Біблія

13. Нехай хвалять ймення Господнє; бо ймення Його єдиного звеличене, слава Його на землі і на небесах.
14. Він підніс рога народу Свого, славу всіх святих Своїх, синів Ізраїлевих, народу близького до Нього. Алілуя.
ПСАЛОМ 149
1. Співайте Господові пісню нову; хвала Йому на зібранні святих.
2. Нехай радіє Ізраїль Творцем Своїм; нехай тішаться Царем своїм сини Сіону.
3. Нехай хвалять ймення Його з хороводами; на тімпані та гуслах нехай співають Йому.
4. Тому що прихильний Господь до народу Свого, прославляє покірних спасінням.
5. Нехай святкують перемогу святі у славі, нехай радіють на ложах своїх.
6. Нехай буде прославлення Богові на устах їхніх, і меч двосічний в руках їхніх,
7. Для того, щоб звершувати помсту над народами, покарання над племенами,
8. Щоб їхніх царів замкнути у в'язниці і вельможних їхніх у кайдани залізні,
9. Звершити над ними суд праведний. Честь оця – всім святим Його. Алілуя.
ПСАЛОМ 150
1. Хваліть Бога у святині Його; хваліть Його на тверді сили Його.
2. Хваліть Його за могутність Його, хваліть Його за невимірну велич Його.
3. Хваліть Його зі звуком сурми, хваліть Його на арфі і на гуслах.
4. Хваліть Його з тімпанами і хороводами, хваліть Його на струнах і сопілці.
5. Хваліть Його на дзвінких кімвалах, хваліть Його на кімвалах гучних.
6. Нехай хвалить Господа все, що дихає! Алілуя!
Книга Притчі
Притчі 1
1. Притчі Соломона, сина Давидового, царя ізраїльського.
2. Щоб спізнати мудрість, повчання, зрозуміти слова розуму розсудливі;
3. Засвоїти (собі) добру науку, правосуддя суду і справедливість;
4. Простим дати кмітливість, юнакові – знання і розважливість;
5. Послухає мудрий і примножить пізнання, і розумний знайде мудрі поради;
6. Щоб розуміти притчу і тлумачення, слова мудрих і загадки їхні.
7. Початок мудрости – страх Господній; лише безглузді нехтують мудрістю і повчанням.
8. Слухай, сину мій, повчання батька твого, і не відкидай науки матері твоєї.
9. Тому що це гарний вінець для голови твоєї і прикраса тобі на шию.
10. Сину мій! Якщо схилятимуть тебе грішники, не погоджуйся.
11. Якщо будуть казати: Йди з нами, вчинимо засідку для крови, засядемо на безневинного,
12. Живими поглинемо їх, як шеол, і – такими, що сходять в могилу;
13. Наберемо всілякого коштовного майна, виповнимо оселі наші здобиччю;
14. Кидай твій жереб серед нас, нехай торбу маємо одну на всіх.
15. Сину мій! Не ходи дорогою з ними, притримай ногу твою від стежини їхньої,
16. Тому що ноги їхні біжать до зла і поспішають на пролиття крови.
17. На очах усіх птахів марно розвішувати сіть;
18. А засідку вчиняють на власну кров, і чигають на своє життя.
19. Отакі шляхи кожного, хто жадає чужого добра: воно відбере життя у володарів його.
20. Мудрість кричить на вулиці, на майданах підносить (вона) свій голос,
21. На чільних місцях зібрань вигукує, при вході до міських брам промовляє слова свої;
22. Доки, невігласи, будете любити неуцтво? [Доки] глузії будуть насолоджуватися своїми глузами? І доки безглузді будуть ненавидіти знання?
23. Наверніться до мого викриття: ось, я виллю на вас дух мій, повідаю вам слова мої.
24. Тому що я кликала, а ви не підкорилися; простягала руку мою, та ніхто не зважив.
25. І ви відкинули всі мої поради, і викривань моїх не прийняли.
26. За це я буду сміятися з вашого нещастя; і радітиму, коли запопаде вас жах;
27. Коли запопаде вас жах, мов буря, і лихо, мовби вихор, прилине до вас; коли упаде на вас скорбота і тісноти,
28. Тоді будуть кликати мене, а я не відповідатиму; з ранку будуть шукати мене, але не знайдуть мене.