Біблія

30. Коли брати довідалася про те, відправили його в Кесарію і допровадили до Тарсу.
31. А церкви по всій Юдеї, Галілеї і Самарії були у спокої, навчаючись і знаходячись у страхові Господньому, і, за втіхи від Духа Святого, примножувалися.
32. Одного разу, коли Петро обходив усіх, то прийшов до святих, що мешкали в Лідді.
33. Там знайшов він одного чоловіка, на ім‘я Еней, котрий вісім літ уже лежав у постелі немічний.
34. Петро сказав йому: Енею! Уздоровлює тебе Ісус Христос; підведися з постелі твоєї. І він тієї ж хвилі підвівся,
35. І бачили його всі, що мешкали в Лідді і в Сароні, які навернулися до Господа.
36. У Йоппії була одна учениця, на ім‘я Тавіта, що означає: сарна; вона була виповнена добрими діяннями і чинила багато милостині.
37. Сталося за тих днів, що вона занедужала й померла; її обмили і поклали у світлиці.
38. Та оскільки Лідда була поблизу Йоппії, то учні, зачувши, що Петро якраз там, послали до нього двох чоловіків попросити, щоб він не забарився прийти до них;
39. Петро підвівся і пішов з ними; і коли він прийшов, завели його до світлиці, і всі вдови зі слізьми постали перед ним, показуючи сорочки і туніки, що їх виготовляла Сарна, живучи з ними.
40. Петро звелів усім вийти з оселі, став на коліна, помолився і, звернувся до тіла й сказав: Тавіто, підведися! І вона розплющила очі свої і, побачивши Петра, сіла.
41. Він подав їй руку, підняв її і, прикликавши святих та вдовиць, поставив її перед ними живою.
42. Про це стало відомо по всій Йоппії, і багато увірували в Господа.
43. І чимало днів пробув він у Йоппії в одного Симона чинбаря.
Діяння 10
Духовне пробудження Корнилія, сотника.
1. У Кесарії був один муж, на ім‘я Корнилій, сотник полку, що називався Італійським.
2. Побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милості і завжди молився Богові.
3. Він у видінні виразно бачив близько дев‘ятої години дня Ангела Божого, котрий зайшов до нього і сказав йому: Корнилію!
4. А він глянув на нього і злякався, а тоді сказав: Що, Господе? Ангел відповів йому: Молитви твої і милості твої постали перед Богом, що згадав про тебе.
5. Тож пошли людей до Йоппії і приклич Симона, що зветься Петром.
6. Він гостює в Симона чинбаря, котрого дім стоїть на березі моря; він скаже тобі слова, котрими врятуєшся ти і увесь дім твій.
7. Коли Ангел, що говорив Корнилію, відійшов, то він прикликав двох з-поміж своїх домашніх служників, і побожного вояка, з тих, що були при ньому,
8. І розповів їм усе, і послав їх до Йоппії.
9. Другого дня, коли вони йшли і наближалися до міста, Петро близько шостої години вийшов на покрівлю дому помолитися.
10. І відчув, що зголоднів, і хотів їсти; а тим часом, як йому готували, він виповнився Духом.
11. І побачив відкрите небо і якусь посудину, схожу на широке вітрило, прив‘язане за чотири ріжки, – воно опускалася на землю.
12. На ньому були всілякі чотириногі земні звірі, плазуни і птахи небесні.
13. І був голос до нього: Підведися, Петре, заколи і їж;
14. Але Петро сказав: Ні, Господе, я ніколи не їв нічого огидного і нечистого.
15. Тоді вдруге був голос до нього: Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим.
16. Це було тричі і посудина ота (вітрило) знову піднялося в небо.
17. І коли Петро збентежено запитував себе, що означає видіння, котре він бачив, аж ось, мужі, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симонів, зупинилися біля воріт.
18. А тоді гукнули, запитуючи: Чи тут є Симон, що Петром зветься?
19. А тим часом, коли Петро роздумував про видіння, Дух сказав йому: Ось, три чоловіки шукають тебе.
20. Підведися, зійди і йди з ними, анітрохи не сумніваючись; бо це Я послав їх.
21. Петро зійшов до людей, присланих до нього Корнилієм, і сказав: Я той, котрого ви шукаєте; з якої причини ви прийшли?
22. А вони сказали йому: Корнилій, сотник, муж добродійний і богобоязкий, гарної думки про нього увесь народ юдейський, одержав від святого Ангела настанову покликати тебе в дім свій і послухати оповідей твоїх.
23. Тоді Петро запросив їх до себе, пригостив, а другого дня, підвівшися, пішов з ними, і деякі з братів йоппійських пішли з ним.
24. Наступного дня прийшли вони в Кесарію. А Корнилій наджидав їх, скликавши родичів своїх і близьких друзів.
25. Коли Петро входив, Корнилій зустрів його і вклонився йому до ніг.
26. А Петро підняв його, кажучи: Підведися; я теж людина.
27. І, розмовляючи з ним, зайшов до оселі, побачив там багато людей.
28. І сказав їм: Ви знаєте, що юдеєві заборонено спілкуватися чи зближатися з чужинцями; але мені Бог відкрив, щоб я не вважав жодної людини огидною чи нечистою;
29. Тому я, оскільки мене покликали, прийшов безвідмовно; отож, запитую: з якої причини ви покликали мене?
30. Корнилій сказав: Четвертого дня передніше я постився до нинішньої години, і о дев‘ятій годині молився в своєму домі; аж ось, постав переді мною муж у світлій одежі,
31. І сказав: Корнилію! Почута молитва твоя, і милості твої пригадалися перед Богом.
32. То пошли до Йоппії і приклич Симона, що Петром зветься: він гостює в домі чинбаря Симона біля моря; він прийде і скаже тобі.
33. Я відразу ж послав до тебе, і ти добре вчинив, що прийшов. Тепер усі ми постанемо перед Богом, щоб вислухати все, що наказано тобі від Бога.