9. Чи візьму крила зорі і переселюся на кінець моря, –
10. І там рука Твоя поведе мене, і утримає мене правиця Твоя.
11. Чи, скажу: Можливо пітьма накриє мене, і світло довкола мене [вчиниться] ніччю?
12. То й пітьма не затьмарить від Тебе, і ніч ясна, мов день: як пітьма, так і світло.
13. Бо Ти утворив нутрощі мої і зіткав мене в лоні матері моєї.
14. Прославляю Тебе, тому що я дивовижно витворений. Дивовижні діяння Твої, і душа моя глибоко усвідомлює це.
15. Не утаємничені були від Тебе кості мої, коли я утворювався тайкома, учинений був у глибинах лона.
16. Зародка мого бачили очі Твої; у Твоїй книзі записані всі дні, для мене призначені, коли жодного з них ще не було.
17. Які дорогі для мене помисли Твої, Боже, і яке величезне їхнє число!
18. Чи почну їх перелічувати, але вони численніші від піску; коли я пробуджуюся, я все ще з Тобою.
19. Справді, Ти, Боже, уразиш лиходія! О, Боже, відмежуй од мене цих кровожерних людей!
20. Вони говорять супроти Тебе лихе; марноту задумують вороги Твої.
21. Чи мені не зненавидіти ненависників Твоїх, Господе, і не відчути огиди до тих, що повстають супроти Тебе!
22. Глибокою ненавистю ненавиджу їх; вороги вони мені.
23. Випробуй мене, Боже, пізнай серце моє; випробуй мене, і спізнай помисли мої.
24. І зваж, чи не загрозливим шляхом іду, і поведи мене дорогою вічною.
ПСАЛОМ 139
1. Диригентові хору. Псалом Давидів.
2. Захисти мене, Господе, від людини лихої; збережи від гнобителя.
3. Вони лихе тримають в серці, щодня озброюються на битву.
4. Вигострюють язика свого, мов гадина, отрута гадюча під устами їхніми.
5. Захисти мене, Господе, від руки лиходія, збережи від гнобителів, котрі задумали ступні мої захитати.
6. Чванливі приховали тенета на мене і зашморги, розтягнули сітку на шляху, тенета приховали для мене.
7. Я сказав Господові: Ти – Бог мій; почуй, Господе, голос благань моїх!
8. Господе, Господе, сило порятунку мого! Ти покрив голову мою в день битви.
9. Не дай, Господе, бажаного лиходієві; не дай успіху лихому задумові його: вони запишаються.
10. Нехай накриє голови тих, що мене оточили, лихо їхніх власних уст.
11. Нехай упадуть на них палахкі жарини; нехай попадають вони у вогонь, у провалля, аж так, щоб не підвелися.
12. Злоязика людина не утвердиться на землі; лихо звабить гнобителя у погибель.
13. Відаю, що Господь підтримає суд пригноблених і справедливість бідних.
14. Так! Праведні будуть прославляти ймення Твоє, невинні житимуть перед лицем Твоїм.
ПСАЛОМ 140
1. Господе! До тебе озиваюся; поспіши до мене; зважай на голос благання мого, коли звертаюся до Тебе.
2. Нехай же стане молитва моя, як пахощі, перед лицем Твоїм, а підношення рук моїх, – мов пожертва вечірня.
3. Постав, Господе, охорону устам моїм, і стримуй двері уст моїх.
4. Не дай ухилитися серцю моєму до слів лукавих для прощення справ гріховних разом з людьми, які чинять беззаконня, і нехай не скуштую я від солодощів їхніх.
5. Нехай карає мене праведник: це – милість; нехай викриває мене: це – кращий єлей, котрий не пошкодить голові моїй; але благання мої – супроти їхнього зла.
6. Вожді їхні по скелях порозбігалися і чують слова мої, тому що вони приємні.
7. Неначе землю, розтинають і подрібнюють нас; висипають кості наші в щелепи пекла.
8. Але до Тебе, Боже, Господе, очі мої! На Тебе сподіваюся, не відкинь душі моєї!
9. Збережи мене від капканів, поставлених для мене, від тенет лиходіїв.
10. Попадуть лиходії у пастки свої, а я перейду.
ПСАЛОМ 141
1. Голосом моїм до Господа озвався я, голосом моїм до Господа помолився.
2. Виповів перед Ним благання моє; печаль мою відкрив Йому.
3. Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав мою стежку. На шляху, котрим я ходив, вони потайки тенета для мене налаштовували.
4. Дивлюся праворуч і бачу, що ніхто не визнає мене: не стало для мене притулку, ніхто не опікується душею моєю.
5. Я озвався до Тебе, Господе, я сказав: Ти притулок мій і спадок мій на землі живих.
6. Зважай на поклик мій, бо я вельми знеміг; визволи мене від переслідувачів моїх, бо вони сильніші від мене.
Вы читаете Біблія
