Біблія

13. Та Мойсей сказав народові: Не лякайтеся, стійте, і побачите порятунок Господній, котрого Він сподіє вам нині; бо єгиптян, яких ви бачите нині, більше не побачите повіки.
14. Господь буде воювати за вас, а ви зберігайте спокій .
15. І сказав Господь Мойсеєві: Чого ти волаєш до Мене? Скажи синам Ізраїля, щоб вони рушали.
16. А ти піднеси посоха свого і простягни руку твою на море, і розділи його, і пройдуть сини Ізраїля серед моря суходолом.
17. А Я ожорсточу серце єгиптян, і вони рушать слідом за вами. І покажу славу Мою на фараоні і на війську його, на колісницях його і на вершниках його.
18. І спізнають єгиптяни, що Я – Господь, коли покажу славу Мою на фараоні, на колісницях його і на вершниках його.
19. І рушив Ангел Божий, що йшов перед табором ізраїльтян, і вже йшов позаду в них, рушив і стовп хмаровий від лиця їхнього і став позаду в них.
20. І ввійшов у середину поміж табором єгипетським і між табором ізраїльтян, і був хмарою і мороком [для одних] і освітлював ніч [для інших], і не поближчали між собою упродовж ночі.
21. І простягнув Мойсей руку свою на море, і гнав Господь море дужим східним вітром тієї ночі, і вчинив море суходолом; і розступилася вода.
22. І рушили сини Ізраїля через море суходолом; а вода їм стояла стіною праворуч і ліворуч.
23. Погналися єгиптяни, і ввійшли за ними в середину моря всі коні фараона, і колісниці його, і вершники його.
24. І вранішньої варти глянув Господь на табір єгиптян крізь стовп вогненний і хмаровий, і вчинив замішання в таборі єгиптян,
25. І поскидав колеса з колісниць їхніх, так що вони тягли їх заважко. І сказали єгиптяни: Утікаймо від лиця ізраїльтян, тому що Господь воює за них супроти єгиптян.
26. І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою на море, і нехай ринуть води на єгиптян, на колісниці їхні і на вершників їхніх.
27. І простягнув Мойсей руку свою на море, і під ранок вода повернулася на своє місце, а єгиптяни бігли назустріч [воді]. Так винищив Господь єгиптян серед моря.
28. І повернулася вода і покрила колісниці і вершників цього війська фараонового, які ввійшли за ними в море; не лишилося жодного із них.
29. А сини Ізраїлеві пройшли суходолом серед моря; вода [стояла] їм стіною по праву руку і по ліву руку.
30. І визволив Господь того дня ізраїльтян від рук єгиптян; і побачили ізраїльтяни єгиптян мертвими на березі моря.
31. І побачили ізраїльтяни діяння, котре вчинив Господь над єгиптянами, і настрашився народ Господа, і повірив Господові і Мойсеєві, служникові його. Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали Господові пісню оцю, і говорили:
Вихід 15
Остаточне звільнення від полону. Похвальна пісня Мойсея.
1. Співаю Господові, бо Він високо звеличився; коня і вершника його скинув у море.
2. Господь - сила моя, і пісня моя, Він став моїм порятунком. Він Бог мій, і я прославлю Його, і приготую житло Йому, Богові батька мого, і я звеличу Його.
3. Господь – муж війни, ЄГОВА ймення Йому.
4. Колісниці фараонові і військо його скинув Він у море, і вибрані його старшини втонули у Червоному морі.
5. Безодня їх покрила, вони щезли в глибинах, мов камінь.
6. Правиця Твоя, Господе, уславилася силою; правиця твоя, Господе, понищила ворога ущент.
7. Величчю Слави Твоєї Ти винищив тих, хто повстав супроти Тебе. Ти послав гнів Твій, і він спопелив їх, як стерню.
8. Від подиху гніву Твого розійшлися води, вода стала, як стіна, і загусли безодні в серці моря.
9. Ворог сказав: "Кинуся, наздожену, розділю здобич; насититься ними хіть моя, оголю меча мого, винищить їх рука моя".
10. Ти дихнув духом Твоїм, і покрило їх море: вони поринули, мов свинець, у водах глибоких.
11. Хто, як Ти, Господе, поміж богами? Хто, як Ти, величний святістю, високоповажаний похвалою, Творче чудес?
12. Ти простягнув правицю Свою; і поглинула їх земля.
13. Ти ведеш милістю Твоєю народ оцей, котрого Ти визволив; проводиш силою Твоєю у житло святині Твоєї.
14. Почули народи і тремтять; Жах полонив мешканців Филистії.
15. Тоді осмутилися князі едомські, трепет виповнив вождів моавських, зажурені всі мешканці Ханаана.
16. Нехай же упаде на них страх і жахіття; од могутности руки Твоєї нехай заніміють вони, мов камінь, допоки проходить народ Твій, Господе, доки проходить цей народ, котрого Ти надбав.
17. Введи його і посадови його на горі достатку Твого, на місці, яке Ти витворив житлом Собі, Господе, у святині, [котру] утворили руки Твої, Володарю!
18. Господь буде царювати навіки віків.
19. Коли увійшли коні фараонові із колісницями його, із вершниками його в море, то Господь завернув на них води морські, а сини Ізраїля пройшли суходолом серед моря.
20. І взяла Маріям-пророчиця, сестра Ааронова, в руку свою тімпан і вийшли за нею усі жінки з тімпанами і хороводами.
21. І співуче проказувала Маріям перед ними: Співайте Господові; бо високо звеличився Він, коня і вершника його скинув у море.
22. І повів Мойсей ізраїльтян від Червоного моря, і вони прийшли в пустелю Шур, і йшли вони три дні пустелею, і не знаходили води.
23. Прийшли в Мару, і не могли пити води в Марі, бо вона була гірка, а тому й назване те [місце] Мара.
24. І заремствував народ на Мойсея, кажучи: Що нам пити?
25. [Мойсей] звернувся до Господа, і Господь показав йому дерево, і він кинув його у воду, і вода стала солодкою. Там [Бог] дав [народові] закон і суд, і там випробував його.
26. І сказав: Якщо ти будеш дослухатися голосу Господа, Бога твого, і чинитимеш угодне йому, і зважатимеш на заповіді Його, і дотримуватимешся всіх настанов Його, то не наведу на тебе жодної хвороби, котрі Я навів на єгиптян, бо Я – Господь, зцілювач твій .
27. І прийшли у Елім; там [було] дванадцять криниць води і сімдесят фінікових дерев; і розташувалися там табором при воді.
Вихід 16