Біблія

35. І був з хмари голос, що казав: Це – Син Мій улюблений; Його слухайте.
36. Коли був голос цей, залишився Ісус один. А вони промовчали і нікому не говорили за тих днів про те, що бачили.
37. А наступного дня, коли вони зійшли з гори, зустріло Його багато народу,
38. Раптом хтось із народу закричав: Учителю! Благаю Тебе глянути на мого сина, він-бо один у мене:
39. Його охоплює (нечистий) дух, і він раптом скрикує, і терзає його, аж він випускає піну; і насилу відступає од нього, змучивши його.
40. Я просив учнів Твоїх вигнати його; і вони не змогли.
41. Ісус у відповідь сказав: О, роде невірний і розбещений! Доки буду з вами і терпітиму вас? Приведи сюди сина твого.
42. Коли той іще йшов, демон повалив його і почав бити; але Ісус заборонив нечистому духові; і уздоровив юнака, і віддав його батькові його.
43. І всі були вражені величчю Божою. А коли всі дивувалися з усього, що вчинив Ісус, Він сказав Своїм учням:
44. Укладіть ви собі у вуха слова оці: Син Людський буде виданий до рук людських.
45. Але вони не зрозуміли слова цього – воно було закрите від них, аж так, що вони не втямили його; а запитати Його про це слово боялися.
46. А спало їм на думку: А хто найбільший серед них?
47. Та Ісус, знаючи думки їхні, взяв дитину, поставив її біля Себе
48. І сказав їм: Хто прийме оце дитя в ім‘я Моє, той Мене приймає; а хто Мене приймає, той приймає Того, Хто послав Мене, – бо хто з вас найменший з-поміж усіх, той буде великим.
49. При цьому Іван сказав: Учителю! Ми бачили чоловіка, що йменням Твоїм виганяв демонів, і заборонили йому, тому що він не ходить з нами.
50. Ісус сказав йому: Не забороняйте; бо хто не супроти вас, той за вас.
51. А коли наблизилися дні, коли мали взяти Його від світу, Він побажав рушити до Єрусалиму.
52. І послав вісників перед Собою; і вони пішли і зайшли до поселення самарійського, аби приготувати для Нього.
53. Але там не прийняли Його, тому що Він мав вигляд мандрівника до Єрусалиму.
54. Учні Його, Яків та Іван, побачили те і сказали: Господе! Чи хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і винищив їх, як ото Ілля вчинив?
55. Але Він, обернувшися до них, заборонив їм і сказав: Не відаєте, якого ви духа;
56. Бо Син Людський прийшов не вигублювати душі людські, а рятувати. І пішли до другого поселення.
57. Сталося, що коли вони були в дорозі, хтось сказав Йому: Господе! Я піду за Тобою, куди б Ти не йшов.
58. Ісус одказав йому: Лисиці мають нори, і птахи небесні – гнізда; а Син Людський не має де прихилити голову.
59. А іншому сказав: Йди за Мною. Той відповів: Господе! Дозволь мені передніше піти й поховати батька мого.
60. Але Ісус сказав йому: Залиши мертвим ховати своїх померлих; а ти йди, благовісти Царство Боже.
61. І ще інший сказав: Я піду за Тобою, Господе! Але передніше дозволь мені попрощатися з домашніми моїми.
62. Але Ісус сказав йому: Ніхто, з тих, що кладуть руку свою на плуга і озирається назад, не надійний для Царства Божого.
Луки 10
Ісус посилає благовістити сімдесят учнів. Пророцтво у місійній роботі.
1. Після цього вибрав Господь ще інших сімдесят, і послав їх по двоє перед Собою до всілякого міста і місцини, куди Сам хотів піти,
2. І сказав їм: Жнива багато, а женців замало; Отож, благайте Господа жнив, щоб вислав женців на жниво Своє.
3. Рушайте! Я посилаю вас, наче ягнят до вовків.
4. Не беріть ні мішка, ні торбини, ні взуття, і нікого на шляху не вітайте,
5. Як зайдете до якоїсь оселі, найперше кажіть: Мир домові цьому!
6. І якщо буде там син миру, то спочине на ньому мир ваш; а якщо ні, то до вас повернеться;
7. У домі тому лишайтеся, їжте і пийте, що в них є: бо трудівник вартий нагороди за працю свою. Не переходьте з дому в дім.
8. І якщо прийдете до якогось міста, і приймуть вас, їжте, що вам запропонують;
9. І уздоровлюйте хворих, що в ньому будуть, і кажіть їм: Наблизилося до вас Царство Боже.
10. А якщо прийдете до якогось міста, і не приймуть вас, то вийдіть на вулицю і скажіть:
11. Навіть порох, що прилип до нас від вашого міста, обтрусимо вам; одначе знайте, що наблизилося до вас Царство Боже.
12. Повідую вам, що Содомові в день відомий буде краще, аніж місту отому.
13. Горе тобі, Хоразине! Горе тобі Віфсаїдо! Бо якби у Тирі чи Сидоні були сили, явлені у вас, то вже давненько вони покаялися б, сидячи у веретищі і попелі.
14. Але й Тирові і Сидонові краще буде на суді, аніж вам.
15. І ти, Капернауме, що до неба звеличився, до пекла провалишся.
16. Хто слухає вас – Мене слухає, а той, що ухиляється од вас, від Мене ухиляється. а той, що ухиляється від Мене, ухиляється від Того, що послав Мене.
17. Сімдесят учнів повернулися з радістю і казали: Господе! І демони (біси) підкоряються нам в ім‘я Твоє.
18. А Він сказав їм: Я бачив сатану, що з неба впав, як блискавиця;
19. Ось, даю вам владу наступати на гадів і скорпіонів і на всю силу ворожу; і ніщо не зашкодить вам.