Біблія

10. Не плачте за померлим і не жалкуйте за ним; але гірко плачте за тим, що йде у полон, бо він уже не повернеться і не побачить рідної країни своєї.
11. Бо так говорить Господь про Шаллума, сина Йосії, царя юдейського, котрий царював по своєму батькові, і котрий вийшов з цього місця: Він уже не повернеться сюди,
12. Але помре на тому місці, куди відпровадили його полоненим, і більше не побачить землі цієї.
13. Горе тому, хто будує дім свій неправдою і світлиці свої – беззаконням, хто примушує ближнього свого працювати даром і не віддає йому заробітку його.
14. Хто говорить: Збудую собі дім великий і світлиці просторі, – і прорубує собі вікна, і обшиває кедриною, і фарбує червоною фарбою.
15. Чи сподіваєшся ти бути царем, тому що в кедрині замешкав? Батько твій їв і пив, і звершував суд і правду, а тому велося йому добре.
16. Він розглядав справу бідного і вбогого, і тому велося йому добре; чи не це означає знати Мене? – Говорить Господь.
17. Але твої очі і твоє серце спрямовані лише до твоєї вигоди і до пролиття безневинної крови, на те, щоб учиняти утиски і насильство.
18. А тому так говорить Господь про Єгоякима, Йосіїного сина, царя юдейського: Не будуть його оплакувати, де там, брате мій! І, де там, сестро! Не будуть оплакувати його: Де там, володарю! І: де там його велич!
19. Віслюковим похороном поховають його: витягнуть його і викинуть далеко за браму Єрусалиму.
20. Вийди на Ливан і кричи, і на Башані піднеси голос твій, і кричи з Аваріму, бо понищені всі друзі твої.
21. Я казав тобі за добрих днів твоїх; але ти сказав: Не послухаю. Такою була поведінка твоя від самої юности твоєї, що ти не підкорявся голосові Моєму.
22. Усіх пастирів твоїх порозносить вітер, і друзі твої підуть у полон, – і тоді ти будеш осоромлений і зневажений за всі злочини твої.
23. Той, що живе на Ливані, той, що гніздиться на небесах! Який жалюгідний будеш ти, коли заполонять тебе муки, мов біль жінки-породіллі!
24. Живу Я, сказав Господь: Якби Конія, син Єгоякимів, цар юдейський, був перснем на правиці Моїй, то й звідси Я зірву тебе.
25. І віддам тебе в руки тих, що шукають життя твого і в руки тих, котрих ти боїшся, в руки Навуходоносора, царя вавилонського, і в руки халдеїв,
26. І викину тебе і матір твою, котра породила тебе, до чужої країни, де ви не народилися, і там помрете;
27. А в країну, куди душа їхня бажатиме повернутися, туди не повернуться.
28. Невже цей чоловік, Конія, є творіння мерзенне і знедолене? Чи він – посудина непридатна? За що їх викинули – його і насіння його – і погнали в країну, котрої не знали?
29. О, земле, земле, земле! Слухай слово Господнє.
30. Так говорить Господь: Запишіть чоловіка цього, позбавленого дітей, чоловіком лихим упродовж днів його, тому що ніхто вже з родоводу його не буде сидіти на Давидовому троні і володарювати в Юдеї.
Єремії 23
1. Горе пастирям, котрі вигублюють та розганяють овець пастви Моєї! – говорить Господь.
2. А тому так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до пастирів, що пасуть народ Мій: Ви порозганяли овечок Моїх і розпорошили їх, і не доглядали їх, ось, Я покараю вас за недобрі вчинки ваші, говорить Господь.
3. І зберу останок отари Моєї із усіх країн, куди Я вигнав їх, – і поверну їх на подвір'я їхні, – і будуть плодитися і розмножуватися.
4. І настановлю над ними пастирів, котрі будуть пасти їх, і вони уже не будуть боятися і лякатися, і не будуть губитися, говорить Господь.
5. Ось, настануть дні, говорить Господь, – і поновлю Давидові Паростка праведного, і зацарює Цар, і буде чинити мудро і буде звершувати суд і правду на землі.
6. За днів Його Юда врятується, і Ізраїль буде жити в безпеці, і ось – ім'я Його, котрим будуть називати Його: Господь – виправдання наше!
7. А тому ось, надходять дні, говорить Господь, коли вже не будуть говорити: Живий Господь, Котрий вивів синів Ізраїлевих із Єгипетського краю,
8. Але: Живий Господь, Котрий вивів, і Котрий привів плем'я дому Ізраїлевого з краю північного і з усіх країв, куди Я вигнав їх, і будуть жити на своїй землі.
9. Про пророків. Серце моє в мені розривається, всі кості мої здригаються; я, – наче п'яний, як чоловік, що його полонило вино, – заради Господа і заради святих слів Його;
10. Тому що земля наповнилася перелюбниками, тому що плаче земля через прокляття; повсихали пасовища пустелі, і заміри їхні – лихо, і сила їхня – неправда;
11. Бо навіть пророк, і священик -лицеміри; навіть у домі Моєму Я знайшов нечестя їхнє, говорить Господь.
12. За це шлях їхній буде для них, мов слизькі місця у пітьмі; їх штовхнуть – і вони впадуть там; бо Я наведу на них лихо, в рік відвідин їх, говорить Господь.
13. І в пророках Самарії Я бачив безум; вони пророкували ім'ям Вааловим – і завели в оману народ Мій, Ізраїля.
14. Але в пророках Єрусалиму бачу жахливе: вони чинять перелюб і ходять в неправді, підтримують руки злодіїв, щоб ніхто не відвертався од свого безчестя; Усі вони переді Мною – як Содом, і мешканці його – як Гомора.
15. А тому так говорить Господь Саваот про пророків: Ось, Я нагодую їх полином і водою напою їх із жовчю, бо від пророків єрусалимських нечестя розповсюдилося на всю землю.
16. Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів пророків, що пророкують вам; вони обманюють вас; виповідають мрії серця свого, [а] не від уст Господніх.
17. Вони постійно говорять тим, що нехтують Мною: Господь сказав: Мир буде у вас. І всілякому, хто вчиняє за упертістю свого серця, кажуть: Не прийде на вас біда.
18. Бо хто стояв на раді Господній і бачив, і чув слово Його? Хто зважав на слово Його – і почув?
19. Ось, наближається буря Господня з люттю, буря грізна, і впаде на голову лиходіїв.
20. Гнів Господній не відвернеться, аж доки Він не звершить і допоки не виконає намірів серця Свого; у прийдешні дні ви зрозумієте це достоту.
21. Я не посилав цих пророків, вони самі надбігли; Я не говорив їм, а вони пророкували.
22. Якби вони стояли на Моїй раді, то оголосили б народові Моєму слова Мої і відвертали б їх від лихого шляху і від недобрих вчинків їхніх.
23. Хіба Я – Бог [лише] поблизу, говорить Господь, а не Бог – і на віддалі?
24. Чи може людина сховатися в утаємниченому місці, де Я не бачив би її? – Говорить Господь. Чи не виповнюю Я небо і землю? – Говорить Господь.
25. Я чув, що говорять пророки, які Моїм йменням пророкують лжу. Вони кажуть: Мені наснилося, мені наснилося.
26. Чи довго це буде в серці пророків, що пророкують лжу, що пророкують облуду свого серця?
27. Чи задумали вони довести народ Мій до забуття ймення Мого через сновидіння свої, котрі вони переказують один одному, як батьки їхні забули ймення Моє через Ваала?