Біблія

16. Що це в тебе отут, і хто тут у тебе, що ти тут вирубуєш собі гробницю? Він витешує собі гробницю на підвищенні, вирубує в скелі житло собі.
17. Ось, Господь перекине тебе, як ото кидає міцний чоловік, і стисне тебе на грудку.
18. Згорне тебе в згорток, кине тебе, як меча, на землю широкополу; там ти помреш, і там пречудові колісниці твої будуть ганьбою для дому володаря твого.
19. І зіпхну тебе з місця твого, і скину тебе з чину твого.
20. І станеться того дня, прикличу служника Мого Еліякима, сина Хілкійї,
21. І зодягну його в шати твої, і поясом твоїм підпережу його, і владу твою передам в руки його; і буде він батьком для мешканців Єрусалиму і для юдейського дому.
22. І ключа від Давидового дому покладу на плечі його; відчинить він, і ніхто не замкне; зачинить він, і ніхто не відчинить.
23. І зміцню його, мов цвяха на твердому місці; і буде він, як престол слави для дому батька свого.
24. І буде висіти на ньому вся слава дому батька його, дітей і внуків, усе домашнє начиння, аж до останніх музичних інструментів.
25. Того дня, говорить Господь Саваот, похитнеться цвях, укріплений на твердому місці, і буде вибитий, упаде, і розпадеться всенька важність, котра на ньому; бо Господь каже.
Ісаїя 23
1. Пророцтво про Тир. – Ридайте, кораблі Таршішу; бо він зруйнований; немає осель; і нікому входити до осель. Так їм звіщено з краю Киттімського.
2. Замовкніть, мешканці острова, котрого залюднювали купці сидонські, що плавають морем.
3. По великих водах привозилося насіння Шіхору, жниво [великої] ріки, і був він торговищем народів.
4. Засоромся, Сидоне; [бо ось], що оповідає море, фортеця морська: Я не страждала пологами і не народжувала, і не виховувала юнаків, не вирощувала юнок.
5. Коли звістка дійде до єгиптян, здригнуться вони, зачувши про Тир.
6. Переселяйтеся до Таршішу, ридайте, мешканці острова!
7. Чи це ваше місто веселе, початок котрого від днів старожитніх? Ноги його несуть його поневірятися в країні далекій.
8. Хто ухвалив таке Тирові, котрий роздавав корони, чиї купці [були] князями, а торгівці – шанувальниками скрізь?
9. Господь Саваот ухвалив це, щоб осоромити зарозумілість всілякої слави, щоб зневажити всіх славнозвісних землі.
10. Ходи по землі твоїй, донько Таршішу, як ріка; немає більше перешкоди.
11. Він простягнув руку Свою на море, потряс царства; Господь про Ханаан наказав зруйнувати фортеці його.
12. І сказав: Ти не будеш уже веселитися, осоромлена юнко, донько Сіону! Підводься, йди до Кіттіму, [але] й там не буде тобі спокою.
13. Ось земля халдеїв. Цього народу передніше не було; Ашшур започаткував його з мешканців пустель. Вони споруджують вежі свої, руйнують оселі його, перетворюючи їх на руїни.
14. Ридайте, кораблі Таршішу! Бо твердиня ваша спустошена.
15. І станеться того дня, забудуть Тир на сімдесят літ, у плині днів одного царя. А по закінченні сімдесяти літ із Тиром буде те саме, що ото співають про блудницю.
16. Візьми гусла й ходи містом, забута блуднице! Грай зграбно, співай багато пісень, щоб пригадали тебе.
17. І станеться, як проминуть сімдесят літ, Господь відвідає Тира, і він знову почне діставати набуток свій, і буде займатися блудом з усіма царствами земними по всій землі.
18. Але торгівля його і набуток його присвячуватимуться Господові; не замкнуть його, склавши в коморах; бо набуток буде тим, що житимуть перед лицем Господнім, щоб вони їли до ситости та мали одежу приємну.
Ісаїя 24
1. Ось, Господь спустошує землю і вчиняє її неродючою; видозмінює її і розпорошує її мешканців.
2. І що буде народові, те буде й священикові; що служникові, те й панові його; що служниці, те й господині її, що тому, хто купляє, те й тому, що продає; що боржникові, те й позикодавцеві, що лихвареві, те людині, що віддає лихву.
3. Земля спустошена украй і пограбована до нитки; бо Господь вирік слово оце.
4. Стогне, зажурена; засмутилася й занепала духом земля; занепали старшини над народом землі.
5. І земля споганіла під тими, що замешкали на ній; бо вони зневажили закони, зрадили установленням, зламали вічного заповіта.
6. За це прокляття пожирає землю, і покарані мешканці її, за те спалені мешканці землі, і не багато залишилося людей.
7. Плаче сік грона; болить виноградна лоза; зітхають усі, хто був звеселений серцем.
8. Припинилися радощі з тімпанами; притих гамір веселунів, затихли звуки гусел.
9. Уже не п'ють вина з піснями, гірка стала сікера для тих, хто п'є її.
10. Зруйноване спустошене місто, а зацілілі оселі на замку – не можна зайти.
11. Плачуть за вином на вулицях; посмутніла всіляка радість; стали вигнанцями всілякі радощі на землі.
12. У місті лишився занепад, і брами зруйнувалися,
13. А осередь землі, поміж народами, станеться те ж саме, що буває при обтрушуванні олив чи під час збирання [винограду], коли зібрано врожай.
14. Вони піднесуть голос свій, будуть у захопленні від величі Господньої, голосно будуть вигукувати з моря.
15. Тож прославляйте Господа на сході, на островах морських – ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
16. Від рубежів землі ми чуємо пісню: Слава Праведному! І сказав я: Лихо мені, лихо мені! Отакої мені! Злодії грабують, і злодіють злодії по-злодійському.
17. Жах, і яма, і пастка для тебе, мешканцю землі!
18. Тоді утікач від крику жаху впаде в яму; і хто вибереться з ями, попаде у пастку; бо вікна з [небесної] високости розчиняться, і підвалини землі затремтять.
19. Земля зазнає руйнації, земля западеться, земля буде у великому потрясінні.