4. І стануть ноги Його того дня на горі Олив, котра перед Єрусалимом зі сходу; і роздвоїться гора Олив від сходу на захід вельми значною долиною, і половина гори відійде на північ, а половина – на південь.
5. І ви побіжите в долину гір Моїх; бо долина гір буде простягатися до Ацалу; і ви побіжите, як утікали від землетрусу за днів Уззійї, царя юдейського, і прийде Господь Бог мій і всі святі з Ним.
6. І станеться того дня: Не буде світла, світила подаленіють.
7. День цей буде єдиний, буде відомий тільки Господові: ні день, ні та ж ніч; лише вечірнього часу з'явиться світло.
8. І станеться того дня, живі води потечуть з Єрусалиму, половина їх до моря східного і половина їх до моря західного: влітку і взимі так буде.
9. І Господь буде Царем над усією землею; того дня буде Господь один, і ймення Його – єдине.
10. Уся ця земля буде, мов рівнина, від Геви до Ріммону, на південь від Єрусалиму, котрий високо буде стояти на своїй місцині і заселиться від брами Веніяминової до місця Першої брами, до Наріжної брами, і від вежі Хананеїла аж до царських чавилень.
11. І будуть жити в ньому, і прокляття не буде, але стоятиме Єрусалим у безпеці.
12. І ось, яка буде поразка, котрої завдасть Господь всім народам, які воювали супроти Єрусалиму: у кожного висохне тіло його, коли він ще стоїть на своїх ногах, і очі у нього вичахнуть у своїх ямках, і язик його висхне в роті у нього.
13. І станеться того дня: Відбудеться поміж ними велике замішання від Господа, аж так, що схопить один руку другого, і здійметься рука його на руку ближнього його.
14. Але й сам Юда буде воювати супроти Єрусалиму, і зібране буде багатство усіх довколишніх народів: золото, срібло і одежа у великій кількості.
15. Буде така сама поразка і коней, і лошаків, і верблюдів, і віслюків, і всілякої худоби, котра буде у стійбищах їхніх.
16. Затим уся решта із усіх народів, що приходили супроти Єрусалиму, буде приходити щороку для поклоніння Цареві, Господові Саваотові, і для святкування празника куренів.
17. І станеться: Коли якесь із племен земних не піде до Єрусалиму на поклоніння Цареві, Господові Саваотові, то не буде дощу в них.
18. І якщо плем'я єгипетське не підніметься в дорогу і не прийде, то в нього не буде [дощу], і спіткає його поразка, якої завдасть Господь народам, котрі не приходитимуть на святкування празника куренів.
19. Ось, що станеться за гріх Єгипту і за гріх усіх народів, котрі не прийдуть святкувати свято куренів!
20. Того часу навіть на кінських оздобах буде [накреслено] : Святиня Господові, і казани в домі Господньому будуть, немов жертовні чаші перед жертовником.
21. І всі казани в Єрусалимі і в Юдеї будуть святинею Господа Саваота, і будуть приходити всі, що приноситимуть пожертву, і братимуть їх і будуть варити в них; і вже не буде жодного ханаанея в домі Господа Саваота того дня.
Книга пророка Малахії
Малахії 1
1. Пророче слово Господа до Ізраїля через Малахію.
2. Я полюбив вас, говорить Господь. А ви кажете: У чому явив Ти любов до нас? – Чи не брат Ісав Якові? – говорить Господь; і все-таки Я полюбив Якова,
3. А Ісава зненавидів і віддав гори його на спустошення, і володіння його – шакалам пустелі.
4. Якщо Едом скаже: Ми розорені, але ми відбудуємо зруйноване, то Господь Саваот говорить: Вони збудують, а Я зруйную, і назвуть їх краєм нечестивим, народом, на котрого Господь розгнівався назавжди.
5. І побачать це очі ваші, і ви скажете: Звеличився Господь над володіннями Ізраїля!
6. Син шанує батька і раб – володаря свого; якщо Я – батько, то де пошана до Мене? І якщо Я – Господь, то де зичливість до Мене? – говорить Господь Саваот вам, священики, що зневажаєте ймення Моє. Ви кажете: Яким чином ми зневажаємо ймення Твоє?
7. Ви приносите на жертовник Мій нечистий хліб, а кажете: Яким чином ми зневажаємо Тебе? – Тим, що запевняєте: Трапеза Господня не варта уваги.
8. І коли приносите на пожертву сліпе, чи не зле це? Або коли приносите кульгаве і хворе, – хіба це добре? Піднеси його твоєму князеві! Чи буде він удоволений тобою і чи прихильно прийме тебе? – говорить Господь Саваот.
9. Тож моліться Богові, щоб помилував нас, а коли таке виходить з ваших рук, то чи може Він милостиво приймати вас? – говорить Господь Саваот.
10. Краще, якби хто-небудь із вас замкнув двері, щоб марно не підтримували вогню на жертовнику Моєму. Немає Моєї доброї волі до вас, говорить Господь Саваот, і приношення з рук ваших не до серця Мені.
11. Бо від сходу сонця і до заходу великим буде ймення Моє поміж народами, і на всілякому місці будуть приносити пахощі йменню Моєму, чисту пожертву; великим буде ймення Моє між народами, говорить Господь Саваот.
12. А ви ганьбите його тим, що говорите: Трапеза Господня не варта поваги, і набуток від неї – їжа нікчемна.
13. Причому кажете: Ось праці скільки! І нехтуєте нею, говорить Господь Саваот, і приносите украдене, кульгаве і недуже, і такої ж властивості приносите хлібний дар. Чи можу Я з доброю волею приймати його з ваших рук? – говорить Господь.
14. Проклятий шахрай, у котрого в череді є незіпсутий самець і він дав обітницю, а приносить на пожертву Господові пошкоджене: бо Я Цар великий, і ймення Моє грізне серед народів.
Малахії 2
1. А тепер для вас, священики, ця заповідь:
2. Якщо ви не підкоритеся, і якщо не приймете серцем, щоби прославляти ймення Моє, говорить Господь Саваот, то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваші благословення, і вже проклинаю, тому що ви не хочете прилучити до цього серця.
3. Ось, Я відберу у вас плече, і послід покидаю на лиця ваші, послід святкових пожертв ваших, і викинуть вас разом з ним.
4. І ви спізнаєте, що Я дав цю заповідь для збереження заповіту Мого з Левієм, говорить Господь Саваот.
5. Заповіт Мій з ним був [заповітом життя ] і миру, і Я дав його йому для страху, і він боявся Мене і був шанобливий перед йменням Моїм.
6. Закон істини був в устах його, і неправди не було на язиці у нього; у мирі і в правді він ходив зі Мною і багатьох відвернув од гріха.
7. Бо уста священика мають берегти ведення, і закону шукають від уст його, тому що він – посланець Господній.
8. Але ви ухилилися від шляху цього, для багатьох стали спокусою в законі, порушили заповіта Левія, говорить Господь Саваот.
9. За те Я вчиню вас зневаженими і приниженими перед усім народом, бо ви не пильнуєте шляхів Моїх, дієте упереджено у справах закону.
10. Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог витворив нас? То чому ми підступно вчиняємо один супроти одного і порушуємо у такий спосіб заповіта батьків наших?
11. Підступно чинить Юда, і мерзота діється в Ізраїлі і в Єрусалимі; бо зневажив Юда святиню Господню, котру любив, і одружився на дочці чужого бога.
12. У того, хто вчиняє це, винищить Господь із шатрів Якова вартового на сторожі і такого, що відповідає, і того, що приносить пожертву Господові Саваоту.
13. І ось, що ви ще вчиняєте: Ви примушуєте обливати слізьми жертовника Господнього з риданнями і зойками, аж так, що Він уже не дивиться більше на приношення і не приймає пожертви спокутної з рук ваших.
14. Ви скажете: За що? За те, що Господь був свідком поміж тобою і дружиною юности твоєї, супроти котрої ти вчинив підступно, в той час, як вона подруга твоя і дружина твоя за законом.
Вы читаете Біблія
