у п. 2, з метою застосувати закон про більш тяжкий злочин, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище засудженого, а також виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.
Нововиявленими обставинами визнаються:
1) фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експер¬та, на яких ґрунтується вирок;
2) зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів під час провадження у справі;
3) всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять непра¬вильність засудження або виправдання підсудного.
Фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад, завідомо неправ¬диві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснен¬ня судового експерта, зловживання прокурорів, дізнавачів, слідчих і суддів є під¬ставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, у порядку виключного провадження лише в тому разі, коли вони установлені вироком, що набрав законної сили, а за неможливості постановлення вироку — матеріалами розслідування.
Перегляд виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи за нововиявленими обставинами допускається лише протягом встановлених за¬коном строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин.
Днем виявлення нових обставин є день набрання законної сили вироком суду щодо свідка, потерпілого, судового експерта, перекладача у зв'язку з дачею ними завідомо неправдивих показань, завідомо неправильного висновку, пояснень чи перекладу, щодо прокурора, дізнавача, слідчого, судді у зв'язку з допущеним ни¬ми зловживанням, а також щодо інших осіб у зв'язку з фальсифікацією ними до¬казів, а при неможливості постановлення вироку — день складання прокурором за матеріалами розслідування висновку про наявність нововиявлених обставин.
Днем виявлення нових обставин у вигляді дій певних осіб, які не підпадають під ознаки злочинів, а також інших обставин є день складання прокурором вис¬новку про підтвердження таких обставин матеріалами розслідування.
За наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила більш тяжкий зло¬чин, ніж той, за який вона була засуджена, справа може бути відновлена у зв'яз¬ку з нововиявленими обставинами тільки протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин.
За наявності доказів, які підтверджують невинуватість засудженого або вчи¬нення ним менш тяжкого злочину, відновлення справи за нововиявленими обставинами строками не обмежено.
Перегляд судових рішень з підстав неправильного застосування кримінально¬го закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, строком не обмежується.
Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.
599
Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ма¬ють право вносити Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міст Києва чи Севас-тополя, військовий прокурор (на правах прокурора області).
Подання про внесення на судовий розгляд клопотання про перегляд судового рішення з підстав неправильного застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, мають право вносити судді касаційного суду в кількості не менше п'яти осіб.
Заяви про перегляд справи заінтересовані особи, підприємства, установи, організації і посадові особи подають прокуророві. З метою перевірки заяви про-курор вправі витребувати справу із суду.
Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові обставини у справі, зобов'язаний особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування цих обставин.
Про призначення розслідування нововиявлених обставин виноситься поста-нова, і розслідування провадиться за правилами, встановленими Кодексом для проведення досудового слідства.
Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський про-курор за наявності підстав для відновлення справи направляє її разом з матеріала¬ми розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловжи¬ванні або фальсифікації доказів у справі уже засуджені, і своїм висновком відповідно прокуророві Автономної Республіки Крим, прокуророві області, прокуророві міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на правах про-курора області), який і вирішує питання про принесення подання до апеляційно¬го суду.
Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області або прокурор міст Києва, Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) направляє Генеральному прокурору України, який вирішує питання про принесення подання до касацій¬ного суду.
Коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи у зв'язку з нововиявле-ними обставинами, він відмовляє в цьому своєю вмотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви. Ця постанова прокурора може бути оскаржена вищестоящому прокуророві.
Клопотання про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обста-винами вправі подавати прокуророві учасники процесу, а також інші особи, якщо таке право надано їм законом.
Клопотання про перегляд судового рішення з підстав неправильного застосу¬вання кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесу-ального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, вправі подавати засуджений, його захисник чи законний представник, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції, Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Рес-публіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівнені до них прокурори та їх заступники у межах їх повноважень — незалежно від їх участі в розгляді справи судом, а також інші особи, якщо таке право надано їм законодав-чими актами України.
Переписка з приводу надходження клопотань про перегляд касаційним судом справ на підставах неправильного застосування кримінального закону та істотне
порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, з засудженим, захисником чи законним пред¬ставником касаційним судом не ведеться. Суддя, який розглядає клопотання про перегляд судового рішення з таких підстав, вправі витребувати справу із суду.
На підставі подання, підписаного не менш як п'ятьма суддями касаційного суду, клопотання про перегляд судового рішення на підставах неправильного застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, справа призначається до судового розгляду.
Подання про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами роз¬глядається апеляційним чи касаційним судом за правилами, установленими для перегляду справ у касаційному порядку.
Попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному порядку не пере¬шкоджає її розгляду в тій самій судовій інстанції в порядку відновлення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Подання суддів про судовий розгляд клопотання щодо перегляду судового рішення з підстав неправильного застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, уповноважених законом на розгляд криміналь- них справ за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному і порядку. Спільне засідання судових палат є правомочним за наявності не менше двох третин складу кожної з палат. Головує на засіданні голова судової колегії в кримінальних справах чи інший суддя. Ухвала спільного засідання приймається більшістю голосів відкритим голосуванням. Вона складається суддею-доповідачем і підписується головуючим та цим
Зміст
1. Історія адвокатури. Правове становище адвокатури
та адвокатська діяльність 5
1.1. Походження та історичний шлях світової адвокатури. Адвокатура й судові оратори Стародавньої Греції та Риму. Друковані памятки видатних адвокатів цих країн щодо адвокатської професії та ораторського мистецтва 5
1.2. Історія української адвокатури. Судове представництво у Київській Русі у ІХ-ХШ ст. та характерні риси
цього представництва 10
1.3. Формування професійної адвокатури в Україні, виникнення поняття «адвокат». Пам'ятки права XIV-XVI ст. Вимоги щодо осіб, які виявили намір займатися адвокатською діяльністю 12
1.4. Судова реформа 1864 р. у Росії. Де і коли в Україні були створені Ради присяжних повірених. Принципи організації та діяльності адвокатури у 1864-917 рр. Повноваження Рад присяжних повірених. Найвідоміші адвокати цього періоду 12
1.5. Адвокатура України у 1917-1922 рр. Органи, що займалися організацією судового захисту та представництва, і хто саме виконував обов'язки адвокатів щодо захисту й представництва громадян. Організаційні форми адвокатської діяльності
у цей період 14
1.6. Адвокатура України у 1922-1931 рр. Керівні органи адвокатури
та їх повноваження. Судова реформа 1922 р. Нормативні акти,
що регулювали організацію та діяльність адвокатури України у цей
період. Порядок набуття статусу адвоката в ці роки 16
1.7. Адвокатура України у період 1931-1939 рр. Форми діяльності адвокатів, правове та фінансове становище об'єднань адвокатів, оплата праці адвокатів, організація контролю за діяльністю адвокатів та дисциплінарна відповідальність адвокатів 16
1.8. Нормативно-правові акти, які регулювали діяльність адвокатури у період 1939 -1962 рр. Правове становище колегій адвокатів
та організація діяльності юридичних консультацій. Оплата праці адвокатів. Нормативні акти, які передбачали і регулювали питання
оплати праці. Дисциплінарна відповідальність адвокатів
та порядок оскарження дисциплінарних стягнень 16
1.9. Правове становище адвокатури України у 1962-1980 рр.
Законодавчі та нормативні акти, що регулювали діяльність адвокатури
у цей період. Керівні органи колегій адвокатів та їх повноваження.
Прийом та виключення із колегій адвокатів 17
1.10. Адвокатура України у 1980-1990 рр. Нормативно-правові акти,
що регулювали діяльність адвокатури у цей період. Створення
Спілки адвокатів України. Мета, завдання), структура
та органи Спілки адвокатів України ……………… 18
1.11. Закон України «Про адвокатуру». Його підготовка, прийняття
та введення в дію. Набуття статусу адвоката за цим Законом.
Права та обов'язки адвоката, оплата праці
та дисциплінарна відповідальність . .. 19
1.12. Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність адвокатури
у сучасний період. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну
комісію адвокатури та Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури,
Правила адвокатської етики, Положення про оплату праці адвокатів
за призначенням 22
1.13. Організаційні форми діяльності адвокатів за Законом України «Про адвокатуру». Правове
