Біблія

17. А на горі Сіон буде порятунок, і вона буде святинею; і дім Якова дістане у володіння спадщину свою.
18. І дім Якова буде вогнем, і дім Йосипів – полум'ям, а дім Ісава – соломою: підпалять його і винищать його, і нікого не залишиться з дому Ісава, бо Господь сказав це.
19. І заволодіють ті, котрі південніше, горою Ісава, а котрі в долині – филистимлянами; і заволодіють полем Єфремовим і полем Самарії, а Веніямин заволодіє Ґілеадом.
20. І переселені з війська синів Ізраїлевих заволодіють землею ханаанейською до Сарепти, а переселені з Єрусалиму, що в Сефараді, дістануть у володіння міста південні.
21. І прийдуть рятівники на гору Сіон, щоб судити гору Ісава, – і буде царство Господа.
Книга пророка Йони
Йони 1
1. І було слово Господнє до Йони, сина Аміттаєвого:
2. Підведися, йди до Ніневії – міста великого і проповідуй в ньому, бо злочини його дійшли до Мене.
3. І підвівся Йона, щоб утікати до Таршішу від обличчя Господнього, і прийшов до Яфи і знайшов корабля, що йшов до Таршішу, віддав гроші за перевіз і зійшов на нього, аби пливти з ними на Таршіш від обличчя Господнього.
4. Але Господь кинув дужий вітер на море, і вчинилася на морі велика буря, і корабель уже мав розбитися.
5. І налякалися мореплавці і заплакали кожний до свого бога, і почали кидати в море поклажу з корабля, щоби злегшити його від неї; а Йона спустився в трюм корабля, ліг і міцно заснув.
6. І прийшов до нього керманич корабля і сказав йому: Чого ти спиш? Підведися, загукай до свого Бога, то, може, Бог твій згадає про нас, і ми не загинемо.
7. І сказали один одному: Ходімо, кинемо жереба, щоб дізнатися, за кого спіткало нас це лихо. І кинули жереба, і випав жереб на Йону.
8. Тоді сказали йому: Скажи нам, за кого спіткала нас оця біда? Чим ти займаєшся? І звідки ти прямуєш? Де твоя країна, і з якого ти народу?
9. І він сказав їм: Я – єврей, вшановую Господа Бога небес, що утворив море і суходіл.
10. І виповнилися люди страхом великим і сказали йому: Нащо ти вчинив це? Бо дізналися ці люди, що він утікає від лиця Господнього, як він сам повідав їм.
11. І сказали йому: Що вчинити нам з тобою, щоб море вгамувалося для нас? Бо море не вгавало, здіймало високі хвилі.
12. Тоді він сказав їм: Візьміть мене і киньте мене в море, – і море вгамується для вас, бо я знаю, що через мене спіткала вас велика буря.
13. Але ці люди почали дужо гребти, щоб дістатися суходолу, але не могли, бо море все ще бушувало супроти них.
14. Тоді озвалися вони до Господа і сказали: Благаємо тебе, Господе, нехай не загинемо за душу чоловіка оцього, і не стягни з нас кров без провини, бо Ти, Господе, вчинив, що вгодно Тобі!
15. І взяли Йону і кинули його в море; і вгамувалося море від люті своєї.
16. І налякалися ці люди Господа великим страхом і принесли пожертву і дали обітниці.
Йони 2
1. І звелів Господь великому китові поглинути Йону; і був Йона у череві цього кита три дні і три ночі.
2. І помолився Йона Господові Богові своєму з черева кита.
3. І сказав: До Господа озвався я у скорботі моїй, – і Він почув мене; із черева безодні я заволав, – і Ти почув голос мій.
4. Ти пожбурив мене в глибину, в серце моря і потоки оточили мене, всі води Твої і хвилі Твої проходили наді Мною.
5. І я сказав: Відкинутий я від очей Твоїх, одначе я знову побачу святий храм Твій.
6. Сягнули води мене до душі моєї, безодня ув'язнила мене; морською травою сповила голову мою.
7. До підошви гір я опустився, земля своїми засувами навіки замкнула мене; але Ти, Господе Боже мій, виведеш душу мою з пекла.
8. Коли знесиліла в мені душа моя, я згадав про Господа, і молитва моя долинула до Тебе, до храму Твого святого.
9. Ті, що вшановують марнотних і вигаданих [богів] , покинули Милосердного свого,
10. А я голосом хвали принесу Тобі пожертву; що обіцяв – учиню. У Господа порятунок!
11. І сказав Господь китові, і він викинув Йону на суходіл.
Йони 3
1. І було слово Господнє до Йони вдруге:
2. Підведися, іди до Ніневії – місто велике – і проповідуй у ньому, що Я наказав тобі.
3. І підвівся Йона і пішов до Ніневії, за словом Господнім; а Ніневія було місто велике у Бога, на три дні ходи.
4. І почав Йона ходити містом скільки можна пройти за один день, і проповідував, кажучи: Ще сорок днів, – і Ніневія буде зруйнована!
5. І повірили ніневітяни Богові і оголосили піст і одяглися у веретища, від великого з них до малого.
6. Це слово дійшло до царя Ніневії, і він підвівся з престолу свого, скинув із себе царські шати свої і одягнувся у веретище і сів на попіл;
7. І наказав проголосити і сказати в Ніневії від імені царя і вельмож його, щоб ні люди, ні худоба, ні воли, ні вівці нічогісінько не їли, не ходили на пасовиська, і води не пили,
8. І щоби покриті веретищем були люди і худоба і голосно волали б до Бога, і щоб кожне ухилилося від лихого шляху свого і від насильства рук своїх.
9. Хто знає, можливо, Бог іще змилується і відверне од нас гнів Свій палаючий, і ми не загинемо.
10. І побачив Бог вчинки їхні, що вони ухилилися від недоброго шляху свого, і пожалів Бог, що зажадав їм лиха, про яке сказав, що наведе на них, і не навів.
Йони 4
1. Йона вельми зажурився через це і був роздратований.
2. І молився до Господа, і сказав: О, Господе! Чи не це я говорив, коли ще був у моїй країні? Саме тому я втікав до Таршішу, бо знав, що Ти – Бог добрий і милосердний, довготерплячий і вельми милостивий, і шкодуєш, що станеться лихо.