Біблія

3. Але хто любить Бога, тому дано знання від Нього.
4. Отож, про вживання в їжу ідоложертовного ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що немає іншого Бога, окрім Єдиного.
5. Бо якщо є так звані боги, або на небі, або ж на землі, оскільки є багато богів і володарів багато, -
6. Але в нас один Бог Вітець, із Котрого все, і ми для Нього, і один Господь Ісус Христос, Котрим все, і ми Ним;
7. Але не в усіх такі знання: деякі й донині із совістю, що визнає ідолів, їдять ідоложертовне, як пожертви ідольські, і совість їхня, немічна, опоганюється.
8. Їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нічого не можемо надбати; чи не їмо, нічого не втрачаємо.
9. Бережіться, однак, щоб ця воля ваша не стала спокусою для немічних.
10. Бо, якщо хто-небудь побачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом у капищі, то совість його, як немічного, чи не спонукає і його також їсти ідоложертовне?
11. І від знання твого загине немічний брат, за котрого помер Христос.
12. Тож падаючи таким чином у гріх, супроти братів, уражаючи немічну совість їхню, ви грішите супроти Христа.
13. А тому, якщо їжа спокушає брата мого, не буду їсти м'яса повік, аби не спокушати брата мого.
1 Коринтян 9
Приклад Павла щодо зречення.
1. Чи не Апостол я? Чи не вільний я? Чи не бачив я Ісуса Христа, Господа нашого? Чи не моя справа - ви у Господі?
2. Якщо для інших я не Апостол, то для вас Апостол; бо печать мого апостольства - ви у Господі.
3. Ось мій захист супроти тих, що осуджують мене.
4. Чи ми не маємо влади їсти і пити?
5. Чи не маємо влади мати супутницею сестру, дружину, як інші Апостоли, і брати Господні, і Кифа?
6. Чи один я і Варнава не маємо влади не працювати?
7. Який вояк десь служить власним коштом? Хто посадив виноградника, і не їсть його плодів? Хто випасає стадо і не їсть молока від стада?
8. Чи на людське міркування я спираюся, коли повідую це, хіба Закон каже інакше?
9. Бо в Мойсеєвому Законі написано: Не зав'язуй рота волові, коли обмолочує зерно. Чи волом Бог опікується?
10. Чи, може, заради нас повідується? Так, для нас це написане; бо той, хто взявся орати, мусить орати з надією, і хто молотить, мусить молотити з надією одержати сподіване.
11. Якщо ми посіяли в вас духовне, чи велике те, якщо пожнемо у вас тілесне?
12. Якщо інші мають у вас владу, то чи не більше ми? Однак, ми не скористалися цією владою, але все долаємо, щоб не поставити жодної перешкоди проповіді Євангелії Христовій.
13. Хіба не знаєте, що священнодіючі насичуються від святині храму? Що ті, котрі служать при жертовнику, мають частку із жертовника?
14. Так само й Господь наказав проповідникам Євангелії жити з проповіді Євангелії.
15. Але я не скористався нічим з усього цього. І написав це не для того, щоб так було для мене; бо для мене краще померти, аніж діждатися, щоб хтось знищив похвалу мою.
16. Бо коли я проповідую Євангелію, то нічим мені хвалитися, тому що це необхідний обов'язок мій, і горе мені, якщо не проповідую Євангелії!
17. Бо якщо вчиняю це з власної волі, то матиму нагороду; а якщо з обов'язку, то виконую лише довірене мені служіння.
18. За що ж мені нагорода? За те, що, проповідуючи Євангелію, проповідую про Христа безоплатно, не користуючись моєю владою, благовістячи Євангелію.
19. Бо, залишаючись вільним од усіх, я всім віддав себе в рабство, щоб надбати більше.
20. Для юдеїв я був, як юдей, щоб надбати юдеїв; для підзаконних був, як підзаконний, щоб надбати підзаконних;
21. Для тих, кому Закон чужий, я став, як такий, котрому Закон чужий, - хоч не був чужим для Закону перед Богом, але підзаконний Христові, - щоб надбати тих, кому Закон чужий;
22. Для немічних був, як немічний, щоб надбати немічних. Для всіх я став усім, щоб урятувати бодай деяких.
23. Це саме чиню й для Євангелії, - щоб співучасником її бути.
24. Чи не знаєте, що ті, котрі біжать на перегонах, усі біжать, але один дістане нагороду? Тож біжіть, щоб вибороти (одержати).
25. Усі, хто біжить, утримуються від усього; ті, заради вінця тлінного, а ми - нетлінного.
26. І тому я біжу не так, як до невірного, борюся не так, аби повітря бити;
27. Але упокорюю і віддаю в неволю тіло моє, щоби, проповідуючи іншим, самому не лишитися негідним.
1 Коринтян 10
Ізраїль у пустелі є застереженням для віруючих.
1. Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що батьки ваші усі були під хмарою, і всі пройшли через море;
2. І всі хрестилися в Мойсея у хмарі і в морі.
3. І всі їли одну і ту ж духовну їжу;
4. І всі пили одне й те ж духовне питво, бо пили з духовної Скелі що йшла за ними, а Скеля була Христос.
5. Але не для багатьох із них була добра воля Бога; бо вони уражені були в пустелі.
6. А це були приклади для нас, щоб ми не були жадливими на лихе, як вони були жадливі.
7. Не будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про котрих написано: Народ сів їсти і пити, і підвівся грати.