Біблія

26. І увесь лій його спалить на жертовнику так, як пожертви мирного приношення, і так спокутує його священик від гріха, і прощено йому буде.
27. А якщо хтось з народу землі згрішить помилково, і вчинить що-небудь супроти заповідей Господніх, чого не треба було чинити, то завинить.
28. Тож, коли усвідомить свій гріх, котрим згрішив, нехай приведе він у приношення козу без вади, за гріх свій, котрим він згрішив.
29. І покладе руку свою на голову пожертви за гріх, і заколять приношення пожертви за гріх на місці, [де заколюють] приношення усеспалення,
30. І візьме священик крови її пальцем своїм, і помастить роги жертовника приношень усеспалення, а решту крови її вихлюпне до підніжжя жертовника.
31. І увесь лій її відділить, так, як відділяють лій від пожертви мирної, і [спалить] його священик на жертовнику для приємних пахощів Господу; і отак спокутує його священик, і прощено йому буде.
32. А якщо з овець [захоче] він принести приношення за гріх, нехай принесе жіночої статі, без вади.
33. І покладе руку свою на голову пожертви за гріх, і заколе її як приношення за гріх на тому місці, де заколюють приношення всеспалення.
34. І візьме священик пальцем своїм крови від цього приношення пожертви за гріх, і помастить роги жертовника усеспалення, а решту крови її вихлюпне до підніжжя жертовника.
35. І увесь лій її відділить, як відділяється лій вівці з пожертви мирного приношення, і спалить це священик на жертовнику як пожертву Господові; і отак очистить його священик від гріха, котрим він згрішив, і прощено буде йому.
Левіт 5
Про пожертву каяття.
1. Якщо хтось згрішить тим, що чув голос прокляття і був свідком, або ж бачив чи знав, але не оприлюднив, то він понесе на собі гріх.
2. Або, якщо торкнеться до чогось нечистого, або до трупа звіра нечистого, чи до трупа скотини нечистої, або ж до трупа гада нечистого, але не знав цього, то він нечистий і завинив.
3. Або, якщо торкнеться нечистоти людської, якою б вона не була, та нечистота, від котрої оскверняються, і він не знав цього, але потім довідається, то він завинив.
4. Або, якщо хтось [нерозсудливо] вустами своїми присягнеться зробити що-небудь лихе чи добре, будь-яку справу, за яку люди бездумно клянуться, і він не знав цього, але довідається пізніше, то він завинив у цьому.
5. Якщо він завинив у чомусь із цього, і визнає, 03034 08694 що він у цьому згрішив,
6. То нехай принесе приношення Господові за гріх свій, котрим він згрішив, ягня або козеня жіночої статі у пожертву, вівцю чи козу, за гріх, і спокутує його священик від гріха його.
7. Якщо ж він не зможе принести вівцю, то за гріх свій нехай принесе Господові двох горлиць, або двох молодих голубів; одного у приношення за гріх, а другого для приношення всеспалення.
8. Нехай принесе їх священикові, і [священик] візьме передусім того [із цих птахів], котрий є приношенням за гріх, і скрутить голову його від шиї його, але не відділить,
9. І покропить кров'ю цієї пожертви за гріх на стіну жертовника, а решту крови вицідить до підніжжя жертовника: це приношення за гріх.
10. А другого використає для приношення всеспалення; і отак спокутує його священик від гріха його, котрим він згрішив, і прощено буде йому.
11. А якщо він не може принести двох горлиць чи двох молодих голубів, нехай принесе за те, що згрішив, десяту частку ефи пшеничного борошна в приношення за гріх; нехай не виливає на неї єлею і ладану, бо це приношення за гріх.
12. І принесе її до священика, а священик візьме з неї повну жменю як нагадування, і спалить на жертовнику згідно з приношенням вогнем Господові: це приношення за гріх.
13. І отак спокутує його священик за гріха його, котрим він згрішив у якомусь [випадку], про котрі оце згадано, і прощено буде йому; а [залишок] належить священикові, як приношення хлібне.
14. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
15. Якщо хтось учинить злочин і ненароком згрішить супроти посвяченого Господові, нехай за провину свою принесе Господові з отари своєї барана без вади, за твоєю оцінкою, срібними шеклями – по шеклю священному, у приношення за провину.
16. За ту святиню Господню, супроти котрої він згрішив, нехай принесе і додасть до того п'яту частку, і віддасть її священикові, і священик спокутує його бараном приношення за провину, і буде прощено йому.
17. Коли якась душа згрішить супроти заповідей Господніх, чого не належало чинити, і він цього не знав, завинив і понесе на собі гріха:
18. Нехай принесе до священика в приношення за провину барана без вади, за оцінкою твоєю, і викупиться недобрий вчинок його, в чому він згрішив з необачности, то прощено йому буде.
19. Це приношення провини за гріх, [котрий] він учинив перед Господом.
Левіт 6
Iще про пожертву каяття.
1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2. Якщо хтось згрішить і вчинить злочин проти Господа, і утаємничить перед ближніми своїми те, що йому доручено, або те, що мав зберігати, чи те, що він украв, або ж навіть когось обдурив,
3. Або знайде загублене і приховає його, і присягнеться неправдиво за щось, що у всьому цьому люди чинять і тим грішать,
4. То, згрішивши і завинивши, отже, він мусить повернути вкрадене, що викрав, або пограбоване, що пограбував, або доручене, що йому доручалося (на збереження), або загублене, що він знайшов.
5. Або, якщо він присягнувся неправдиво, то мусить повернути повністю, і докласти до того п'яту частку і віддати тому, кому оте належить, у день його приношення за провину.
6. І приношення за провину свою нехай принесе Господові до священика в приношення за провину з отари овець барана без вади, за оцінкою твоєю.
7. І спокутує його священик перед Господом, і прощено йому буде, що б він не вчинив, все, в чому він завинив.
8. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
9. Заповідай Ааронові і синам його: Ось закон приношення усеспалення: всеспалення нехай залишиться на місці спалення на жертовнику всю ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай горить на ньому.
10. І нехай священик одягнеться у лляну одежу свою, і одягне на тіло своє лляний нижній одяг, і зніме попіл від усеспалення, котре спалив огонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника.
11. І нехай скине з себе одежу свою, і одягне другу одежу, і винесе попіл поза табір, на чисте місце.
12. А вогонь на жертовнику нехай горить, не згасає; і нехай священик підпалює на ньому дрова щоранку, і розкладає на ньому приношення усеспалення, і спалює на ньому лій мирного приношення.
13. Вогонь безперестану хай горить на жертовнику, [і] не згасає.
14. Ось закон про приношення хлібне: сини Ааронові мусять приносити його перед Господа до жертовника.
15. І нехай візьме [священик] жменею своєю із приношення хлібного і пшеничного борошна і єлею, і увесь ладан, котрий на приношенні, і спалить на жертовнику: [це] приємні пахощі на пам'ять перед Господом.
16. А решту з нього нехай споживають Аарон і сини його. З прісним хлібом треба їсти його на святому місці; у дворі скинії зібрання нехай споживають його.