індивідуально, чи входять в адвокатські об'єднання, покликані, згідно з Конституцією України, сприяти захисту прав, ;зобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Закон не встановлює ні переваг, ні обмежень для різних форм здійснення адво-катської діяльності, у зв'язку з чим кожен адвокат зобов'язаний здійснювати захист прав та свобод особи, в тому числі і за дорученням керівника адвокатсько¬го об'єднання, незалежно від того, чи входить такий адвокат до даного адвокатсь¬кого об'єднання, виконувати вимоги ст. 47 КПК України. Безпричинна відмова
59
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
від виконання такого доручення є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Особа, яка має намір займатися адвокатською діяльністю, подає до атес-таційної палати кваліфікаційно- дисциплінарної комісії заяву, нотаріально засвідчену копію диплома про вищу юридичну освіту, документ, що підтвер¬джує стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менш як два роки та документ про місце роботи і посаду на момент подання заяви.
Атестаційна палата може в разі потреби витребувати й інші документи для вирішен¬ня питання про допуск чи відмову у допуску до складання кваліфікаційних іспитів.
Одержані документи атестаційна палата розглядає протягом місяця з дня надходження.
За результатами розгляду заяви та документів атестаційна палата приймає рішення про:
— допуск заявника до кваліфікаційних іспитів;
— витребування додаткових документів;
— відмову в допуску до кваліфікаційних іспитів.
Кваліфікаційні іспити включають відповіді на запитання з галузей права, Пра¬вил адвокатської етики, історії адвокатури, законодавства про адвокатуру, внесені до екзаменаційних білетів, запитання членів комісії, а також виконання практич¬них завдань і складання правових документів відповідно до Програми кваліфікаційних іспитів.
Особа, яка не склала кваліфікаційні іспити, має право складати їх повторно через рік.
За результатами складання кваліфікаційних іспитів атестаційна палата прий¬має рішення про:
— видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
— відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Особі, яка успішно склала кваліфікаційні іспити, на підставі рішення атес-
таційної палати у строк до одного місяця з моменту прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарна комісія видає свідоцтво про право на заняття ад¬вокатською діяльністю за затвердженою формою, якщо для цього немає пере¬шкод, пов'язаних з несумісністю.
Під час одержання свідоцтва особа, якій його вручено, складає Присягу адво¬ката України.
Якщо особа протягом вказаного строку не одержить зазначене свідоцтво і не складе Присягу адвоката України, рішення про видачу свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією в установленому порядку анулюється.
1.20. Оплата праці адвоката та помічника адвоката. Системи оплати праці, що може встановлюватися при ук-ладанні угоди про надання правової допомоги. Основні та додаткові підстави оплати праці адвоката. Оплата праці адвоката при достроковому припиненні виконання угоди про надання правової допомоги.
Гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення та розумно обґрунтованим за розміром.
60
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе:
1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;
2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі;
3) необхідність виїзду у відрядження;
4) важливість доручення для клієнта;
5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;
6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;
7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання дору¬чення;
8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;
9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні про¬фесійні здібності адвоката.
Жодний з зазначених вище факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного кон¬кретного випадку.
Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Угодою може бути передбачена можливість наступної зміни гонорару, визна¬ченого у фіксованій сумі, у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням об¬сягу допомоги, що має бути надана, та наслідки недосягнення згоди з цього пи¬тання.
Адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта з погашення цих витрат визначено угодою. В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'яза¬них з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо): порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг. Якщо необхідність несення фак¬тичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного обсягу, визначеного раніше, з'ясувалася після укладення угоди, адвокат повинен негайно повідомити про це клієнта та отримати його згоду на погашення необумовлених раніше видатків.
Адвокат не повинен приймати гонорар або оплату фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення, від інших осіб, окрім клієнта (або іншої особи, яка уклала угоду про надання правової допомоги в інтересах клієнта), крім випадків, коли:
1) клієнт (його представник) наполягає на цьому;
2) прийняття оплати від іншої особи за конкретних обставин не зможе впли¬нути на незалежність адвоката в наданні правової допомоги клієнту та не потяг-
61
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
не порушення обов'язків адвоката, передбачених чинним законодавством та Правилами адвокатської етики.
Право на обернення внесеного клієнтом гонорару в свою власність (списання гонорару) в повному обсязі виникає у адвоката тільки після завершення виконан¬ня доручення; разом з тим адвокат має право частково списувати гонорар по ходу виконання доручення, якщо інше не передбачене угодою про надання правової допомоги. Право адвоката на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару не залежить від результату виконання доручення, якщо інше не передбачене уго¬дою про надання правової допомоги.
У випадку дострокового розірвання угоди про надання правової допомоги:
1) за ініціативою клієнта, якщо причина розірвання угоди полягає в неналеж¬ному, такому, що не відповідає закону і Правилам адвокатської етики, виконанні доручення, або при фактичній відмові адвоката від виконання доручення (окрім випадків, коли згідно з законом і Правилами адвокатської етики допускається одностороннє розірвання угоди адвокатом) — адвокат не має права вимагати сплати йому гонорару і повинен повернути клієнту одразу після розірвання угоди фактично внесений гонорар;
2) за ініціативою клієнта в інших випадках, а також за зустрічною ініціативою адвоката і клієнта або за ініціативою адвоката у випадках, коли це допускається відповідно до закону, адвокат має право вимагати сплати гонорару в частині, що відповідає обсягу фактично виконаної адвокатом роботи, або списати відповідну частину реально внесеного клієнтом гонорару, якщо інше не передбачене угодою про надання правової допомоги.
Сума гонорару, обумовлена в угоді про надання правової допомоги, є обов'язко-вою тільки для адвоката (адвокатського об'єднання), який уклав цю угоду, і не пе¬решкоджає іншому адвокату, який приймає це доручення (повністю або в частині) після розірвання попередньої угоди на його виконання, визначити суму гонорару наново, виходячи з критеріїв, передбачених Правилами адвокатської етики.
Адвокат, який продовжує виконання доручення, раніше прийняте іншим ад¬вокатом (адвокатським об'єднанням):
1) внаслідок переукладення угоди на надання правової допомоги — повинен по можливості сприяти отриманню сум гонорару, належних іншому адвокату за фактично виконаний ним обсяг роботи;
2) у випадку смерті іншого адвоката (ліквідації адвокатського об'єднання) — повинен сприяти отриманню зазначених сум його спадкоємцями (правонаступ¬никами об'єднання).
Адвокат не може укладати з клієнтом, доручення якого перебуває в його про¬вадженні, угод майнового характеру, окрім угод про засоби забезпечення зо¬бов'язань клієнта щодо сплати гонорару або погашенню фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення.
Порядок оплати праці помічника адвоката визначається угодою між ним та адвокатом чи адвокатським об'єднанням. Заробітна плата помічника адвоката не може бути нижчою від встановленого державою мінімального розміру заробітної плати. Нагадаємо, що ст. 8 Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р. № 2887-ХИ передбачено, що адвокат може мати помічника або кількох помічників із числа осіб, які мають вишу юридичну освіту. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про вищу освіту» бакалавр — це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову ви¬щу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого — об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт)
62
певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у Іпевному виді економічної діяльності. Підготовка фахівців освітньо-кваліфі- Ікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфіка- пійного рівня молодшого спеціаліста. Отже, освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр» є показником здобуття особою базової вищої освіти. Крім цього, п. 4 Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дис-пиплінарних комісіях адвокатури, затвердженого рішенням Вищої кваліфі¬каційної комісії адвокатури України від 1 жовтня 1999 р. № 6/2 зі змінами, внесе¬ними рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 23 квітня 2004 р. № 4/3-2, передбачено: у стаж роботи за спеціальністю юриста включаються пере-бування на посадах судді, прокурора, слідчого, юрисконсульта, нотаріуса, а також інших посадах, які, відповідно до кваліфікаційних вимог, потребують наявності вищої юридичної освіти як підстави для заняття такої посади. Цей стаж набу-вається після здобуття вищої юридичної освіти з присвоєнням освітньо-кваліфі¬каційного рівня не нижче бакалавра. З огляду на це Вища кваліфікаційна комісія адвокатури дійшла висновку, що адвокатські об'єднання та адвокати можуть кладати контракти на виконання обов'язків помічника адвоката з особами, які мають вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за спеціальністю (напрямом) «правознавство».
Якщо громадянин був звільнений особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором чи судом від оплати правової допомоги у зв'язку з їхньою малозабез-печеністю, а також у разі, коли адвокат за їх призначенням брав участь у процесі дізнання, попереднього слідства чи в судових засіданнях, оплата праці адвоката здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затверд¬ження Порядку
59
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
від виконання такого доручення є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Особа, яка має намір займатися адвокатською діяльністю, подає до атес-таційної палати кваліфікаційно- дисциплінарної комісії заяву, нотаріально засвідчену копію диплома про вищу юридичну освіту, документ, що підтвер¬джує стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менш як два роки та документ про місце роботи і посаду на момент подання заяви.
Атестаційна палата може в разі потреби витребувати й інші документи для вирішен¬ня питання про допуск чи відмову у допуску до складання кваліфікаційних іспитів.
Одержані документи атестаційна палата розглядає протягом місяця з дня надходження.
За результатами розгляду заяви та документів атестаційна палата приймає рішення про:
— допуск заявника до кваліфікаційних іспитів;
— витребування додаткових документів;
— відмову в допуску до кваліфікаційних іспитів.
Кваліфікаційні іспити включають відповіді на запитання з галузей права, Пра¬вил адвокатської етики, історії адвокатури, законодавства про адвокатуру, внесені до екзаменаційних білетів, запитання членів комісії, а також виконання практич¬них завдань і складання правових документів відповідно до Програми кваліфікаційних іспитів.
Особа, яка не склала кваліфікаційні іспити, має право складати їх повторно через рік.
За результатами складання кваліфікаційних іспитів атестаційна палата прий¬має рішення про:
— видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
— відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Особі, яка успішно склала кваліфікаційні іспити, на підставі рішення атес-
таційної палати у строк до одного місяця з моменту прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарна комісія видає свідоцтво про право на заняття ад¬вокатською діяльністю за затвердженою формою, якщо для цього немає пере¬шкод, пов'язаних з несумісністю.
Під час одержання свідоцтва особа, якій його вручено, складає Присягу адво¬ката України.
Якщо особа протягом вказаного строку не одержить зазначене свідоцтво і не складе Присягу адвоката України, рішення про видачу свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією в установленому порядку анулюється.
1.20. Оплата праці адвоката та помічника адвоката. Системи оплати праці, що може встановлюватися при ук-ладанні угоди про надання правової допомоги. Основні та додаткові підстави оплати праці адвоката. Оплата праці адвоката при достроковому припиненні виконання угоди про надання правової допомоги.
Гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення та розумно обґрунтованим за розміром.
60
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе:
1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;
2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі;
3) необхідність виїзду у відрядження;
4) важливість доручення для клієнта;
5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;
6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;
7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання дору¬чення;
8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;
9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні про¬фесійні здібності адвоката.
Жодний з зазначених вище факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного кон¬кретного випадку.
Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Угодою може бути передбачена можливість наступної зміни гонорару, визна¬ченого у фіксованій сумі, у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням об¬сягу допомоги, що має бути надана, та наслідки недосягнення згоди з цього пи¬тання.
Адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта з погашення цих витрат визначено угодою. В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'яза¬них з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо): порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг. Якщо необхідність несення фак¬тичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного обсягу, визначеного раніше, з'ясувалася після укладення угоди, адвокат повинен негайно повідомити про це клієнта та отримати його згоду на погашення необумовлених раніше видатків.
Адвокат не повинен приймати гонорар або оплату фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення, від інших осіб, окрім клієнта (або іншої особи, яка уклала угоду про надання правової допомоги в інтересах клієнта), крім випадків, коли:
1) клієнт (його представник) наполягає на цьому;
2) прийняття оплати від іншої особи за конкретних обставин не зможе впли¬нути на незалежність адвоката в наданні правової допомоги клієнту та не потяг-
61
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
не порушення обов'язків адвоката, передбачених чинним законодавством та Правилами адвокатської етики.
Право на обернення внесеного клієнтом гонорару в свою власність (списання гонорару) в повному обсязі виникає у адвоката тільки після завершення виконан¬ня доручення; разом з тим адвокат має право частково списувати гонорар по ходу виконання доручення, якщо інше не передбачене угодою про надання правової допомоги. Право адвоката на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару не залежить від результату виконання доручення, якщо інше не передбачене уго¬дою про надання правової допомоги.
У випадку дострокового розірвання угоди про надання правової допомоги:
1) за ініціативою клієнта, якщо причина розірвання угоди полягає в неналеж¬ному, такому, що не відповідає закону і Правилам адвокатської етики, виконанні доручення, або при фактичній відмові адвоката від виконання доручення (окрім випадків, коли згідно з законом і Правилами адвокатської етики допускається одностороннє розірвання угоди адвокатом) — адвокат не має права вимагати сплати йому гонорару і повинен повернути клієнту одразу після розірвання угоди фактично внесений гонорар;
2) за ініціативою клієнта в інших випадках, а також за зустрічною ініціативою адвоката і клієнта або за ініціативою адвоката у випадках, коли це допускається відповідно до закону, адвокат має право вимагати сплати гонорару в частині, що відповідає обсягу фактично виконаної адвокатом роботи, або списати відповідну частину реально внесеного клієнтом гонорару, якщо інше не передбачене угодою про надання правової допомоги.
Сума гонорару, обумовлена в угоді про надання правової допомоги, є обов'язко-вою тільки для адвоката (адвокатського об'єднання), який уклав цю угоду, і не пе¬решкоджає іншому адвокату, який приймає це доручення (повністю або в частині) після розірвання попередньої угоди на його виконання, визначити суму гонорару наново, виходячи з критеріїв, передбачених Правилами адвокатської етики.
Адвокат, який продовжує виконання доручення, раніше прийняте іншим ад¬вокатом (адвокатським об'єднанням):
1) внаслідок переукладення угоди на надання правової допомоги — повинен по можливості сприяти отриманню сум гонорару, належних іншому адвокату за фактично виконаний ним обсяг роботи;
2) у випадку смерті іншого адвоката (ліквідації адвокатського об'єднання) — повинен сприяти отриманню зазначених сум його спадкоємцями (правонаступ¬никами об'єднання).
Адвокат не може укладати з клієнтом, доручення якого перебуває в його про¬вадженні, угод майнового характеру, окрім угод про засоби забезпечення зо¬бов'язань клієнта щодо сплати гонорару або погашенню фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення.
Порядок оплати праці помічника адвоката визначається угодою між ним та адвокатом чи адвокатським об'єднанням. Заробітна плата помічника адвоката не може бути нижчою від встановленого державою мінімального розміру заробітної плати. Нагадаємо, що ст. 8 Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р. № 2887-ХИ передбачено, що адвокат може мати помічника або кількох помічників із числа осіб, які мають вишу юридичну освіту. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про вищу освіту» бакалавр — це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову ви¬щу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого — об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт)
62
певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у Іпевному виді економічної діяльності. Підготовка фахівців освітньо-кваліфі- Ікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфіка- пійного рівня молодшого спеціаліста. Отже, освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр» є показником здобуття особою базової вищої освіти. Крім цього, п. 4 Порядку складання кваліфікаційних іспитів у регіональних кваліфікаційно-дис-пиплінарних комісіях адвокатури, затвердженого рішенням Вищої кваліфі¬каційної комісії адвокатури України від 1 жовтня 1999 р. № 6/2 зі змінами, внесе¬ними рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 23 квітня 2004 р. № 4/3-2, передбачено: у стаж роботи за спеціальністю юриста включаються пере-бування на посадах судді, прокурора, слідчого, юрисконсульта, нотаріуса, а також інших посадах, які, відповідно до кваліфікаційних вимог, потребують наявності вищої юридичної освіти як підстави для заняття такої посади. Цей стаж набу-вається після здобуття вищої юридичної освіти з присвоєнням освітньо-кваліфі¬каційного рівня не нижче бакалавра. З огляду на це Вища кваліфікаційна комісія адвокатури дійшла висновку, що адвокатські об'єднання та адвокати можуть кладати контракти на виконання обов'язків помічника адвоката з особами, які мають вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за спеціальністю (напрямом) «правознавство».
Якщо громадянин був звільнений особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором чи судом від оплати правової допомоги у зв'язку з їхньою малозабез-печеністю, а також у разі, коли адвокат за їх призначенням брав участь у процесі дізнання, попереднього слідства чи в судових засіданнях, оплата праці адвоката здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затверд¬ження Порядку
