську, щоб країна не загинула від голоду.
37. Це сподобалося фараонові і всім служникам його.
38. І сказав фараон слугам своїм: Чи знайдемо ми такого, як він, чоловіка, що в ньому Дух Божий?
39. І сказав фараон Йосипові: Оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає такого розумного і мудрого, як ти;
40. Ти будеш над домом моїм, і твого слова буде дотримуватися увесь народ мій; лише престолом я буду більший за тебе.
41. І сказав фараон Йосипові: Ось, я настановляю тебе над усією землею єгипетською.
42. І зняв фараон перстень свій з руки своєї, і надів його на руку Йосипову, одягнув його у віссонову одежу, повісив золотий ланцюг на шию йому.
43. І наказав везти його на другій із своїх колісниць і вигукувати перед ним: Поклоняйтеся! І настановив його над усією землею єгипетською.
44. І сказав фараон Йосипові: Я фараон; але без тебе ніхто не піднесе ні руки своєї, ні ноги своєї, по всій землі єгипетській
45. І назвав Фараон Йосипові ім'я: Цофнат-Панеах; і дав йому за дружину Оснат, дочку Поті-Фера, жерця з Ону. І пішов Йосип по землі єгипетській.
46. Йосипові було тридцять літ від народження, коли він постав перед фараоном, царем єгипетським. І вийшов Йосип від лиця фараона, і пройшов по всій землі єгипетській.
47. А земля в семилітній період достатку приносила [із зернини] по жмені.
48. А він збирав усілякий хліб цілих сім літ [врожайних] на землі єгипетській і зсипав зерно в міських житницях, у [кожному] місті, яке оточували хлібні поля.
49. І назбирав хліба вельми багато, як піску морського, так що й рахувати перестав, – так багато було хліба.
50. До лихої пори голоду в Йосипа народилися два сини, котрих породила йому Оснат, донька Поті-Фера, жерця з Ону.
51. І назвав Йосип ім'я первісткові: Манасія, тому що, [говорив він], Бог дав мені забути всі гіркоти мої і увесь дім батька мого.
52. А другому назвав ім'я: Єфрем; тому що, [говорив він], Бог учинив мене плідним на землі страждань моїх.
53. І минуло сім літ достатку, котрий був у країні єгипетській;
54. І надбігли сім літ голоду, як сказав Йосип. І був голод у всіх землях; а на всій землі єгипетській був хліб.
55. Та коли вся країна єгипетська почала терпіти від голоду, то народ заповзявся волати до фараона про хліб. І сказав фараон усім єгиптянам: Ходіть до Йосипа, і робіть усе, що він вам скаже.
56. І був голод по всій поверхні землі, і відчинив Йосип усі житниці, і почав продавати хліб єгиптянам. Тим часом, голод посилювався у країні єгипетській.
57. Із усіх країн приходили до Єгипту купляти хліб у Йосипа; бо голод посилився на всій землі.
Буття 42
Йосип гостинно стрічає братів своїх.
1. І довідався Яків, що в Єгипті є хліб, і сказав Яків синам своїм: Що ви зволікаєте?
2. І сказав: Ось, я чув, що є хліб у Єгипті; підіть туди і купіть нам звідти хліба, щоб нам жити і не вмерти.
3. Десять братів Йосипових пішли купити хліба в Єгипті.
4. А Веніямина, брата Йосипового, не послав Яків з братами його, бо сказав: Щоб не сталося з ним лиха.
5. І прийшли сини Ізраїлеві купляти хліб, разом з іншими людьми; бо на землі ханаанській був голод.
6. А Йосип був розпорядником у країні тій, він і продавав хліб всьому народові країни. Брати Йосипові прийшли і вклонилися йому лицем до землі.
7. І побачив Йосип братів своїх, і впізнав їх, але вдав, наче не знає їх, і розмовляв з ними суворо, і сказав їм: Звідки ви прийшли? Вони сказали: Із землі ханаанської, купити харчів.
8. Йосип упізнав братів своїх, але вони не впізнали його.
9. І пригадав Йосип сни, котрі снилися йому; і сказав їм: Ви підглядачі, ви прийшли розвідати, що безборонне в країні цій.
Вы читаете Біблія
×