Біблія

3. І нині, Господе, візьми душу мою від мене, бо краще мені померти, аніж отак жити.
4. І сказав Господь: Невже це завдало тобі жалю так глибоко?
5. І вийшов Йона з міста і присів із східного боку біля міста, а тоді вчинив собі там курінь і сів під ним у затінку, аби побачити, що станеться з містом.
6. І виростив Господь Бог рослину, і вона звелася над Йоною, щоб над головою його була тінь і щоб звільнити його від жалю його; Йона вельми втішився цією рослиною.
7. І влаштував Бог так, що другого дня при з'яві зорі хробак підточив рослину, і вона всохла.
8. А коли зійшло сонце, навів Бог спекотний східний вітер, і сонце почали смалити Йоні голову так, що він умлів та просив собі смерти і сказав: Краще мені вмерти, аніж отак жити.
9. І сказав Бог Йоні: Невже так глибоко ти зазнав жалю через рослину? Він сказав: Вельми зажурився, навіть до смерти.
10. Тоді сказав Господь: Ти жалкуєш за рослиною, над котрою ти не трудився і котру не вирощував, котра за одну ніч виросла і за одну ніч пропала.
11. Чи Мені не пожаліти Ніневії, міста великого, в котрому понад сто двадцять тисяч людей, котрі не вміють відрізнити правої руки від лівої, і численну худобу?
Книга пророка Михея
Михея 1
1. Слово Господнє, котре було до Михея морешетського за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, і котре відкрив йому про Самарію та Єрусалим.
2. Послухайте, всі народи, зважай, земле, і все, що виповнює її! Нехай буде Господь свідком супроти вас, Господь із святого храму Свого!
3. Бо ось, Господь виходить з місця Свого, зійде і наступить на верховини землі, –
4. І гори розтануть під Ним, долини западуться, як віск од вогню, наче води, що падають з крутопаду.
5. Усе це – за нечестя Якова, за гріх дому Ізраїлевого. Від кого нечестя Якова? Чи не від Самарії? Хто [спорудив] підвищення – чи не Єрусалим?
6. За це вчиню Самарію купою руїн у полі, місцем для вирощування винограду; поскидаю в долину каміння її і оголю підвалини її.
7. Усі ідоли її будуть розбиті, і всі дарунки розпусти її будуть спалені вогнем, і всіх ідолів її зрокую на руїну, бо з дарів розпусти вона вчиняла їх; на дари розпусти вони й були навернені.
8. Над цим я буду плакати і ридати, ходитиму, мов пограбований і оголений, витиму, мов шакали, і плакатиму, як страуси.
9. Тому що болісна поразка її дійшла до Юди, сягнула до брами народу Мого, до Єрусалиму.
10. Не оголошуйте про це в Ґаті, не плачте там голосно; але в поселенні Бет-Леафрі покрий себе попелом.
11. Переселяйтеся, мешканки Шафіру, ганебно оголені; не втече й та, що живе в Цаанані; плач у поселенні Бет-Гаецелу не дасть вам зупинитися в ньому.
12. Страждає за своїми добрами мешканка Мароту, бо злинуло лихоліття від Господа до брами Єрусалиму.
13. Запрягай у колісницю прудких, мешканко Лашіху! Ти-бо початок гріха доньки Сіонової, бо в тебе з'явилися злочини Ізраїля.
14. А тому ти посилатимеш дари до Морешет-Ґату; але поселення Ахзіва будуть оманою для царів ізраїльських.
15. А ще спадкоємця приведу до тебе, мешканко Мареші; він пройде до Адулламу, слави Ізраїля.
16. Зніми з себе волосся, пострижися у журбі за улюбленими синами твоїми; пошир лисину, немов у орла, що линяє, бо вони [підуть в] полон від тебе.
Михея 2
1. Горе тим, що складають заміри беззаконня і на ложах своїх придумують злочини, котрі вчиняють уранці на світанку, тому що в руках їхніх є сила!
2. Забажають полів і захоплюють їх силою, будинків – і відбирають їх, і оббирають людину й оселю її, мужа і спадок його.
3. А тому так говорить Господь: Ось, Я маю думку навести на цей рід таке лихоліття, котрого ви не скинете зі своєї шиї, і не будете ходити, випроставшись; бо цей час лихий.
4. Того дня повідають про вас притчу і будуть плакати гірким плачем і казатимуть: Ми цілком розорені! Спадок народу мого переданий іншим; як повернуться до мене поля наші, уже поділені чужинцями?
5. Тому не буде в тебе нікого, хто кинув би жереба на вимірювання у зібранні перед Господом.
6. Не пророкуйте, пророки; не пророкуйте їм, щоб не спіткала вас ганьба.
7. О ти, що називаєшся домом Якова! Хіба змалів Дух Господній? Чи такі діяння Його? Чи не добродійні слова Мої для того, хто вчиняє справедливо?
8. А народ, котрий раніше був Моїм, повстав, як ворог, і ви відбираєте як верхню, так і спідню одежу у перехожих, що відвертаються од війни.
9. Дружин народу Мого ви проганяєте із затишних осель їхніх; у дітей їхніх ви назавжди відбираєте оздоби Мої.
10. Підведіться і забирайтеся, бо [країна] ця не є місцем спокою, за нечистоту вона буде розорена і притому жорстоким розоренням.
11. Якби якийсь неборака вигадав неправду і сказав: Я буду проповідувати тобі про вино і сікеру, то він був би бажаним проповідником для цього народу.
12. Неодмінно зберу всього тебе, Якове, неодмінно з'єднаю останки Ізраїля, зберу їх в єдине, як овець у Боцрі, мов отару в своїй кошарі; загомонять вони від велелюдности.
13. Перед ними піде муролом, і вони зламають перешкоди, пройдуть крізь брами і вийдуть ними, і цар їхній піде перед ними, а на чолі їх – Господь.
Михея 3
1. І сказав я: Послухайте, старшини Якова і князі дому Ізраїлевого: Чи не ви маєте знати правду?
2. А ви ненавидите добре і любите лихе; здираєте з них шкіру і плоть з кісток їхніх.
3. Пожираєте плоть народу Мого і здираєте з них шкіру, а кістки їхні ламаєте і подрібнюєте, немов для горщика, і плоть – немов для казана.
4. І будуть вони волати до Господа, але Він не почує їх і втаємничить обличчя Своє від них на той час, як вони чинитимуть злочини.
5. Так говорить Господь на пророків, що вводять в оману народ Мій, котрі гризуть зубами своїми – і проповідують мир, а хто нічого не кладе їм до рота, супроти того оголошують війну.
6. Тому ніч буде вам замість видіння, і пітьма – замість одкровень; зайде сонце над пророками і потьмариться день над ними.
7. І засоромляться ясновидці, і посоромлені будуть ворожбити, і затулять уста свої усі вони, тому що не буде відповіді од Бога.