Біблія

Заклик до єдности і покори.
1. Отож, якщо є якась утіха у Христі, якщо є якась відрада любови, коли є якась спільність духа, якщо є якесь милосердя і співчуття,
2. То доповніть мою радість: майте одні думки, майте таку саму любов, будьте, як одна душа, у спільній згоді;
3. Нічого не започатковуйте в суперечках, або з гонору, але з мудрою сумирністю вважайте один одного вищим від себе.
4. І не про себе лише кожний піклуйся, але кожний про інших.
5. Бо у вас мають бути такі самі почуття, котрі у Христі Ісусі.
6. Він, явивши образ Божий, не вважав крадіжем бути рівнею Богові;
7. Але принизив Себе Самого, прибравши образ раба, учинившися подібним до людей і на вигляд став, як людина;
8. Упокорив себе, був слухняним навіть до смерти, і смерти хресної.
9. А тому Бог підніс Його і дав Йому ймення найвище від усілякого ймення,
10. Щоб перед йменням Ісуса схилилося всіляке коліно небесних, земних і тих, що під землею,
11. І всілякий язик сповідував, що Господь Ісус є Христос на славу Бога Вітця.
12. Отож, улюблені мої, оскільки ви завжди були слухняні, не тільки в моїй присутності, але значно більше нині під час відсутності моєї, зі страхом і трепетом звершуйте свій порятунок,
13. Тому що Бог спричиняє у вас і бажання і діяння, із Своєї волі.
14. Усе вчиняйте без нарікання й сумніву,
15. Щоб ви були бездоганними та чистими дітьми Божими, цнотливими поміж лукавого і розбещеного роду, в котрому ви сяєте, як світила у світі.
16. Дотримуючись слова життя, на похвалу мені у день Христа, що я не марно докладав зусиль, не марно працював.
17. Але якщо я також стаю жертвою за пожертву і служіння віри вашої, то радію і тішуся разом з усіма вами;
18. Ось за це саме ви також радійте і співрадійте зі мною.
19. А сподіваюся у Господі Ісусі невдовзі послати до вас Тимофія, щоб я також, дізнавшися про ваші обставини, потішився духом.
20. Бо я не маю нікого такого ж старанного, щоб він так щиро піклувався про вас;
21. Тому що всі шукають свого, а не того, що бажане Ісусові Христу.
22. А його вірність вам відома, тому що він, як син батькові, служив мені, коли я благовістив.
23. Отож, я сподіваюся послати його відразу ж, як тільки-но дізнаюся, що буде зі мною.
24. Я певний в Господі, що й сам невдовзі прийду до вас.
25. А втім, я вважав за потрібне послати до вас Єпафродита, брата і співробітника і сподвижника мого, а вашого посланця і служника в моїх тіснотах,
26. Тому що він вельми хотів усіх вас бачити і дуже сумував через те, що до вас долинула чутка про його хворобу.
27. Бо він був недужий і замалим не вмер; але Бог помилував його, і не його тільки, а також мене, щоб не додалося мені жалю до печалі.
28. А тому я скорше послав його, щоб ви, побачивши його знову, зраділи, а я менше сумував.
29. То прийміть же його в Господі з усілякою радістю, і таких майте в пошані,
30. Бо він за справу Христову був близько до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити нестачу ваших послуг мені.
Филипійців 3
Неперевершена велич Ісуса Христа.
1. А втім, браття мої, радійте в Господі! Писати вам про те саме для мене не прикро, а для вас воно корисне.
2. Остерігайтеся псів, остерігайтеся працівників лихих, остерігайтеся обрізання.
3. Тому що обрізання – ми, що служимо Богові Духом і хвалимося Христом Ісусом і не на плоть сподіваємося.
4. Хоч я можу сподіватися також на плоть, якщо хтось інший має замір покладатися на плоть, то я найбільше.
5. Обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, коліна Веніяминового, єврей від євреїв, за вченням фарисей,
6. З ревности переслідувач Церкви Божої, за правдою закону – безвадний (цнотливий).
7. Але те, що для мене було перевагою, те заради Христа я вважаю марнотою.
8. Та й усе вважаю марнотою заради переваги пізнання Христа Ісуса, Господа мого: для Нього я від усього відмовився, і все маю за сміття, щоб надбати Христа,
9. І явитися в Ньому не зі своєю праведністю, котра від закону, але з тією, котра через віру Христову, з праведністю від Бога за вірою;
10. Аби пізнати Його, і силу воскресіння Його, і участь у стражданнях Його, уподібнюючись до Нього у смерті.
11. Щоб досягнути воскресіння мертвих;
12. Кажу так не тому, щоб я уже досягнув, чи вдосконалився; але прагну, чи не досягну я також, як сягнув мене Христос Ісус.
13. Браття, я не вважаю себе таким, що досягнув; а лише, забуваючи те, що позаду, спрямовуюся (сягаю) вперед,
14. Прагну до мети, до почесті високого звання Божого у Христі Ісусі.
15. Отож, хто з нас досконалий, отак має мислити; якщо ж ви про щось інакше мислите, то це також вам Бог відкриє.
16. А втім, до чого ми сягнули, отак саме і маємо мислити і за цим правилом жити.