Біблія

17. Не можна пекти його з квашеним, це даю Я їм частку із Моїх приношень вогнем, це найбільша святиня, як приношення за гріх і приношення за провину.
18. Усі нащадки Ааронові чоловічої статі можуть їсти її. Це – вічний набуток поколінням вашим із Господніх приношень, учинених на вогні. Усе, що торкнеться до них, буде святим.
19. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
20. Ось приношення від Аарона і синів його, котре принесуть вони Господові в день помазання його: десяту частину ефи пшеничного борошна на пожертву постійну, половину цього для ранку, і половину для вечора.
21. На сковороді в єлеї вона має бути приготовлена; насичену [єлеєм], принось її в кусках, як розламується на куски приношення хлібне; принось її, для приємних пахощів Господові.
22. І священик, помазаний на місце його із синів його, мусить звершувати це: бо воно – вічна настанова Господа. Вона вся має бути спалена.
23. І всіляке хлібне приношення від священика нехай буде спалене, а не спожите.
24. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
25. Скажи Ааронові і синам його: Ось закон про приношення за гріх; приношення за гріх має бути заколене перед Господом на тому місці, де заколюється приношення усеспалення. Це – найбільша святиня.
26. Священик, який звершує пожертву за гріх, повинен їсти її; вона має бути спожита на святому місці, на подвір'ї скинії зібрання.
27. Усе, що торкнеться до м'яса її, освятиться; і якщо кров'ю її буде забризкана одежа, то забризкане помий на святому місці.
28. Глиняну посудину, в котрій воно варилося, необхідно розбити; якщо воно варилося в мідній посудині, то необхідно її вичистити і вимити водою.
29. Уся чоловіча стать священикового роду може їсти її: це – найбільша святиня.
30. А всіляке приношення за гріх, від котрого кров заноситься до скинії зібрання для очищення у святині, не можна споживати: його треба спалювати на вогні.
Левіт 7
Закон про пожертву каяття.
1. Ось закон про приношення за провину: це – велика святиня.
2. Пожертву каяття треба заколоти на тому місці, де колять усеспалення, і кров'ю її покропити жертовника з усіх боків.
3. [Той], [що приносить], мусить принести з неї увесь лій, курдюк і лій, котрий на нутрощах.
4. І обидві нирки, і лій, котрий на них, котрий на стегнах, і сальника, котрий на печінці; з нирками нехай він відділить це.
5. І спалить назване священик на жертовнику для пожертви Господові. Це – пожертва каяття.
6. Вся чоловіча стать священикового роду буде їсти її; на святому місці можна їсти її; це – велика святиня.
7. Як про приношення за гріх, так і про приношення за провину, закон – один: вона належить священикові, котрий нею звершує покуту.
8. І коли священик приносить чиєсь приношення усеспалення, шкура від [приношення] всеспалення, котре він приносить, належить священикові.
9. І всіляке приношення хлібне, котре печене в печі, і всіляке приготовлене в горщику, або ж на сковороді, належить священикові, який приносить його.
10. І всіляке приношення хлібне, змішане з єлеєм, і сухе, належить всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
11. Ось закон про пожертву мирного приношення, котру він приносить Господові;
12. Якщо хтось на подяку приносить її, то при пожертві вдячности він мусить принести прісні хліби, змішані з єлеєм і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, насичене [єлеєм], хліби, змішані з єлеєм.
13. Окрім коржів, нехай він принесе в приношення своє квасний хліб, при мирній пожертві вдячности.
14. Одне щось із всього приношення свого нехай принесе він у приношення Господові; це належить священикові, який кропить кров'ю мирної пожертви.
15. М'ясо пожертви мирного приношення для вдячности необхідно з'їсти в день приношення її, не треба лишати від нього до ранку.
16. А якщо пожертва його приношення за обітницею, або щире приношення, то пожертву його необхідно їсти в день приношення, і другого дня те, що залишилося від неї, їсти можна.
17. А залишки від м'яса пожертви на третій день треба спалити на вогні.
18. А якщо будуть їсти м'ясо пожертви мирного приношення на третій день, то вона не буде прийнята. Хто її принесе, тому нічого не зарахується; бо це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі свій гріх.
19. М'яса цього, якщо воно торкнеться до чогось нечистого, не треба їсти, але необхідно спалити його на вогні; а м'ясо чисте може їсти кожний чистий.
20. А якщо якась душа, маючи в собі нечистоту, буде їсти м'ясо мирного приношення пожертви Господньої, то винищиться душа та з народу свого.
21. І якщо якась душа, торкнувшися до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої скотини, або ж до якогось нечистого гада, і буде їсти м'ясо мирного приношення пожертви Господньої, то винищиться душа та з народу свого.
22. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
23. Скажи синам Ізраїля: Жодного лою ні з вола, ні з вівці, ані з козла не їжте.
24. Лій з мертвого і лій з розтерзаного звіром можна використовувати на всяку справу; а їсти, не їжте його.
25. Тому що, хто буде їсти лій із скотини, котра приноситься як приношення вогнем, Господові, винищиться душа та з народу свого.
26. І жодної крови не їжте у всіх житлах ваших; ні з птахів, ні із звірів, ані з домашніх тварин.
27. А хто буде їсти яку-небудь кров, винищиться душа та з народу свого.
28. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
29. Скажи синам Ізраїля: Хто приносить свою пожертву мирного приношення Господові, той [сам] мусить принести частину із мирної пожертви Господові.
30. Своїми руками повинен він принести приношення вогнем Господові; лій із грудинкою мусить він принести, коливаючи грудинкою для приношення коливанням перед лицем Господнім.
31. Лій спалить священик на жертовнику, а грудинка належить Ааронові і синам його.
32. І праве плече, як підношення, з пожертв мирного приношення вашого віддавайте священикові.
33. Хто із синів Ааронових приносить кров з мирного приношення і лій, повинен узяти праве плече собі як частку.