Біблія

23. І Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся стрижуть на скронях,
24. І всіх царів Аравії, і всіх царів мішаних народів, що жили в пустелі,
25. Усіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,
26. І всіх царів півночі, близьких один до одного, і далеких, і всі царства землі, котрі – на обличчі землі, а цар Шешаху вип'є після них.
27. І скажи їм: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте і хмелійте, і вивертайте, і падайте, і не підводьтеся перед мечем, якого Я пошлю на вас.
28. А якщо вони відмовлятимуться брати чашу з твоєї руки, аби пити, то скажи їм так: Так говорить Господь Саваот: Ви доконче будете пити,
29. Бо ось, на місто це, що на ньому ймення Моє, Я починаю наводити лихо; і чи ви залишитеся не покараними? Ні, не залишитеся без покари; бо Я прикликаю меча на всіх мешканців землі, говорить Господь Саваот.
30. Тому виголоси їм всі слова оці пророчі і скажи їм: Господь загримить з височини і з помешкання святині Своєї Свій голос подасть: грізно загримить на поселення Своє; вигукне на всіх мешканців землі, немов чавильники винограду.
31. Гамір дійде до країв землі, бо у Господа змагання з народами: Він буде судитися з усілякою плоттю, лиходіїв Він кине під меч, говорить Господь.
32. Так говорить Господь Саваот: Ось, лихо піде від народу до народу, і великий вихор здійметься від країв землі.
33. І будуть понищені Господом того дня – від кінців землі до кінця землі, не будуть оплакані і не приберуть їх, і не похоронять; гноєм будуть на обличчі землі.
34. Ридайте пастирі, і стогніть, і посипайте себе порохом, вожді череди; бо виповнилися ваші дні для загибелі і розпорошення вашого, і впадете, мов коштовна чаша.
35. І не буде сховища пастирям і порятунку вождям череди.
36. Чути зойки пастирів і ридання вождів череди, бо спустошив Господь пасовисько їхнє.
37. Винищуються мирні поселення від люті гніву Господнього.
38. Він покинув житло Своє, як лев, і земля стала пустелею від люті спустошувача і від палахкого гніву Його.
Єремії 26
1. На початку царювання юдейського царя Єгоякима, сина Йосіїного, царя юдейського, було таке слово від Господа:
2. Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому і скажи до всіх міст юдейських, що приходять на поклоніння до Господнього дому, всі ті слова, які наказую тобі сказати їм; не пропусти й слова.
3. Може, вони послухають і відвернуться кожний від недоброго шляху свого, і тоді Я відверну те лихо, котрого зібрався їм завдати за недобрі діяння їхні.
4. І скажи їм: Так говорить Господь: Якщо ви не підкоритеся Мені, щоб чинити за Моїм законом, котрого Я дав вам,
5. Щоб зважати на слова слуг Моїх пророків, котрих Я посилаю до вас, посилаю ще з досвітку, і котрих ви не слухаєте, –
6. То з оцим домом Я вчиню так само, як із Шіло, і місто це віддам на прокляття усім народам землі.
7. Священики і пророки, і увесь народ слухали Єремію, коли він виповідав ці слова в домі Господньому.
8. І коли Єремія сказав усе, що Господь наказав йому сказати всьому народові, тоді схопили його священики і пророки, і весь народ – і сказали: Ти мусиш померти;
9. Нащо ти пророкуєш йменням Господнім і запевняєш: І цей дім буде, як Шіло, і місто це спорожніє, [залишиться] без мешканців? І зібрався увесь народ супроти Єремії в домі Господньому.
10. Коли почули про це князі юдейські, то прийшли з дому царя до Господнього дому і сіли біля входу до нової брами Господнього [дому].
11. Тоді священики і пророки так сказали князям і всьому народові: Смертний вирок – цьому чоловікові, тому що він пророкує супроти міста цього, як ви чули своїми вухами.
12. І сказав Єремія всім князям і всьому народові: Господь послав мене пророкувати супроти дому цього і супроти міста цього всі ті слова, котрі ви чули;
13. Отож, виправте шляхи ваші і вчинки ваші і підкоріться голосові Господа, Бога вашого, і Господь відмінить лихо, котре вирік на вас.
14. А щодо мене – то ось я, у ваших руках; робіть зі мною, що на ваш розсуд виявиться доречним і справедливим;
15. Лише затямте собі гаразд, що коли заб'єте мене, то безвинну кров накличете на себе і на це місто, і на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас виповісти усі ті слова у ваші вуха.
16. Тоді князі і увесь народ сказали священикам і пророкам: Цей чоловік не заслуговує на смертний вирок, тому що він говорив нам йменням Господа, Бога нашого.
17. Тоді підвелися деякі із старшин краю і сказали до всього народного зібрання:
18. Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя юдейського, і сказав до всього юдейського народу: Так говорить Господь Саваот: Сіон буде зораний, як поле, і Єрусалим стане розвалищем руїн, і гора дому цього – залісненим пагорбом.
19. Чи умертвили його за це Єзекія, цар юдейський, і вся Юдея? Чи не побоявся він Господа і чи не благав Господа? І Господь відмінив лихоліття, котре вирік на них; а ми хочемо учинити велике зло душам нашим.
20. Пророкував також йменням Господнім такий собі Урія, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував супроти цього міста і супроти краю цього точнісінько такими ж словами, як Єремія.
21. Коли почув його слова цар Єгояким і всі вельможі його і всі князі, то шукав цар нагоди убити його. Урія почув про це і втік, і подався до Єгипту.
22. Але цар Єгояким навіть до Єгипту послав людей: Елнатана, Ахборового сина, та інших із ним.
23. І вивели Урію з Єгипту і привели до царя Єгоякима, і він умертвив його мечем і кинув трупа його, де були гроби простолюдинів.
24. Але рука Ахикама, Шаханового сина, була за Єремію, щоб не віддати його в руки народу для побиття на смерть.
Єремії 27
1. На початку царювання Єгоякима, сина Йосії, царя юдейського, було слово оце до Єремії від Господа:
2. Так сказав мені Господь: Зроби собі шлеї та ярмо і поклади собі на шию;
3. І пошли такі самі цареві едомському і цареві моавському, і до царя синів аммонських, і до царя тирського, і до царя сидонського через послів, що прийшли в Єрусалим до Седекії, царя юдейського;
4. І накажи їм сказати володарям їхнім: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів; так скажіть володарям вашим:
5. Я витворив землю, людину і тварин, котрі на обличчі землі, великою могутністю Своєю і простягнутою рукою Моєю, і віддав її, кому з волі Моєї хотів віддати.
6. І нині Я віддаю всі землі оці в руку Навуходоносора, царя вавилонського, раба Мого, і навіть звірів польових віддаю йому на служіння.
7. І всі народи будуть служити йому, і синові його, і синові сина його, доки не прийде час і його землі, і йому самому, і будуть слугувати йому народи численні і царі відомі.