Біблія

8. Тоді зайшов також другий учень, що передніше прибіг до гробу, і побачив, і увірував.
9. Бо вони ще не знали з Писання, що Йому належало воскреснути з мертвих.
10. Потому учні знову повернулися до себе в дім.
11. А Марія стояла біля гробу і плакала. І коли плакала, схилилася і зазирнула до гробу.
12. І побачила двох Ангелів у білому одязі, що сиділи – один у головах, а другий в ногах, де лежало Ісусове Тіло.
13. І вони сказали їй: Жоно! Чого плачеш? Сказала їм: Забрали Господа мого, і не відаю, де поклали Його.
14. Сказавши те, вона озирнулася назад і побачила Ісуса, Котрий стояв, але не впізнала, що це Ісус.
15. Ісус сказав їй: Жоно! Чого ти плачеш? Кого шукаєш? Вона гадала собі, що це садівник, і сказала Йому: Пане! Якщо ти виніс Його, то скажи мені, де ти поклав Його, і я заберу Його.
16. Ісус сказав їй: Маріє! Вона озирнулася і сказала Йому: Раввуні! – що означає: Учителю!
17. Ісус сказав їй: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Батька Мого; а йди до братів Моїх і скажи їм: Іду до Батька Мого і до Батька вашого і до Бога Мого і Бога вашого.
18. Марія Магдалина пішла і сповістила учням, що бачила Господа, і що Він оце сказав їй.
19. Того ж першого дня тижня увечері, коли двері дому, де збиралися учні Його, були замкнені, бо остерігалися юдеїв, прийшов Ісус, став посередині і сказав їм: Мир вам!
20. Сказавши це, Він показав їм руки (і ноги) і бік Свій. Учні зраділи, побачивши Господа.
21. А Ісус сказав їм удруге: Мир вам! Як послав Мене Батько, так і Я посилаю вас.
22. Сказавши це, Він дихнув і сказав їм: Прийміть Духа Святого.
23. Кому відпустите гріхи, тому простяться; на кому залишите, на тому й залишаться.
24. А Хома, один із дванадцятьох, що називався Близнюк, не був тут з ними, коли приходив Ісус.
25. Інші учні сказали йому: Ми бачили Господа! Але він (Хома) сказав їм: Якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів, і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в бік Його, не повірю.
26. По восьми днях знову були в домі учні Його, і Хома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став усередині поміж них, і сказав: Мир вам!
27. Потім сказав Хомі: Простягни пальця свого сюди і поглянь на руки Мої; простягни руку твою і вклади в бік Мій, і не будь невіруючим, але віруючим.
28. Хома сказав Йому у відповідь: Господь мій і Бог мій!
29. Ісус сказав йому: Ти повірив, тому що побачив Мене: щасливі ті, що не бачили і увірували.
30. Багато звершив Ісус перед учнями Своїми також інших див, про котрі не написано у цій книзі;
31. А ці написано, щоб ви увірували; що Ісус є Христос (Месія), Син Божий, і, віруючи, мали життя в ім‘я Його.
Івана 21
Ісус біля Тиверіядського моря.
1. Потому знову з‘явився Ісус учням Своїм біля Тиверіядського моря. А з‘явився так.
2. Були разом Симон Петро і Хома, що називався Близнюк, і Нафанаїл з Кани Галілейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.
3. Симон Петро сказав їм: Йду ловити рибу. Сказали йому: Підемо й ми з тобою. Пішли і відразу зайшли в човен, і не піймали тієї ночі анічого.
4. А коли вже настав ранок, Ісус стояв на березі; проте учні не впізнали, що це Ісус.
5. Ісус сказав їм: Дітоньки! Чи є у вас якісь харчі? Вони відповіли Йому: Нема.
6. А Він сказав їм: Закиньте сіть праворуч від човна, і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягнути сіті від безлічі риби.
7. Тоді учень, котрого любив Ісус, сказав Петрові: Це Господь. А Симон Петро, зачувши, що це Господь, обперезався одежею – бо він був голий, – і кинувся в море;
8. А інші учні припливли в човні, – бо недалеко були від берега, близько двохсот ліктів, – тягнучи сіть з рибою.
9. А коли вийшли на берег, побачили розгорнутий жар від багаття і рибу, що лежали на ньому, та хліб.
10. Ісус сказав їм: Принесіть рибу, котру ви щойно спіймали.
11. Симон Петро пішов і витягнув на берег сіть, наповнену великими рибинами, котрих було сто п‘ятдесят три; і при такій кількості сіть не подерлася.
12. Ісус сказав їм: Підходьте, обідайте. Але з учнів ніхто не посмів запитати Його: Хто Ти? Знаючи, що це Господь.
13. Ісус підійшов, узяв хліб і давав їм, а також рибу.
14. Це вже втретє з‘явився Ісус учням своїм по воскресінні Своєму з мертвих.
15. А коли вони обідали, Ісус сказав Симонові Петрові: Симоне, сину Йонин, – Чи любиш ти Мене більше, аніж вони? Петро сказав Йому: Так, Господе! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: Паси ягнят Моїх.
16. Ще сказав йому вдруге: Симоне, сину Йонин! Чи любиш ти Мене? Петро сказав Йому: Так, Господе! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: Паси овець Моїх.
17. Сказав йому втретє: Симоне, сину Йонин! Чи любиш ти Мене? Петро засумував, що втретє запитав його: Чи любиш Мене? І сказав Йому: Господе! Ти знаєш все, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: Паси овець Моїх;
18. Істинно, істинно кажу тобі: Коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; а коли постарієш, то простягнеш руки твої, і інший підпереже тебе і поведе, куди не захочеш.
19. А сказав це, даючи зрозуміти, якою смертю Петро має прославити Бога. І сказавши це, сказав йому: Йди за Мною.
20. А Петро, озирнувшись, побачив учня, що йшов за ним, котрого любив Ісус і котрий на вечері, прихилившись до Його грудей, сказав: Господе! Хто зрадить Тебе?
21. Побачивши його, Петро сказав Ісусові: Господе! А цей же що буде робити?
22. Ісус сказав йому: Якщо Я хочу, щоб він залишився, доки Я прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною.
23. І пролинуло це слово поміж братами, що учень той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: Якщо Я хочу, щоб він залишився, доки Я прийду, що тобі до того?