16. Скрижалі були діяння Боже, і письмо, накреслене на скрижалях, було письмо Боже.
17. І коли почув Ісус голос народу, який гомонів, то сказав Мойсеєві: "Військовий гамір у таборі".
18. Та Мойсей сказав: Це не крик переможців і не зойк переможених; я чую голос співаків.
19. А коли він наблизився до табору і побачив виливне теля і танці, тоді він спаленів од гніву і кинув із рук своїх скрижалі, і розбив їх під горою.
20. І взяв виливне теля, котре вони вчинили, і спалив його в огні, і перетер у тлін, і розсіяв по воді, і дав її пити синам Ізраїля.
21. І сказав Мойсей Ааронові: Що вчинив тобі народ цей, що ти увів його у гріх великий?
22. Але Аарон сказав: Нехай не розпалюється гнів володаря мого; ти знаєш цей народ, що він буйний.
23. Вони сказали мені: "Зроби нам бога, котрий простував би перед нами; тому що з Мойсеєм, з оцим чоловіком, який вивів нас із єгипетської землі, не відаємо, що сталося".
24. І я сказав їм: "У кого є золото, зніміть із себе". І віддали мені; Я кинув у вогонь, і вийшло оце теля.
25. Мойсей побачив, що цей народ шалений, бо Аарон спричинив його шал, на сором перед ворогами його.
26. І тоді постав Мойсей у воротах табору, і сказав: Хто Господній – до мене, і зібралися до нього всі сини Левіїні.
27. І він сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Покладіть кожний свого меча на стегно своє, пройдіться табором од воріт до воріт і назад, і вбивайте кожний брата свого, кожний друга свого, кожний ближнього свого.
28. І вчинили сини Левіїні за словом Мойсея: і впало того дня з народу близько трьох тисяч чоловік.
29. Тому що Мойсей сказав: Сьогодні посвятите руки ваші Господові, кожний в сині своєму, і в браті своєму, нехай дарує Він вам сьогодні благословення.
30. Другого дня сказав Мойсей народові: Ви вчинили великий гріх; отож, я піднімуся до Господа, чи не сплачу за гріха вашого.
31. І повернувся Мойсей до Господа, і сказав: О, народ сей вчинив великий гріх; виготовив собі золотого бога.
32. Прости їм гріх їхній. А коли ні, то зітри й мене з книжки Твоєї, в котру Ти вписав.
33. Господь сказав Мойсеєві: Того, хто згрішив переді Мною, зітру з книги Моєї.
34. Отож, іди, веди народ цей, куди Я сказав тобі. Ось, Ангел Мій піде перед тобою, і в день відвідин Моїх Я навідаюся до них і покараю за гріх.
35. І уразив Господь народ за виливане теля, котре вчинив Аарон.
Вихід 33
Продовження мандрів.
1. І сказав Господь Мойсеєві: Рушай, іди звідси ти і народ, котрого ти вивів із єгипетської землі, на землю, про яку Я клявся Авраамові, Ісаакові та Якові, кажучи: Нащадкам твоїм дам її.
2. І пошлю перед тобою Ангела, і прожену ханаанеїв, амореїв, хеттеїв, періззеїв, хіввеїв і євусеїв.
3. І введе він вас на землю, де тече молоко і мед; тому що Сам не піду серед вас, щоб не погубити Мені вас на шляху, тому що ви народ твердошиїй.
4. Народ, зачувши грізне слово оце, заридав, і ніхто не почепив на себе прикрас своїх.
5. Бо Господь сказав Мойсеєві: Скажи синам Ізраїля: Ви народ твердошиїй; якщо Я пройду серед вас, то за одну хвилину винищу вас; Отож, зніміть із себе прикраси свої; Я поміркую, що Мені вчинити з вами.
6. Сини Ізраїля зняли з себе прикраси свої біля гори Хорив.
7. А Мойсей узяв і поставив собі шатро поза табором, віддалік од нього, і назвав його скинією зібрання; і кожний, хто шукав Господа, приходив до скинії зібрання, котра була поза табором.
8. І коли Мойсей виходив до скинії, увесь народ підводився, і ставав кожний біля входу до свого шатра і дивився услід Мойсеєві, аж доки він не входив до скинії;
9. Коли ж Мойсей заходив до скинії, тоді опускався стовп хмаровидний і зупинявся біля входу до скинії, і Господь говорив із Мойсеєм.
10. І бачив увесь народ стовп хмаровий, який стояв біля входу до скинії; і підводився увесь народ, і поклонявся кожний біля входу до шатра свого.
11. І говорив Господь з Мойсеєм лицем до лиця, так, наче розмовляв би хтось із другом своїм; і він повертався до табору; а служник його, Ісус, син Навина, юнак, не покидав скинію.
12. Мойсей сказав Господові: Ось, Ти кажеш мені: "Веди народ цей", а не відкрив мені, кого пошлеш зі мною, хоч Ти сказав: "Я знаю тебе за іменем, і ти здобув прихильність в очах Моїх".
13. Отже, якщо я здобув прихильність в очах Твоїх, то благаю: відкрий мені шлях Твій, щоб я спізнав Тебе, щоб здобути прихильність в очах Твоїх; і помисли, що оці люди є Твій народ.
14. Господь сказав: Сам Я піду з тобою і приведу тебе до спокою.
15. Мойсей сказав Йому: Якщо не підеш Сам зі мною, то й не виводь нас звідси.
16. Тому що з якого знаку довідатися, що я і народ Твій здобули прихильність у Твоїх очах? Чи не з того, що Ти підеш із нами? Тоді я і народ Твій будемо вирізнятись з-поміж усіх народів лиця землі.
17. І сказав Господь Мойсеєві: Те, про що ти говориш, Я вчиню; тому що ти здобув прихильність в очах Моїх, і Я знаю тебе за іменем.
18. Мойсей сказав: Я благаю тебе, дай мені побачити славу Твою.
19. І сказав Господь: Я проведу перед тобою всю славу Мою, і проголошу ймення Єгови перед тобою, і кого помилувати, помилую, кого пожаліти, пожалію.
20. І потім сказав Він: Обличчя Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися живою.
21. І сказав Господь: Ось місце у Мене: стань на оцій скелі.
22. А коли буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розхилі скелі, і прикрию тебе рукою Моєю, доки не пройду.
23. І коли відхилю руку Свою, ти побачиш Мене іззаду, а обличчя Моє буде невидиме.
Вихід 34
Другі скрижалі.
1. І сказав Господь Мойсеєві: Витеши собі дві скрижалі кам'яні, схожі на попередні, і Я напишу на цих скрижалях слова, які були на попередніх скрижалях, котрі ти розбив.
2. І будь готовий на ранок; і вийди вранці на гору Сінай, і постань там переді Мною на вершині гори.
Вы читаете Біблія