1. Близько година його, і не зволікатимуть дні його. Тому що помилує Господь Якова, і знову полюбить Ізраїля; і оселить їх на землі їхній, і приєднаються до них чужинці, і приліпляться до Якового дому.
2. І візьмуть їх народи, і приведуть на місце їхнє, і дім Ізраїля візьме їх собі на землі Господній рабами і рабинями, і захопить у полон тих, що полонили його, і буде панувати над гнобителями своїми.
3. І буде того дня, коли Господь звільнить тебе від скорботи твоєї і від страху, і від важкого рабства, в котрому ти пригноблений був,
4. Ти заспіваєш переможну пісню над царем вавилонським і скажеш: Як тільки не стало гнобителя, відразу припинився грабунок!
5. Зламав Господь жезло лиходіїв, жезло володарів,
6. Яке люто завдавало урази народам ударами невідворотними, що у гніві панувало над племенами з невтримним переслідуванням.
7. Уся земля спочиває, у спокої, і вигукує від радощів.
8. І кипариси радіють тобою, і кедри ливанські [говорять] : Від того часу, як ти заснув, ніхто не приходив вирубувати нас.
9. Пекло безодні зрушилося заради тебе, щоб зустріти тебе, як входитимеш; розбудило для тебе рефаїмів, усіх володарів землі; підняв усіх царів поганських з їхніх престолів.
10. Усі вони будуть говорити тобі: І ти вчинився безсилим, як ми! І ти також став схожим на нас!
11. Пожбурена в шеол гординя твоя з усім гамором твоїм; під тобою вистелено червою, і черва – покриття твоє.
12. Як же ти упав з неба, блискучий сину вранішньої зорі? Розбився об землю той, що пригноблював народи.
13. А говорив у серці своєму: Зійду на небо, вище зір Божих піднесу престола мого, і сяду на горі серед багатьох богів, на межах північних.
14. Зійду понад гори хмарин, і буду схожий на Всевишнього.
15. Але тебе запроторено в пекло, в глибини безодні.
16. Ті, що бачили тебе, приглядаються до тебе, і думки їхні – також про тебе. Чи той це муж, що потрясав землею, і трусив царствами?
17. І увесь світ учинив пустелею, і зруйнував міста його, а полонених своїх не відпускав додому?
18. Усі царі народів, усі лежать у почестях, кожний у своїй усипальні;
19. А ти повалений поза гробницею своєю, як мерзенна гілка, як одяг убитих, потятих мечем, котрих опускають у кам'яні рови, – ти, як потоптаний труп,
20. Не з'єднаєшся з ними в могилі; бо ти спустошив свою землю, винищив народ твій. Повік не згадається рід лиходіїв.
21. Готуйте різню синам його за беззаконня батька їхнього, щоб не повстали і не заволоділи землею, і не виповнили світу ворогами.
22. І постану супроти них, – говорить Господь Саваот, і винищу ім'я Вавилону і увесь останок, і сина, і внука, говорить Господь.
23. І вчиню його володінням їжаків і багном, і вимету мітлою винищувальною, говорить Господь Саваот.
24. З присягою говорить Господь Саваот: Як Я задумав, так і буде; як Я визначив, так і звершиться,
25. Щоб завдати поразки Ашшурові на землі Моїй і розтоптати його на горах Моїх; і спаде з них ярмо його, і скинеться тягар з плечей їхніх.
26. Такий присуд, настанови для всієї землі, і ось рука, що простягнута на всі народи.
27. Бо Господь Саваот ухвалив, і хто може скасувати цю ухвалу? Рука Його простягнута – хто відверне її?
28. Того року, коли помер цар Ахаз, було таке пророче слово:
29. Не радій, земле филистимська, що поламане жезло, котре завдавало тобі урази; бо з кореня змії вийде гадюка, і плодом її буде крилатий дракон.
30. Тоді убогі будуть нагодовані, а жебраки будуть спочивати у безпеці; а твій корінь виморю голодом, і він уб'є останок твій.
31. Ридайте, брами! Волай голосом, місто! Розпадешся ти, вся земле филистимська; бо від півночі дим суне, і ніхто не пасе задніх у лавах їхніх.
32. А що скажуть посланці народу? Те, що Господь зміцнив Сіон, і в ньому знайдуть притулок убогі з народу Його.
Ісаїя 15
1. Пророцтво про Моава. Так! Уночі буде спустошений Ар-Моав і знищений; Так! Уночі буде спустошений Кір-Моав і знищений.
2. Він виходить до Баїту і Дивону, виходить на пагорби, щоб плакати; Моав ридає над Нево і Медевою; у всіх пострижені голови, у всіх поголені бороди.
3. На вулицях його підперізуються мотуззям; на дахах його і майданах його все ридає, потопає в сльозах.
4. І волає Хешбон та Ел'але, аж до Ягацу чутно їхній голос; за ними й вояки Моава ридають; душа його збунтувалася в ньому.
5. Ридає серце моє за Моава; утікають з нього аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї; сходять на Лухіт із плачем, дорогою Хоронаїмською здіймають страшний лемент.
6. Тому що води Німріму вичахли, луки засохли, трава вигоріла, не стало зела.
7. Тому вони останки наживи і, що накопичено ними, переносять за ріку Аравійську.
8. Бо волання по всіх володіннях Моава, до Еглаїму голосіння його аж до Беер-Еліму ридання його!
9. Тому що води Димону виповнилися кров'ю, і Я наведу на Дивон ще одне – левів на втікачів із Моава і на тих, що лишилися в країні.
Ісаїя 16
1. Надсилайте ягнят володареві землі із Сели в пустелі на гору доньки Сіону.
2. Бо на заблуклу пташку, що випала з гнізда, будуть схожі доньки Моава біля бродів Арнонських.
3. Дай раду, прийми ухвалу; вчини нам затінок серед полудня, як уночі, тінню своєю, прихисти вигнанців, не видай заблуклих.
4. Нехай поживуть у тебе мої вигнанці моавитяни; будь їм притулком від грабіжника; бо гнобителя не стане, грабунок припиниться, а гнобителі щезнуть на землі.
5. І утвердиться престол милістю, і посяде на ньому в істині, в шатрі Давидовому, суддя, що шукає правди і прагне правосуддя.
6. Чули ми про пиху Моавову, про гордощі без міри, про зарозумілість його і пихатість, а також про несамовиття його: нещира мова його.
Вы читаете Біблія
