касаційної інстанції.
Учасники судового розгляду, що з'явилися у судове засідання, мають право да¬вати пояснення.
Касаційне подання, касаційна скарга на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 Кодексу, призначаються до касаційного розгляду не пізніше двох місяців з дня їх направлення до касаційного суду, а подання чи скарга на вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів ви¬ховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені що¬до цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, — не пізніше двох місяців з дня винесення ухвали про призначення справи до касаційного розгляду.
Не пізніше як за три дні до розгляду справи у приміщенні касаційного суду має бути вивішено оголошення про час і місце розгляду справи. В необхідних випадках за ухвалою касаційного суду розгляд справи може бути перенесено.
Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції заздалегідь повідо¬мляє осіб, які беруть участь у справі.
На ствердження або спростування доводів, викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було у справі. Нові матеріали не можуть отримуватися шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка подала нові матеріали, повинна вказати, яким шляхом во¬ни були одержані та яке значення вони мають для вирішення справи.
Нові матеріали можуть бути витребувані також касаційним судом.
Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 Кодексу, розглядається з обов'язковим повідомленням прокурора та таких осіб:
1) засуджений, його законний представник і захисник — у частині, що сто¬
сується інтересів засудженого;
2) виправданий, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання;
3) законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, — у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;
4) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання
про застосування примусового заходу медичного характеру;
5) обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав закриття справи;
6) цивільний відповідач або його представник — у частині, що стосується вирі¬шення позову;
7) потерпілий і його представник — у частині, що стосується інтересів по¬терпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;
8) цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується
вирішення позову;
9) особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду.
Справа з касаційними скаргами і поданнями на інші судові рішення протягом тридцяти діб після її находження розглядається касаційним судом у складі трьох суддів.
Касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними у справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого.
Якщо задоволення скарги чи подання дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги або щодо яких не внесе¬но подання, касаційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.
У результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень:
1) залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги чи подан¬ня — без задоволення;
2) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розсліду¬вання або новий судовий чи апеляційний розгляд;
3) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу;
4) змінює вирок, постанову чи ухвалу.
У разі відкликання касаційних скарг чи подання касаційний суд виносить ух¬валу про закриття касаційного провадження, якщо іншими учасниками судового розгляду рішення не було оскаржене в касаційному порядку.
Касаційний суд не вправі посилити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин.
Обвинувальний вирок, постановлений апеляційним чи місцевим судом, ухва¬лу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або більш суворе по¬карання лише у разі, коли з цих підстав уніс подання прокурор або подав скаргу потерпілий чи його представник.
Виправдувальний вирок, постановлений апеляційним чи місцевим судом, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано не інакше як за поданням прокурора, скаргою потерпілого чи його представника, а також за скаргою виправданої особи з мотивів виправдання.
Підставами для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови є:
1) істотне порушення кримінально-процесуального закону;
2) неправильне застосування кримінального закону;
3) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуд¬женого.
Вирок апеляційного суду, постановлений ним як судом першої інстанції, мо¬же бути скасований або змінений і у зв'язку з однобічністю, неповнотою дізнан¬ня, досудового чи судового слідства або невідповідністю висновків суду, викладе¬них у вироку, фактичним обставинам справи.
596
Касаційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок або ухвалу, поста¬нову про закриття справи лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваче¬ного.
Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.
Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції або апеляційним судом допус¬кається тільки за умови, що вирок було скасовано за м'якістю покарання або у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за подан¬ням прокурора або за скаргою потерпілого чи його представника, а також коли при новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.
Касаційний суд, установивши обставини, передбачені як такі, на підставі яких особа звільняється від кримінальної відповідальноті, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.
Для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше п'яти діб після її розгляду або після складання і оголошення мотивованої ухвали.
Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під вар¬ти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення за відсутності засудженого, копія ухвали надсилається протягом доби адміністрації місця досудового ув'язнення для виконання. Адміністрація місця досудового ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії ухвали повідомити касаційний суд та суд першої інстанції про звільнення ув'яз¬неного з-під варти.
Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали про звільнення ув'язненого з-під варти.
8.21. Строки у кримінальному процесі. Специфіка робо¬ти адвоката у питаннях застосування строків у криміна¬льному процесі.
Строки, встановлені КПК України, обчислюються годинами, добами (днями) і місяцями. При обчисленні строків не беруться до уваги той день і та година, від яких починається строк.
При обчисленні строку добами строк закінчується о 24 годині останньої доби. Якщо відповідну дію належить провести в суді або в органах дізнання і досудово¬го слідства, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.
При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця.
Якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то останнім днем стро¬ку вважається наступний робочий день. Якщо закінчення строку, який обчис¬люється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Строк не вважається пропущеним, коли скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту, а для осіб, що тримаються під вартою, — коли скар¬гу або інший документ здано адміністрації місця досудового ув'язнення.
597
Пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопо¬танням заінтересованої особи постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, ухвалою суду або постановою судді.
Подача клопотання про поновлення пропущеного строку зупиняє виконання рішення, оскарженого з пропуском строку, до вирішення питання про поновлен¬ня строку.
Судові витрати складаються:
1) із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим;
2) із сум, витрачених на зберігання, пересилання і дослідження речових доказів;
3) з інших витрат, що їх зробили органи дізнання, досудового слідства і суд при провадженні у даній справі.
Свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті мають право на відшкодування їм витрат з явки за викликом в органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і до суду.
За переліченими вище особами зберігається середній заробіток по місцю ро¬боти за час, витрачений у зв'язку з явкою за викликом. Особам, які не є робітни¬ками чи службовцями, виплачується винагорода за відрив їх від занять.
Експерти, спеціалісти і перекладачі, крім того, мають право на винагороду за виконання своїх обов'язків, якщо виконання дорученої їм роботи не входить в їх обов'язок по службі.
Зазначені виплати провадяться з коштів органів дізнання, досудового слідства і суду. Порядок виплати і розмір сум, що підлягають виплаті, визначаються відповідною інструкцією.
Судові витрати покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бу¬ти видані перекладачам або приймаються на рахунок держави.
При визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього судові витра¬ти. У тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.
Якщо підсудний буде визнаний винним, але звільнений від покарання, суд має право покласти на нього судові витрати.
При закритті справи у зв'язку з примиренням потерпілого з обвинуваченим у справах про злочини, провадження в яких порушується за заявою потерпілого, суд може покласти судові витрати на одного з них або на обох.
Судові витрати у разі неспроможності особи, з якої вони мають бути стягнуті, а також судові витрати, пов'язані з виплатою сум перекладачеві, приймаються на рахунок держави.
Оплата праці захисника у разі його участі у справі за призначенням провадить¬ся за рахунок держави в порядку і розмірах, установлених Кабінетом Міністрів Ук¬раїни. Відшкодування державі витрат у цьому випадку за згодою засудженого або осіб, які несуть майнову відповідальність за його дії, може бути покладено на них.
8.22. Скасування вироків за винятковими обставинами. Забезпечення права на захист у таких ситуаціях. Підго¬товка адвокатом клопотання про перевірку справи за винятковими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в по¬рядку виключного провадження є:
598
1) нововиявлені обставини;
2) неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення ви¬мог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.
Перегляд судових рішень з підстав, передбачених
