Біблія

1. Бог, що багато разів і багатьма чинниками промовляв здавна батькам у пророках,
2. Упродовж останніх днів цих оповідав нам у Сині, Котрого настановив спадкоємцем усього, через Котрого й віки утворив.
3. Він – сяйво слави і образ особи Його, тримаючи все словом сили Своєї, звершив Собою очищення гріхів наших, і сів праворуч престолу величі на висоті,
4. Ставши настільки вищим від Ангелів, наскільки визначніше перед ними успадкував ймення.
5. Бо кому колись із Ангелів сказав Бог: Ти Син Мій, Я нині породив Тебе? І – ще: Я буду Йому Батьком, і Він буде Мені Сином?
6. Так само, коли вводить Першовродженого у світ, каже: І нехай поклоняться Йому всі Ангели Божі.
7. Про Ангелів сказано: Ти утворюєш Ангелами Своїми духів і служниками Своїми палаючий вогонь.
8. А про Сина: Престол Твій, Боже, з віку у вік; жезл царства Твого – берло правоти.
9. Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, аніж співучасників Твоїх.
10. І: На початку Ти, Господе, заснував землю, і небеса – справу рук Твоїх;
11. Вони загинуть, а Ти живеш, і всі постаріють, мов риза,
12. І, немов одяг, згорнеш їх, і зміняться; але Ти, Той Самий, і літа Твої не скінчаться.
13. Кому й коли із Ангелів сказав Бог: Сиди праворуч Мене, аж допоки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх.
14. Чи не всі вони є службові духи, що їх послано на служіння для тих, котрі мають успадкувати порятунок?
Євреїв 2
Якщо старожитньому Законові належав послух, то тим паче Слову Христа.
1. Ось чому ми маємо бути особливо уважні до почутого, щоб не відпасти.
2. Бо якщо через Ангелів повідане Слово було тверде, і всілякий злочин і непослух одержували праведну відплату,
3. То яким чином ми уникнемо, збайдужівши до такого рятунку, котрий спочатку проповідувався Господом, а тоді у нас утвердився від Нього, котрі чули Його,
4. При свідченні від Бога ознаками й дивами, і різними силами та обдаруванням Духом Святим з Його волі?
5. Бо не Ангелам Бог підкорив майбутній світ, про котрий говоримо;
6. Навпаки, десь засвідчив хтось, кажучи: Що є людина, що Ти пам‘ятаєш про неї? Або син людський, що Ти навідуєшся до нього?
7. Не забагато Ти вчинив його меншим від Ангелів і славою, і честю увінчав його, і настановив його над діяннями рук Твоїх;
8. Усе підкорив під ноги його. А коли підкорив йому все, то не залишив нічого не підкореного йому. Але нині ще не бачимо, щоб усе йому підкорене було;
9. Але бачимо, що за страждання, які витерпів через смерть, а відтак був увінчаний славою і честю Ісус, Котрий на певний час був принижений перед Ангелами, щоб Йому, за благодаттю Божою, прийняти смерть за всіх.
10. Бо мало статися, щоб Той, для Котрого все і від Котрого все, приведенням багатьох синів до слави ученням Вождя порятунку їхнього, вчинив досконалим через страждання.
11. Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, усі – від Єдиного; а тому Він не соромиться називати їх братами, кажучи:
12. Повідаю ймення Твоє братам Моїм, посеред Церкви оспіваю Тебе.
13. І – ще: Я буду сподіватися на Нього. І – ще: Ось, Я і діти, котрих дав Мені Бог.
14. А що діти стали учасниками плоті і крови, то й Він Сам також прийняв теж саме, щоб смертю через смерть зруйнувати (знищити) того, хто мав владу смерти, котрий є диявол.
15. І визволити тих, котрі від страху смерти упродовж цілого життя були поневолені рабством.
16. Бо не Ангелів Він буде приймати, але прийматиме насіння Авраамове.
17. Саме тому Він мусив у всьому уподібнитися братам, аби милостивим бути і вірним першосвящеником перед Богом, щоб стати вблаганням (примиренням) за гріхи людей,
18. Бо, як Сам Він вистраждав, спокушуваний, то може й спокушуваним допомогти.
Євреїв 3
Перевага Ісуса над Мойсеєм.
1. Отож, браття святі, учасники у небесному званні, збагніть Посла і Першосвященика сповідання нашого, Ісуса Христа,
2. Котрий вірний Тому, Хто послав Його, як той же Мойсей у всьому домі Його.
3. Бо Він гідний тим більшої слави, передніше Мойсея, чим більшу честь має у порівнянні з домом той, хто спорудив його.
4. Бо усілякий дім споруджується кимось, а Той, Хто спорудив усе, є Бог.
5. І Мойсей вірний у всьому домі Його, як служитель, щоб засвідчити те, що належало сповістити.
6. А Христос – як Син у домі Його; а дім Його – ми, якщо тільки відвагу і надію, котрою хвалимося, непохитно збережемо до кінця.
7. А тому, як говорить Дух Святий, нині, коли почуєте голос Його,
8. Не зачерствійте серцем вашим, як під час ремствування, в день спокушування в пустелі,
9. Де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене, і бачили діяння Мої сорок літ.
10. А тому Я обурився на цей рід і сказав: Безугаву блукають серцем, не пізнали вони шляхів Моїх.
11. Тому Я присягнувся у гніві Моєму, що вони не увійдуть до Мого спочину.
12. Пильнуйте, браття, щоб не було у комусь із вас лукавого і зрадливого серця, щоб вам не відступитися од Бога Живого.
13. Але щодня заохочуйте (наставляйте) один одного, доки ще можна сказати “нині”, щоб хтось із вас не зачерствів серцем, спокусившися гріхом;