Біблія

3. Тому що мені через одкровення сповіщена таємниця, про що я писав коротко вище,
4. То ви, читаючи, можете збагнути моє розуміння Христової таємниці,
5. Котра не була сповіщена попереднім поколінням синів людських, як нині відкрита святим Апостолам Його і пророкам Духом Святим,
6. Щоб також поганам бути співспадкоємцями, що складають одне тіло, і співучасниками обітниці Його у Христі Ісусі засобом проповіді Євангелії,
7. Котрої служителем став я за даром благодаті Божої, що дана мені під дією сили Його.
8. Мені, найменшому із усіх святих, дана благодать оця - благовістити поганам невимірне багатство Христове.
9. І відкрити всім, що складає домобудування таємниці, що була прихована од вічности в Богові, Котрий витворив усе Ісусом Христом,
10. Щоб нині стала відомою через Церкву старшинам і владі на небесах найрізноманітніша премудрість Божа,
11. За одвічною ухвалою, котру Він виконав у Христі Ісусі, Господі нашому,
12. У Котрому ми маємо сміливість і надійний доступ через віру в Нього.
13. А тому прошу вас не занепадайте духом, коли бачите мої скорботи заради вас, котрі є ваша слава.
14. Для цього схиляю коліна мої перед Батьком Господа нашого Ісуса Христа,
15. Від Котрого має ймення усіляке батьківство на небесах і на землі, -
16. Нехай же дасть вам, за багатством слави Своєї, міцно утвердитися Духом Його у внутрішній людині,
17. Вірою вселитися Христові у серця ваші,
18. Щоб ви, закорінені і утверджені в любові, могли спізнати з усіма святими, що є ширина, і довжина, і глибина, і висота,
19. І пізнати Христову любов, котра понад усі знання, щоб вам виповнитися всією повнотою Божою.
20. А Тому, Хто силою, що діє в нас, може вчинити невимірно більше від усього, чого ми просимо чи про що розмірковуємо,
21. Тому слава в Церкві у Христі Ісусі на всі покоління од віку й до віку. Амінь.
Ефесян 4
Хто складає Церкву Христа.
1. Отож я, в'язень у Господі, благаю вас чинити згідно із званням, у котре ви покликані.
2. Із усілякою сумирною мудрістю, покірністю і довготерпінням, ставлячись поблажливо один до одного з любов'ю,
3. Прагнучи зберегти єдність духу у спілці з миром.
4. Одне тіло і один дух, як ви також покликані до однієї надії вашого звання;
5. Один Господь, одна віра, одне хрещення,
6. Один Бог і Батько усіх, Котрий над усіма і через усіх і в усіх нас.
7. А кожному з нас дана благодать в міру дару Христового.
8. А тому й сказано: Вийшов на висоту, полонив полон, і дав дари людям.
9. А "вийшов", що означає, як не те, що Він також сходив передніше до найнижчих місцин землі?
10. А Хто зійшов був, Той якраз і піднявся найвище понад всі небеса, щоб звершити все.
11. І Він настановив одних Апостолами, інших пророками, ще інших євангелістами і пастирями, а також учителями.
12. Для вдосконалення святих, для справи служіння, для зміцнення тіла Христового,
13. Аж доки не сягнемо спільности віри і пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, в міру повного Христового віку,
14. Щоб ми не були вже малолітками хитливими, що захоплюються усіляким вітром учення, за лукавством людей, виходячи з хитрого мистецтва облудности,
15. Але щирою любов'ю всі виростали в Того, Котрий є голова Христос,
16. Із Котрого все тіло, складене і з'єднане засобом усіляких поєднань, що взаємно зміцнюються, в міру свого діяння кожного члена, одержує приріст для творення самого себе в любові.
17. А тому я повідую і заклинаю в Господі, щоб ви уже не вчиняли так, як учиняють інші народи, за марнотою свого глузду,
18. Бо потьмарені в розумі, відчужені од життя Божого, з причини їхнього невігластва (неуцтва) і ожорсточення їхнього серця,
19. Вони, сягнувши нестями, віддалися розпусті так, що вчиняють всіляку нечистоту з ненажерливістю.
20. Але ви не так пізнали Христа,
21. Тому, що ви чули про Нього і в Ньому навчилися, - бо істина в Ісусі, -
22. Відкинути попередній спосіб життя старої людини, що зотліває у звабливих похотях,
23. І обновитися духом розуму вашого,
24. І вдягнутися в нову людину, витворену за подобою Божою, у праведності та святості істини.
25. А тому, відкинувши неправду, повідуйте істину кожний своєму ближньому, тому що ми члени один одному.
26. Гніваючись, не грішіть: нехай сонце не зайде у гніві вашому;
27. І не давайте місця дияволові.
28. Хто крав, нехай не краде, а ліпше трудися, роблячи своїми руками корисне, аби було з чого вділити нужденному.