Біблія

13. І сказав він мені: Ти не відаєш, що це? Я відповідав: Не знаю, володарю мій.
14. І сказав він: Це – двоє, помазані єлеєм, вони постануть перед Господом усієї землі
Захарії 5
1. І знову підвів я очі мої і побачив: Ось летить сувій.
2. І сказав він до мене: Що бачиш ти? Я відповідав: Бачу сувій, що летить; довжина його двадцять ліктів, а ширина його – десять ліктів.
3. Він сказав мені: Це прокляття, що сходить на поверхню всієї землі, бо всілякий, хто краде, буде винищений, як написано на одному боці, і всілякий, що присягається брехливо, винищений буде, як написано на другому боці.
4. Я навів його, говорить Господь Саваот, і воно увійде в дім злодія і в дім того, що присягається Моїм йменням неправдиво, і буде в домі його, і винищить його, і дерева його, і каміння його.
5. І вийшов Ангел, що говорив зі мною, і сказав мені: Піднеси ще очі твої і подивися, що це виходить?
6. А коли я сказав: Що це? Він відповідав: Це виходить ефа, і сказав: Це – образ їхній по всій землі.
7. І ось, брила свинцю підвелася, і там сиділа одна жінка посеред ефи.
8. І сказав він: Це [жінка] – саме нечестя, і кинув її до середини ефи, а на отвір її кинув свинцеву брилу.
9. І підвів я очі мої, і побачив: Ось, з'явилися дві жінки, і вітер був у крилах їхніх, і крила у них, як в лелеки; і підняли вони ефу і понесли її між землею і небом.
10. І сказав я Ангелові, що говорив зі мною: Куди несуть вони цю ефу?
11. Тоді сказав він мені: Щоб спорудити для неї дім на землі Шін'ар, і коли буде все приготовлене, то вона постане там на своїх підвалинах.
Захарії 6
1. І знову підвів я очі мої і бачу: Ось, чотири колісниці виходять з ущелини поміж двома горами; і гори ті [були] гори мідні.
2. У першій колісниці коні гніді, а в другій колісниці коні вороні;
3. У третій колісниці коні білі, а в четвертій колісниці коні рябі, міцні.
4. І почав я говорити, і я сказав Ангелові, що говорив зі мною: Що це, володарю мій?
5. І відповідав Ангел і сказав мені: Оце виходять чотири духи небесних, котрі стоять перед Господом усієї землі.
6. Вороні коні там виходять до країни північної, і білі йдуть за ними, а рябі йдуть до країни південної.
7. І сильні вийшли і прагнули йти, аби пройти землею, і він сказав: Рушайте, пройдіть землею і вони пройшли землею.
8. Тоді покликав він мене і сказав мені так: Дивися, ті, що вийшли в край північний, заспокоїли дух Мій на землі північній.
9. І було слово Господнє до мене:
10. Візьми у тих, що вернули з полону, в Хелдая, і від Товійї, і від Єдаї, і піди того самого дня, піди до дому Йошії, сина Цефанієвого, куди вони прийшли з Вавилону.
11. Візьми [у них] срібло і золото і виготуй вінці, і поклади на голову Ісуса, сина Єгосадакового, великого священика,
12. І скажи йому: Так говорить Господь Саваот: Ось муж – ймення Йому Паросток, Він виросте із свого коріння і витворить храм Господній.
13. Він утворить храм Господній і прийме славу, і сяде і буде володарювати на престолі своєму; буде й священиком на престолі своєму, і рада миру буде поміж тим і тим.
14. А вінці ті будуть Хелдаєві і Товійї, і Єдаї, і Хенові, синові Цефанії, на пам'ять у храмі Господньому.
15. І здалеку прийдуть і візьмуть участь в спорудженні храму Господнього, і ви спізнаєте, що Господь Саваот послав мене до вас, і це буде, якщо ви щиросердо будете дослухатися до голосу Господа Бога вашого.
Захарії 7
1. Четвертого року царя Дарія було слово Господнє до Захарії, четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева,
2. Коли Бет-Ел послав Сар'ецера і Реґем-Мелеха і супутників його помолитися перед Господом,
3. І запитати у священиків, котрі в домі Господа Саваота, і в пророків, кажучи: Чи плакати мені п'ятого місяця і поститися, як я чинив це уже багато літ
4. І було до мене слово Господа Саваота:
5. Скажи всьому народові краю цього і священикам так: Коли ви постилися і плакали п'ятого і сьомого місяця, причому вже сімдесят літ, – чи для Мене ви постилися? Чи для Мене?
6. І коли ви їсте, і коли п'єте, чи не для себе ви їсте, чи не для себе ви п'єте?
7. Чи не ті ж слова виголошував Господь через попередніх пророків, ще коли Єрусалим був велелюдний і спокійний, і міста довкіл нього, південний бік і низина, були заселені?
8. І було слово Господнє до Захарії:
9. Так говорив тоді Господь Саваот: Звершіть суд справедливий і виявляйте милість і співчуття кожний до брата свого;
10. Вдови і сироти, зайшлого і вбогого не пригноблюйте і лихого один до одного не виношуйте в серці вашому.
11. Та вони не хотіли слухати і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати.
12. І серце своє закаменіли, щоб не чути закону і слів, котрі посилав Господь Духом Своїм через попередніх пророків; за це й спіткав їх великий гнів Господа Саваота.
13. І сталося: Як Він кликав, а вони не дослухалися, так само й вони прикликали, але Я не дослухався, говорить Господь Саваот.
14. І розвіяв Я їх по всіх народах, котрих вони не знали, і земля ця спорожніла після них, так що ніхто не ходив по ній ні назад, ні вперед, і вони вчинили улюблену країну пустелею.
Захарії 8
1. І було слово Господа Саваота:
2. Так говорить Господь Саваот: Виповнився Я ревністю за Сіон – великою ревністю, і з гнівом була Моя ревність за нього.
3. Так говорить Господь: Повернуся Я до Сіону і буду жити в Єрусалимі, і буде називатися Єрусалим містом істини, і гора Господа Саваота – горою святині.