Біблія

Ісаїя 51
1. Послухайте Мене, хто шукає правди, хто шукає Господа! Подивіться на скелю, з котрої ви витесані, і в глибину рову, з котрого ви врятовані.
2. Подивіться на Авраама, батька вашого, і на Сарру, що народила вас; бо Я покликав його одного, і благословив його, і розмножив його.
3. Так Господь розрадить Сіона, потішить всі руїни його, і вчинить пустелі його, мов рай, і степ його, мов сад Господа; радість і втіха буде в ньому, хвала й співи пісень.
4. Послухайте Мене, народе Мій, і коліно Моє, прихиліть вухо до Мене! Бо від Мене вийде закон, і суд Мій поставлю, як світло народам.
5. Правда Моя близько; порятунок Мій сходить, і рамено Моє буде судити народи; острови будуть покладатися на Мене і сподіватися на рамено Моє.
6. Зведіть очі до неба і подивіться на землю внизу; бо небеса щезнуть, мов дим, і земля спустошиться, мов одяг, і мешканці її також повимирають; а Мій порятунок буде вічним, і правда Моя не знебудеться.
7. Послухайте Мене, що знаєте правду, народе, у котрого в серці закон Мій! Не бійтеся обмови від людей, і лихослів'я їхнього не страхайтеся.
8. Тому що, як одяг, пожере їх міль, і, мов хвилю, пожере їх черва; а правда Моя буде вічно, і порятунок Мій від роду й до роду.
9. Піднесися, піднесися, одягнися в потугу, рамено Господнє! Постань, як за днів старожитніх, за родів давніх! Чи не ти повалила Раґава, уразила крокодила?
10. Чи не ти висушила море, води великої безодні, перетворила глибини моря на шлях, щоби пройшли визволені?
11. І повернуться визволені Господом, і прийдуть на Сіон зі співами, і радість вічна буде понад головою їхньою; вони знайдуть радість і веселощі; печаль і зітхання знебудуться.
12. Я, Я Сам – Утішник ваш. Хто ти, що боїшся чоловіка, котрий помирає, і сина людського, котрий те саме, що й трава,
13. І забуваєш Господа, Творця свого, що розпросторив небеса і заснував землю; і безнастанно, всілякий день боїшся люті гнобителів, наче він готовий винищити? Але де лють гнобителя?
14. Невдовзі визволений буде полонений, і не помре в ямі, і хліба йому не забракне.
15. Я Господь, Бог твій, що збурює море, аж так, що хвилі його ревуть; Господь Саваот – ймення Його.
16. І Я вкладу Слова Мої в уста твої, і затінком руки Моєї накрию тебе, щоб утворити небеса і утворити землю і сказати Сіонові: Ти Мій народ.
17. Підведися, підведися, постань, Єрусалиме, ти, котрий з руки Господа випив чашу люті Його, випив до дна чашу сп'яніння, випорожнив.
18. Нікому було провадити його із усіх синів, народжених від нього, і нікому було підтримати його за руку із усіх синів, [котрих] він виростив.
19. Тебе спіткали дві [біди], хто тобі поспівчуває? – спустошення і винищення, голод і меч; ким я тебе розраджу?
20. Сини твої знемогли, лежать по закутках усіх вулиць, мов сарна в тенетах, виповнені гнівом Господа, обуренням Бога твого.
21. Отож, вислухай це, страднику, і сп'янілий, але не від вина.
22. Так говорить Господь твій, Господь і Бог твій, що мстить за Свій народ: ось, Я беру з руки твоєї чашу сп'яніння, 'осад із чаші люті Моєї: ти не будеш уже пити їх.
23. І подам її в руки гнобителям твоїм, котрі говорили тобі: Упади ницьма, щоб нам пройти по тобі; а ти хребта твого вчиняв схожим на землю і вулицю для перехожих.
Ісаїя 52
1. Підведися, підведися, одягнися в силу твою, Сіоне! Одягнися у шати величі твоєї, Єрусалиме, місто святе! Бо вже не буде входити до тебе необрізаний і нечистий.
2. Струси із себе порох; підведися, поневолений Ізраїлю; скинь ланцюги твої з шиї твоєї, полонена доню Сіону,
3. Бо так говорить Господь: За ніщо були ви продані, і без срібла будете викуплені.
4. Бо так говорить Господь Бог: Народ Мій передніше ходив до Єгипту, щоб там пожити, і Ашшур завдавав тіснот йому без жодної провини.
5. А зараз у Мене, які тут обстави? – Говорить Господь; народ Мій захоплений задарма, володарі їхні несамовитіють, говорить Господь, і постійно, щоденно ймення Моє безчестять.
6. Тому народ Мій спізнає ймення Моє; тому [спізнає] того дня, що Я Той Самий, Котрий сказав: Ось Я!
7. Які пречудові на горах ноги благовісника, що сповіщає мир, благовістить радість, проповідує спасіння, що повідує Сіонові: Зацарював Бог твій!
8. Слухай! Варта твоя піднесла голос, і всі разом радісно вигукують, бо своїми очима бачать, що Господь повертається на Сіон.
9. Вигукуйте радісно, співайте разом, руїни Єрусалиму; бо розрадив Господь народ Свій, визволив Єрусалим!
10. Явив Господь святе рамено Своє перед очима всіх народів; і всі кінці землі побачать рятунок Бога нашого.
11. Рушайте, йдіть, виходьте звідти; не торкайтеся нечистого; виходьте геть з-поміж нього, очистіть себе, ви, що носите посудини Господні.
12. Бо ви рушите повільно і не будете бігти; тому що попереду у вас піде Господь, і Бог Ізраїлів буде вартою позаду вас.
13. Ось, служник Мій буде мати великий успіх, підніметься і піднесеться, і знайде велич.
14. Як багато людей дивувалося, [дивлячись] на Тебе, – настільки було спотворене більше, аніж будь-якого чоловіка, обличчя Його і вигляд Його – більше синів людських!
15. Так багатьох народів Він здивує; царі затулять перед ним уста свої, бо вони побачать те, про що їм не говорили, і спізнають те, чого не чули.
Ісаїя 53
1. Хто повірив почутому від нас, і кому відкрилося рамено Господнє?
2. Бо Він зійшов перед Ним, як пагін, і як паросток із сухої землі; немає в Ньому ні виду, ні величі; і ми бачили Його, і не було в ньому виду, котрий прихиляв би нас до Нього.
3. Його зневажили і ганьбили перед людьми, мужа скорботи, що спізнав хворощів, і ми відвертали од нього обличчя своє; Його зневажали, і ми мали Його за ніщо.
4. Але Він узяв на Себе наші недуги, і поніс наші хворощі; а ми гадали собі, [що] Він покараний і зневажений Богом.
5. Але Він зазнав ураз за гріхи наші і страждав за беззаконня наші: покарання світу [нашого було] на Ньому, і ранами Його ми уздоровилися.
6. Усі ми блукали, як вівці, звернули кожний на стежку свою; і Господь поклав на Нього гріхи усіх нас.
7. Він зазнав тортур, але страждав самохіть, і не розтуляв уст Своїх: як вівцю повели Його на смерть, і, як ягня перед стригалем його безголосе, так і Він не розтулив Своїх уст.
8. Від кайданів і суду Він був узятий; але родовід Його хто відкриє? Бо він відірваний од землі живих; за злочини народу Мого зазнав страти.