Біблія

12. Ще багато маю сказати вам, але зараз ви не можете вмістити.
13. А коли прийде Він, Дух істини, то приведе вас до повноти істини; бо не від Себе буде говорити, але буде казати, що почує, і майбутнє звістить вам.
14. Він прославить Мене, тому що від Мого візьме і сповістить вам.
15. Усе, що має Батько, є Моє; тому Я сказав, що від Мого візьме і повідає вам.
16. Невдовзі ви не побачите Мене і, знову невдовзі побачите Мене; бо Я до Батька йду.
17. Тут деякі з учнів Його сказали один одному: Що це він каже: Невдовзі не побачите Мене і знову невдовзі побачите Мене, і Я йду до Батька?
18. Тож вони й гомоніли: Що це виповідає Він — невдовзі? Не відаємо, що каже.
19. Ісус зрозумів, про що хочуть запитати в Нього, і сказав їм: Чи не про те запитуєте один в одного, що Я сказав: Невдовзі не побачите Мене, і знову невдовзі побачите Мене?
20. Істинно, істинно повідую вам: Ви будете плакати і заридаєте, а світ зрадіє; ви сумними будете, але печаль ваша на радість буде.
21. Жінка, коли народжує, вельми страждає, тому що прийшла година її; та коли народить немовля, уже не пам‘ятає страждань від радощів, тому що людина народилася на світ.
22. Отак і ви зараз сумуєте; але Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере у вас.
23. І того дня ви ні про що не запитаєте Мене. Істинно, істинно повідую вам: Чого лише не попросите у Батька в ім‘я Моє, дасть вам.
24. Донині ви нічого не просили в ім‘я Моє; просіть, і одержите; щоб радість ваша була уповні.
25. До цього часу Я свідчив вам притчами; але надходить час, коли вже не буду свідчити вам притчами, а явно звіщу вам про Батька.
26. Того дня будете просити в ім‘я Моє, і не кажу вам, що Я буду просити в Батька за вас;
27. Бо Сам Батько любить вас, тому що ви полюбили Мене і увірували, що Я прийшов від Бога.
28. Я вийшов від Батька і прийшов у світ; і знову залишаю світ і йду до Батька.
29. Учні Його сказали Йому: Ось, зараз Ти відверто заговорив і притчі не повідуєш жодної;
30. Тепер бачимо, що Ти знаєш усе і не маєш потреби, щоб хтось запитував у Тебе; тому віруємо, що Ти від Бога прийшов.
31. Ісус відповів їм: Тепер віруєте?
32. Ось, надходить година, і настала вже, коли ви порозбігаєтеся кожний у свій бік, а Мене покинете самого; але Я не Сам, тому що Батько зі Мною.
33. Оце повідав вам, щоб ви мали в Мені мир. У світі зазнаєте страждань; але будьте мужні: Я переміг світ!
Івана 17
Молитва Ісуса як Першосвященика.
1. По цих словах Ісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! Настав час: прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
2. Оскільки Ти дав Йому владу над всілякою плоттю, то нехай всьому, що Ти дав Йому, дасть Він життя вічне.
3. А це життя є вічне, щоб знали Тебе, Єдиного Істинного Бога, і посланого Тобою Ісуса Христа.
4. Я прославив Тебе на землі, звершив діяння, котре Ти доручив Мені звершити;
5. І нині прослав Мене Ти, Батьку, у Тебе Самого славою, котру Я мав у Тебе передніше буття світу.
6. Я відкрив ймення Твоє людям, котрих Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені; і вони зберегли слово Твоє;
7. Нині зрозуміли вони, що все, що Ти дав Мені, – від Тебе;
8. Бо слова, котрі Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли по-справжньому, що Я прийшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене.
9. Я за них благаю: не за увесь світ благаю, але за тих, котрих Ти дав Мені, тому що вони Твої;
10. І все Моє – Твоє, і Твоє Моє; і Я прославився в них.
11. Я тепер уже не в світі, але вони у світі, а Я до Тебе йду; Отче Святий! Збережи їх в ім‘я Твоє, тих, котрих Ти Мені дав, щоб вони були одне, як Ми.
12. Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх в ім‘я Твоє; тих, котрих Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, окрім сина погибелі, нехай справдиться Писання.
13. А нині до Тебе йду, і це кажу в світі, щоб вони мали в собі радість Мою досконалу.
14. Я передав їм Слово Твоє, і світ зненавидів їх, тому що вони не від світу, як і Я не від світу.
15. Не молю, щоб Ти взяв їх від світу, але щоб зберіг їх від зла;
16. Вони не від світу, як і Я не від світу.
17. Освяти їх істиною Твоєю: Слово Твоє – істина.
18. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ;
19. І за них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною.
20. Але не за них лише благаю, але за віруючих в Мене за словом їхнім;
21. Нехай будуть всі одне, як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас одне, – щоб увірував світ, що Ти послав Мене,
22. І славу, Котру Ти дав Мені, Я дав їм: нехай будуть одне, як Ми одне.
23. Я в них, а Ти в Мені; нехай же будуть досконалі в єдиному, і нехай спізнає світ, що Ти послав Мене і полюбив їх, як полюбив Мене.
24. Отче! Котрих Ти дав Мені, хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, аби бачили славу Мою, котру Ти дав Мені, тому що полюбив Мене передніше заснування світу.
25. Отче праведний! Світ не пізнав Тебе; а Я пізнав Тебе і ці пізнали Тебе, що Ти послав Мене.