Біблія

24. Оцей учень якраз і засвідчує про те, і написав це; і знаємо, що свідчення його правдиве.
25. Багато й іншого звершив Ісус; та, якби написати про те докладно, то, гадаю, цілий світ не вмістив би написаних книг. Амінь.
Діяння Святих Апостолів
Діяння 1
Вступ.
1. Першу книжку написав я до тебе, Теофіле, про все, що Ісус чинив і чого навчав від початку.
2. До того дня, котрого Він піднявся, і дав Святим Духом повеління Апостолам, яких Він вибрав,
3. Котрим і явив Себе живим по стражданні Своєму з багатьма певними доказами, упродовж сорока днів з‘являвся їм, повідуючи їм про Царство Боже.
4. І, зібравши їх, Він звелів їм: Не залишайте Єрусалиму, але наджидайте обіцяного від Батька, про що ви чули від Мене;
5. Бо Іван хрестив водою, а ви за кілька днів по цьому будете хрещені Духом Святим.
6. А тому вони зійшлися і запитували в Нього, кажучи: Чи не цього часу, Господе, Ти відновлюєш царство Ізраїлеві?
7. Але Він сказав їм: Не ваша справа знати час і пору, котрі Батько визначив Своєю владою;
8. Але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий, і будете Мені свідками в Єрусалимі, і по всій Юдеї та Самарії і навіть до краю землі.
9. Сказавши це, Він піднявся вгору на їхніх очах, і хмарина взяла Його з-перед їхніх очей.
10. І коли вони дивилися в небо, під час піднесення Його, раптом два мужі постали їм у білій одежі.
11. І сказали: Мужі галілейські! Чого стоїте ви і дивитеся в небо? Цей Ісус, що піднявся од вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли підносився в небо.
12. Тоді вони повернулися до Єрусалиму з гори, що зветься Оливною, яка поблизу Єрусалиму, на відстані суботньої ходи.
13. І, прийшовши, зайшли до світлиці, де й були: Петро і Яків, Іван і Андрій, Пилип і Хома, Варфоломій і Матвій, Яків Алфеїв і Симон Зилот, і Юда, брат Якова;
14. Усі вони однодушно були в молитві і в благанні, з деякими жінками і Марією, Матір‘ю Ісуса, і з братами Його.
15. І за тих днів Петро якось підвівся з-посеред учнів і сказав: –
16. А було зібрання близько ста двадцяти чоловіків: Мужі-браття! Належало звершитися тому, що у Писанні провістив Дух Святий Давидовими устами про Юду, який очолив тих, що схопили Ісуса;
17. Він був прилучений до нас і дістав жереба служіння цього;
18. Але придбав землю неправедним коштом, і коли упав сторчма, тріснуло його черево, і вивалилися всі нутрощі його;
19. І це стало відомо городянам Єрусалиму, через те й батьківською мовою названа та місцина Акелдама , себто Поле Крови.
20. А в книзі Псалмів написано: Нехай же подвір‘я його стане пусткою і нехай не буде в ньому пожильця; і – ще: А служіння його нехай прийме інший.
21. Отже, треба, щоб один із тих, котрі були з нами у всі часи, коли був з нами і спілкувався з нами Господь Ісус,
22. Починаючи від хрещення Іванового до того дня, котрого Він піднявся від нас, був разом із нами свідком воскресіння Його,
23. І поставили двох: Йосипа, що Варсавою звався, і що був названий Юстом, і Матвія.
24. І помолилися, і сказали: Ти, Господе, серцезнавець усіх, покажи з оцих двох одного, котрого Ти вибрав
25. Прийняти жереба цього служіння і апостольства, від котрого відпав Юда, щоби піти на своє місце.
26. І кинули за них жереба, і випав жереб Матвієві, і його долучили до одинадцяти Апостолів.
Діяння 2
Дух Святий сходить на Апостолів.
1. Коли ж настав день П‘ятдесятниці, всі вони були однодушно разом.
2. Аж раптом зчинився шум з неба, наче від буревію, і виповнив увесь дім, де вони були;
3. І з‘явилися їм розділені язики, неначе полум‘я вогню, і спочили по одному на кожному з них.
4. І виповнилися всі Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм провіщати.
5. А в Єрусалимі були юдеї, люди побожні, і від усякого роду під небом.
6. Коли зчинився цей шум, зібрався народ, і сталося замішання, бо кожний чув їх, що говорили його власною мовою.
7. І всі вражалися і дивувалися, й гомоніли поміж собою: Оці, що говорять, хіба не всі галілеяни?
8. Як же це так, що ми чуємо – кожний! – власну мову, з якою народилися?
9. Парфяни і мідяни, еламіти, а також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту й Азії,
10. Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель, що належали до Кірени, і зайшлі римляни, юдеї та прозеліти,
11. Крітяни й аравійці, – усі бо чуємо ми, що говорять про великі діяння Божі нашими мовами!
12. І вражалися всі, і не могли збагнути цього, і казали один одному: Що це означає?!
13. А ще інші, глянувши, казали: Вони напилися солодкого вина.
14. А Петро, поставши з Одинадцятьма, підняв свій голос і проголосив їм: Мужі юдейські і всі мешканці Єрусалиму! Оце нехай буде вам відомо і дослухайтеся до слів моїх.
15. Вони не п‘яні, як ви гадаєте, бо зараз третя година дня;
16. Але це є те, що провіщав пророк Йоіл: