Біблія

27. І стіл, і все знаряддя його, і світильника і все знаряддя його, і жертовника кадіння,
28. І жертовника усеспалення, і все знаряддя його, і умивальницю, і підніжків її.
29. І освяти їх, і буде святиня велика: все, що торкнеться до неї, освятиться.
30. Помасти Аарона і синів його, і посвяти їх, щоб вони були священиками Мені.
31. А синам Ізраїля скажи: Це буде у Мене миро священного помазання в поколіннях ваших.
32. Тіла інших людей не треба помазувати їм, і за складом його не робіть схожого на нього. Воно – святиня! Святинею має бути для вас!
33. Хто вчинить схоже на нього або хто помазає ним стороннього, той винищиться з народу свого.
34. І сказав Господь Мойсеєві: Візьми собі духмяних пахощів: стакти, ониху, хелбану духмяного і чистого ладану, – всього порівно,
35. І вчини з них удатно скомпоноване мастило, кадильну суміш, потерту, чисту, святу.
36. І потовчи її дрібненько, і поклади її перед Ковчегом Одкровення у скинії зібрання, де Я буду відкриватися тобі: це буде святиня велика для вас.
37. Кадіння, виготовлене за цим вмістом, не виготовляй [для] себе: нехай святинею буде воно в тебе для Господа.
38. Хто вчинить подібне, щоб кадити ним, винищиться із народу свого.
Вихід 31
Поради працюючим над спорудженням скинії.
1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2. Дивися, Я призначаю саме Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, з коліна Юдиного.
3. І Я виповнив його Духом Божим, мудрістю, і розважливістю, і веденням і всілякими здібностями
4. Виготовляти із золота, срібла і міді;
5. Різьбити каміння для оздоб, і обробляти дерево для всілякої потреби.
6. Отож, Я даю йому в помічники Оголіява, сина Ахісамахового, з коліна Данового, і в серце всякого мудрого вкладу мудрість, щоб вони вчинили все, що Я наказав тобі;
7. Скинію зібрання і Ковчег Одкровення і віко до нього, і всі знаряддя скинії,
8. І стіл, і знаряддя його, і світильника із чистого золота, і всі знаряддя його, і жертовника кадіння,
9. І жертовника усеспалення, і всі знаряддя його, і умивальницю, і підніжків її,
10. І шати службові, і шати священні Ааронові священикові, і одежу синам його, для священнослужіння,
11. І єлей помазання і кадіння духмяне для святині: все так, як Я наказав тобі, вони зроблять.
12. І сказав Господь Мойсеєві:
13. Скажи синам Ізраїля так: Суботи мої бережіть, бо це – ознака поміж Мною і вами в покоління ваші, щоб ви знали, що Я Господь, який освячує вас.
14. І дотримуйтеся суботи, бо вона свята для вас! Хто осквернить її, той нехай буде скараний на смерть. Хто буде в суботу робити щось, та душа має бути винищена із-поміж середовища народу свого.
15. Шість днів нехай ладнають свої справи, а сьомого – субота спочину, присвячена Господові: усякий, хто ладнає свої справи в суботу, нехай буде скараний на смерть.
16. І нехай бережуть сини Ізраїля суботу, святкуючи суботу в поколіннях своїх, як заповіт вічний.
17. Це – ознака поміж Мною і синами Ізраїля навіки; тому що за шість днів утворив Господь небо і землю, а сьомого дня спочив. І був у спокої.
18. І коли Бог перестав говорити з Мойсеєм на горі Сінай, дав йому дві скрижалі Одкровення, скрижалі кам'яні, на котрих написане було пальцем Божим.
Вихід 32
Народ схиляється до ідолопоклоніння.
1. Коли народ побачив, що Мойсей довго не спускається з гори, то зійшовся до Аарона і сказав йому: Підведися і виготуй нам Бога, котрий би йшов перед нами, бо з цим чоловіком, із Мойсеєм, який вивів нас із єгипетської землі, не знаємо, що сталося.
2. І сказав їм Аарон: Зніміть золоті ковтки, які у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок, і принесіть мені.
3. І увесь народ познімав золоті ковтки із своїх вух, і принесли до Аарона.
4. Він узяв їх із рук їхніх, і вчинив із них виливане теля, і обробив його різцем. І сказали вони: Ось Бог твій, Ізраїлю, котрий вивів тебе з єгипетської землі.
5. Побачивши це, Аарон поставив перед ним жертовника, і проголосив Аарон, кажучи: Завтра свято Господові.
6. Другого дня вони підвелися вранці, і принесли усеспалення, і привели пожертви мирні: і сів народ їсти і пити, а потім почав веселитися.
7. І сказав Господь Мойсеєві: Поспіши зійти; бо розбестився народ твій, котрого ти вивів із єгипетської землі.
8. Дуже скоро ухилилися вони від шляху, котрий Я заповідав їм: Вчинили собі виливане теля, і вклонилися йому, і принесли йому пожертви, і сказали: "Ось Бог твій, Ізраїлю, котрий вивів тебе із єгипетської землі!"
9. І сказав Господь Мойсеєві: Я бачу народ цей, і ось, народ, він – твердошиїй;
10. Отож, залиши Мене одного, нехай спалахне гнів Мій на них, і винищу їх, і виведу численний народ від тебе:
11. Але Мойсей почав благати Господа, Бога свого, і сказав: Нехай не спалахне, Господе, гнів Твій на народ Твій, якого Ти вивів із єгипетської землі силою великою і рукою міцною.
12. Щоб єгиптяни не говорили: "На загибель Він вивів їх, щоб убити в горах і винищити їх з лиця землі". Одверни спопеляючий гнів Твій, і відміни згубу народові Твоєму.
13. Пригадай Авраама, Ісаака та Ізраїля, служників Твоїх, котрим присягався Ти Собою, кажучи: "Множачи, помножу насіння ваше, як зорі небесні, і всю землю оцю, про котру Я сказав, дам насінню вашому, і будуть володіти вічно".
14. І відвернув Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій.
15. І повернувся і зійшов Мойсей з гори; в руках його було дві скрижалі Одкровення, на котрих написано було з обидвох боків: і на тім, і на другім боці написано було.