Біблія

Матвія 4
1. Потім Дух повів Ісуса в пустелю, для спокуси від диявола.
2. І постився сорок днів і сорок ночей, а наостанок зголоднів.
3. І наблизився до Нього спокусник, і сказав: Якщо Ти Син Божий, накажи, щоб каміння оце вчинилося хлібом.
4. Але Він сказав йому у відповідь: Написано: Не хлібом єдиним буде жити людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих.
5. Потім бере Його диявол до святого міста, і ставить Його на карниз храму,
6. І каже Йому: Якщо Ти Син Божий, кинься вниз, бо написано: Ангелам Своїм заповідає про Тебе, і на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю.
7. Ісус сказав йому: Написано також: Не спокушай Господа Бога твого.
8. І знову бере Його диявол на вельми високу гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню,
9. І каже Йому: Усе це віддам Тобі, якщо впадеш ниць і поклонишся мені.
10. Тоді Ісус відповів йому: Геть від Мене, сатано! Бо написано: Господові Богові твоєму поклоняйся і Йому Одному служи.
11. Тоді залишив Його диявол, – і ось, Ангели наблизилися і служили Йому.
12. Коли Ісус почув, що Івана [ув‘язнили], рушив до Галілеї.
13. Він залишив Назарет, прийшов і оселився в Капернаумі приморськім, в межах Завулонових і Нефталимових,
14. Нехай справдиться сказане пророком Ісаєю, котрий сказав:
15. Земля Завулонова і земля Нефталимова, на шляху приморськім, за Йорданом, Галілея поганська,
16. Народ, що сидить у пітьмі, побачив світло велике, і тим, що сидять у країні в сутіні смертній засяяло світло.
17. З того часу Ісус почав проповідувати і промовляти: Покайтеся, бо Царство Небесне при руці!
18. А коли Ісус проходив поблизу моря Галілейського, то побачив двох братів: Симона, що називався Петром, і Андрія, брата його: вони якраз сіті закидали в море; бо вони були рибалками;
19. І сказав їм: Ходіть зі Мною, і Я вчиню вас ловцями людей.
20. І тієї ж хвилі вони залишили сіті й рушили за Ним.
21. А коли йшов звідси далі, побачив Він інших двох братів, Якова, сина Зеведеєвого, та Івана, брата його, у човні із Зеведеєм, батьком їхнім, – вони якраз лагодили сіті, і покликав їх.
22. І тієї ж хвилі вони залишили човен батька свого, і рушили за Ним.
23. І ходив Ісус по всій Галілеї, і навчав у синагогах їхніх, і проповідував Євангелію Царства, і уздоровлював від усілякої недуги і всіляку неміч у людей.
24. І пішла чутка про Нього по всій Сирії; і приводили до Нього всіх немічних, тих, якими заволоділи демони, позначених різними хворощами і нападами хвороби, і сновид, і слабких, і Він уздоровлював їх.
25. І йшло за Ним багато народу з Галілеї і Десятимістя, і Єрусалиму, і Юдеї, а також з-за Йордану.
Матвія 5
1. Він побачив народ і вийшов на гору; і коли присів, наблизилися до Нього учні його.
2. Тоді Він розтулив уста Свої, навчав їх і сказав:
3. Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне.
4. Блаженні засмучені, бо вони втішаться.
5. Блаженні сумирні, бо вони успадкують землю.
6. Блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться.
7. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
8. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
10. Блаженні гнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
11. Блаженні ви, коли будуть паплюжити вас і гнати і всіляко несправедливо ганити за Мене;
12. Радійте і тіштеся, бо нагорода ваша велика на небесах! Бо так гнали всіх пророків, що були перед вами.
13. Ви – сіль землі. А коли сіль утратить силу, то як учиниш її солоною? Вона вже зовсім непридатна для вжитку, хіба викинути її геть, щоб люди потоптали.
14. Ви – світло світу. Не може сховатися місто, що стоїть на вершині гори.
15. І не ставлять запалену свічку під посудину, а на свічник, і світить усім в оселі.
16. Нехай же перед людьми отак ваше світло світить, щоб вони бачили ваші добрі вчинки, і прославляли Батька вашого, який на небесах.
17. Не подумайте, що Я прийшов знищити закон чи пророків: не знищити Я прийшов, але звершити.
18. Бо правду кажу вам: Доки не минеться земля і небо, жодна йота чи жодна риска в законі не мине, аж доки не звершиться все.
19. Отож, хто порушить одну з найменших заповідей оцих і навчить цього людей, той найменшим у Царстві Небеснім назветься; а хто вчинить і навчить, той великим назветься у Царстві Небесному.
20. Бо, кажу вам, якщо праведність ваша не перевершить праведности книжників та фарисеїв, то ви в жодному разі не увійдете до Царства Небесного.
21. Ви чули, що сказано давнім: Не убивай; а хто уб‘є, підлягає судові.
22. А Я кажу вам, що кожний, котрий гнівається на брата свого без причини, підлягає судові; а хто скаже братові своєму: рака, підлягає синедріонові; а хто скаже: Безумний! – підлягає адському вогню.