15. Я, Я сказав, і покликав його; Я привів його, і шлях його буде щасливим.
16. Підійдіть до Мене, вислухайте це: Я спочатку говорив не втаємничено; з того часу, як усе це відбувається, Я був там; і нині послав Мене Господь Бог і Дух Його.
17. Так говорить Господь, Визволитель твій, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе корисному, і веде тебе тим шляхом, котрим ти маєш ходити.
18. О, якби ти зважав на заповіді Мої! Тоді мир твій був би, як ріка, і правда твоя – як хвилі морські.
19. І насіння твого було б, як піску, і того, що походить з твого лона, – як піщинок; не затерлося б, не винищилося б ім'я його переді Мною.
20. Виходьте з Вавилону, втікайте від халдеїв, з вигуками радости звіщайте і проповідуйте це, розповсюджуйте цю вістку до рубежів землі; кажіть: Господь спокутував за служника Свого Якова.
21. І не спраглі вони в пустелях, через котрі Він їх веде. Він виджерелює воду їм з каменя; розтинає скелю, і ллється вода.
22. А нечестивим немає миру, говорить Господь.
Ісаїя 49
1. Послухайте Мене, острови, і зважайте, народи далекі: Господь покликав Мене від лона, від нутра матері моєї назвав ймення Моє.
2. І витворив уста Мої, як гострий меч; затінком руки Своєї прикрив Мене і вчинив Мене стрілою гострою, і в сагайдаку Своєму охороняв Мене.
3. І сказав Мені: Ти служник Мій, Ізраїлю, в Тобі Я прославлюся.
4. А Я сказав: Марно Я працював, на порожнечу й марноту виснажив силу Свою. Але Моє право у Господа, і нагорода Моя у Бога Мого.
5. І нині говорить Господь, той, що витворив Мене від лона в служника Собі, щоб навернути до Нього Якова, і щоб Ізраїль зібрався до Нього. Я пошанований в очах Господніх, і Бог мій – сила Моя.
6. І Він сказав: Мало того, що Ти будеш Служником Моїм для відновлення колін Якова і для повернення останків Ізраїля; але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб спасіння Моє розпросторилося до рубежів усієї землі.
7. Так говорить Господь, Визволитель Ізраїля, Святий Його, до зневаженого людьми, до спаплюженого в народі, до служника володарів: Царі побачать і підведуться, князі кланятимуться заради Господа, Котрий незрадливий, заради Святого Ізраїлевого, Котрий вибрав Тебе.
8. Так говорить Господь: Я почув Тебе в годину сприятливу, і в день порятунку допоміг Тобі; і Я буду охороняти Тебе, і вчиню Тебе заповітом народу, щоб поновити землю, щоб повернути спадкоємцям спадщину спустошену,
9. Сказати в'язням: виходьте, і тим, котрі в пітьмі: Покажіться! Вони біля доріг будуть пасти, і по всіх пагорбах будуть пасовища їхні
10. Не знатимуть голоду і спраги, і не уразить їх спека і сонце; бо Той, що милує їх, буде їх вести, і приведе їх до джерела води.
11. І всі гори Мої вчиню торованкою, і шляхи Мої будуть підняті.
12. Ось, одні прийдуть здалека, і ось, одні від півночі й заходу, а інші з краю Сінім.
13. Радійте, небеса! І звеселюйся земле, і вигукуйте гори, від радости: бо потішив Господь народ Свій і помилував страдників Своїх.
14. А Сіон говорив: Залишив мене Господь, і Бог мій забув мене!
15. Чи забуде жінка грудне дитя своє, щоб не пожаліти сина лона свого? Та якби навіть вона забула, то Я не забуду тебе;
16. Ось, Я накреслив тебе на долонях [Моїх] ; мури твої завжди переді Мною.
17. Сини твої поспішать [до тебе], а грабіжники і спустошувачі твої підуть від тебе.
18. Піднеси очі твої і подивися довкола, – всі вони збираються, йдуть до тебе. Живу Я! – Говорить Господь, – всіма ними, немов окрасою, ти одягнешся, як у шати, і оздобишся, мовби наречений.
19. Бо руїни твої, і пустелі твої, і спустошена земля твоя будуть відтепер затісні для мешканців; і ті, що поглинали тебе, підуть далеко від тебе.
20. Діти, котрі будуть у тебе по втраті попередніх, будуть говорити уголос тобі: Затісне для мене місце, поступися мені – щоб я міг жити.
21. І ти скажеш у серці твоєму: Хто мені породив їх? Я була бездітна і неплідна, відведена в полон і була далеко; хто ж виростив їх? Ось, я залишалася самотньою; де вони були?
22. Так говорить Господь Бог: Ось, Я піднесу руку Мою до народів, і виставлю знамено Моє племенам, і принесуть синів твоїх на руках, і доньок твоїх на плечах.
23. І будуть царі годувальниками твоїми, і цариці їхні годувальницями твоїми; обличчям до землі кланятимуться тобі і лизатимуть порох на ногах твоїх, і спізнаєш, що Я Господь, що ті, котрі сподіваються на Мене, не звідають ганьби.
24. Чи можна відібрати у сильного здобич, і чи можна відібрати у переможця взятих у полон?
25. Авжеж! Так говорить Господь, і полонених сильним відберуть, і здобич тирана буде визволена; тому що Я буду змагатися із супротивниками твоїми, і синів твоїх Я врятую;
26. І гнобителів твоїх нагодую власною плоттю; і вони повпиваються своєю кров'ю, як молодим вином; і всіляка плоть спізнає, що Я Господь; Рятівник твій і Визволитель твій, Сильний Якова.
Ісаїя 50
1. Так говорить Господь: Де розлучний лист вашої матері, з котрим Я відпустив її? Чи котрому з Моїх позикодавців Я продав вас? Ось, ви продані за гріхи ваші, і за злочини ваші відпущена матір ваша.
2. Чому, коли Я приходив, нікого не було, і коли Я кликав, ніхто не відповідав? Хіба рука моя короткою стала для того, щоб визволяти, чи немає сили в Мені, щоб рятувати? Ось, гнівом Моїм Я висушую море, перетворюю річки на пустелю; риба в них гниє від браку води і помирає від спраги.
3. Я зодягаю небеса в морок, і веретище вчиняю покровом їхнім.
4. Господь Бог дав Мені язика мудрих, щоб Я міг словом підкріпити знеможеного; щоранку Він пробуджує, пробуджує вухо Моє, щоб Я слухав, як учні.
5. Господь Бог відкрив Мені вухо, і Я не вчинив спротиву, не відступив назад.
6. Я віддав хребет Мій тим, які Мене били, і щоки Мої тим, які завдавали ураз; обличчя Мого не затуляв від наруги і обпльовування.
7. І Господь Бог допомагає Мені; а тому Я не соромлюся, тому Я тримаю обличчя Моє, мов кремінь, і знаю, що не залишуся в соромі.
8. Близько Той, що виправдовує Мене: Хто хоче позмагатися зі Мною? Станьмо разом. Хто хоче судитися зі Мною? Нехай підійде до Мене.
9. Ось, Господь Бог допомагає Мені: хто осудить Мене? Ось, усі вони, мов одежа, зітліють, міль пожере їх.
10. Хто з вас боїться Господа, дослухається до голосу Служника Його? Хто ходить у мороці, без світла, нехай покладається на ймення Господа і нехай утверджується у Богові своєму.
11. Ось, усі ви, котрі розпалюєте вогонь, озброєні запалювальними стрілами, ідіть у полум'я вогню вашого і стріл, розпечених вами! Це буде вам від руки Моєї: у муках помрете.
Вы читаете Біблія
