оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги з кримінальних справах за рахунок держави» від 14 травня 1999 р. № 821. Підста¬вою для оплати праці адвокатів з надання правової допомоги громадянам в кримінальних справах у таких випадках є постанова особи, яка провадить дізнан¬ня, слідчого, прокурора, ухвала суду чи постанова судді та оформлена ними довідка про участь адвоката у справі. Копія постанови, ухвали про звільнення громадянина від оплати правової допомоги або про призначення адвоката та довідка про його участь у справі подаються керівнику адвокатського об'єднання адвокату, якщо він працює індивідуально), який складає довідку-розрахунок у трьох примірниках. Один примірник довідки-розрахунку керівник адвокатського об'єднання (адвокат) надсилає особі, яка провадила дізнання, слідчому, прокуро-?у чи суду для приєднання до кримінальної справи, другий використовується для проведення оплати, третій зберігається у справах адвокатського об'єднання адвоката). Оплата праці адвокатів здійснюється згідно з Порядком за рахунок державного бюджету в розмірі 15 грн за повний робочий день. Якщо адвокат був зайнятий у справі неповний робочий день, то оплата його праці провадиться пропорційно до затраченого часу виходячи з цього розміру оплати. У разі коли адвокат надавав правову допомогу підозрюваному, обвинуваченому чи підсудно¬му у процесі дізнання, попереднього слідства або в судових засіданнях за призна¬ченням, то при визнанні громадянина винним у вчиненні злочину і за відсутності постав для звільнення його від оплати за правову допомогу відшкодування вит-гат покладається на засудженого. Контроль за виконанням вироку суду в частині стягнення з винної особи витрат на оплату праці адвоката здійснюється в •становленому законодавством порядку. Кошти за надання правової допомоги дерераховуються адвокатському об'єднанню (адвокату) Головним управлінням «зстиції Мін'юсту в АРК, обласними, Київським та Севастопольським міськими
63
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
управліннями юстиції протягом 10 днів після одержання від них документів, пе¬редбачених у Порядку.
Правила адвокатської етики складовою принципу незалежності адвоката називають положення, відповідно до якого адвокат не повинен ділити гонорар, отриманий від клієнта, з іншими особами, окрім адвоката, що раніше виконував це доручення, та спадкоємців померлого адвоката, чиє частково виконане дору¬чення він прийняв.
До 16 серпня 2005 р. в Україні також діяло Положення про порядок оплати праці адвокатів за подання юридичної допомоги громадянам у кримінальних справах, затверджене Міністерством юстиції України і Міністерством фінансів України. Це Положення визначало порядок оплати праці адвокатів за подання юридичної допомоги в кримінальних справах громадянам, звільненим органом дізнання, попереднього слідства, прокурором або судом від оплати юридичної допомоги, і у випадках, коли адвокат брав участь у дізнанні, попередньому слідстві або суді за призначенням. Оплата праці адвокатів у таких випадках здійснювалася за рахунок державного бюджету у розмірі однієї мінімальної за¬робітної плати, за повний робочий день. Якщо адвокат був зайнятий по справі не повний робочий день, оплата його праці провадиться пропорційно затраченому часу виходячи із вказаного розміру.
Особливої уваги набуло питання щодо порядку оподаткування доходів від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності. Так, Державна податкова адміністрація України у своєму Листі від 14 березня 2006 р. № 1530/Г/17-0415 розглядала це питання. Пунктом 1.9 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 p. № 889-IV визначено, що незалежна про¬фесійна діяльність — це діяльність, яка полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльність лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітек¬торів і помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності. У Законі не міститься спеціального розділу (групи статей), де б тематично було висвітлено особливості оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема індивідуальну адвокатську діяльність. Виходячи з цього порядок оподат¬кування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, охоп¬люється загальними нормами Закону, за винятком випадків, якщо ці особи на за¬конних підставах зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності. Підпунктом 1.3 «з» ст. 1 Закону доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зо¬крема у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також неза-лежної професійної діяльності на території України. Що стосується обрання спрощеної системи особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, то відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткуван¬ня, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 р. № 727/98 (у редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 р. № 746/99) однією з обов'язкових умов переходу на спрощену систему є реєстрація у вста-новленому законом порядку такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності. Правові норми щодо здійснення фізичними особами підприємницької діяльності встановлено, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України, які на-
64
брали чинності з 1 січня 2004 p. Відповідно до ст. 50 Цивільного кодексу України, Іправо на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюється Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. На підставі вищевикладеного Державна податкова адміністрація України дійшла висновку, що обрання спрощеної системи оподаткування фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема надають юридичні по¬слуга; є можливим за умови їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності.
1.21. Дисциплінарна відповідальність адвоката. Право¬ві засади та види дисциплінарних стягнень. Умови та поря¬док порушення і дисциплінарного провадження про притяг-нення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Порядок та строки оскарження дисциплінарних стягнень.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за пору¬шення Правил адвокатської етики його помічником, якщо адвокат:
1) не забезпечив ознайомлення останнього з Правилами адвокатської етики;
2) не здійснював належного контролю за діями помічника, залученого ним до виконання окремих робіт за дорученням, передбаченим угодою між адвокатом і клієнтом про надання правової допомоги;
3) своїми розпорядженнями і порадами або особистим прикладом сприяв порушенню помічником Правил адвокатської етики.
Адвокат, який є керівником адвокатського об'єднання (адвокати — члени колегіального керівного органу адвокатського об'єднання), може бути притягну¬тий до дисциплінарної відповідальності, а також за прийняття ним (ними) рішень, які тягнуть порушення Правил адвокатської етики.
При застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатсь¬кої етики дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати заходи дисциплінар¬ної відповідальності лише за винні порушення. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
У випадках, коли в конкретній ситуації адвокату важко визначити варіант поведінки, який у певних обставинах відповідав би нормам Правил адвокатської етики, він може звернутися за роз'ясненням до відповідного регіонального дисциплінарного органу адвокатури.
Дії адвоката, що відповідають роз'ясненню регіонального дисциплінарного органу адвокатури, не можуть бути поставлені йому за провину і тягти накладен¬ня дисциплінарною стягнення.
У разі грубого порушення адвокатом вимог Закону України «Про адвокатуру», інших актів законодавства і Присяги адвоката України кваліфікаційно-дис¬циплінарна комісія рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю приймає на підставі рішення дисциплінарної палати тієї ж комісії про накладання відпо¬відного дисциплінарного стягнення. Якщо комісія не погодиться з рішенням палати, вона може його скасувати і повернути справу на новий розгляд в
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
дисциплінарну палату з поновленням строку розгляду справи або своїм рішенням закрити дисциплінарну справу.
Питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності вирішує дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, яка роз¬глядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дис¬циплінарної відповідальності.
Право порушення дисциплінарного провадження належить голові дисцип¬лінарної палати, а в разі його відсутності — заступникові голови, який поперед¬ньо розглядає інформацію, що стосується підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, знайомить його з цією інформацією і вимагає від нього письмове пояснення.
Дисциплінарне стягнення до адвоката застосовується безпосередньо за вияв¬ленням проступку, але не пізніш як через місяць з дня його виявлення, не рахую¬чи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку.
Справа про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності повин¬на бути розглянута не пізніш як у місячний строк з дня її порушення.
За порушення вимог Закону України «Про адвокатуру», інших актів законо¬давства України, що регулюють діяльність адвокатури, і Присяги адвоката Ук¬раїни рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застовані такі дисциплінарні стягнення:
— попередження;
— зупинення дії свідоцтва про* право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;
— анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Дисциплінарна палата може закрити дисциплінарну справу, якщо під час роз¬гляду справи переконається у необґрунтованості скарги (заяви, постанови, ухва¬ли) та відсутності підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, або у недоцільності накладення на нього дисциплінарного стяг¬нення за вчинений ним проступок, або визнає, що вчинене виходить за межі дис¬циплінарної відповідальності адвокатів.
До початку розгляду справи, в разі потреби, провадиться додаткова перевірка підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, яку голо¬ва доручає одному з членів дисциплінарної палати. При цьому можуть бути ви¬требувані додаткові документи і матеріали.
Під час розгляду справи участь адвоката, який притягається до дисциплінар¬ної відповідальності, є обов'язковою. Повторна неявка адвоката без поважних причин не перешкоджає розглядові справи у його відсутності. У ході засідання адвокат, який притягається до дисциплінарної відповідальності, має право в будь-який момент заявляти клопотання і давати додаткові пояснення. За розсу¬дом дисциплінарної палати можуть бути заслухані повідомлення інших осіб, запрошених з ініціативи як адвоката, так і палати, оголошені документи і досліджені інші матеріали, що є у справі, і ті, що подані додатково. Рішення ви-носиться у відсутності адвоката, щодо якого порушено дисциплінарну справу.
Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення адвоката не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню. Дисциплінарна
63
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
управліннями юстиції протягом 10 днів після одержання від них документів, пе¬редбачених у Порядку.
Правила адвокатської етики складовою принципу незалежності адвоката називають положення, відповідно до якого адвокат не повинен ділити гонорар, отриманий від клієнта, з іншими особами, окрім адвоката, що раніше виконував це доручення, та спадкоємців померлого адвоката, чиє частково виконане дору¬чення він прийняв.
До 16 серпня 2005 р. в Україні також діяло Положення про порядок оплати праці адвокатів за подання юридичної допомоги громадянам у кримінальних справах, затверджене Міністерством юстиції України і Міністерством фінансів України. Це Положення визначало порядок оплати праці адвокатів за подання юридичної допомоги в кримінальних справах громадянам, звільненим органом дізнання, попереднього слідства, прокурором або судом від оплати юридичної допомоги, і у випадках, коли адвокат брав участь у дізнанні, попередньому слідстві або суді за призначенням. Оплата праці адвокатів у таких випадках здійснювалася за рахунок державного бюджету у розмірі однієї мінімальної за¬робітної плати, за повний робочий день. Якщо адвокат був зайнятий по справі не повний робочий день, оплата його праці провадиться пропорційно затраченому часу виходячи із вказаного розміру.
Особливої уваги набуло питання щодо порядку оподаткування доходів від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності. Так, Державна податкова адміністрація України у своєму Листі від 14 березня 2006 р. № 1530/Г/17-0415 розглядала це питання. Пунктом 1.9 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 p. № 889-IV визначено, що незалежна про¬фесійна діяльність — це діяльність, яка полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльність лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітек¬торів і помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності. У Законі не міститься спеціального розділу (групи статей), де б тематично було висвітлено особливості оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема індивідуальну адвокатську діяльність. Виходячи з цього порядок оподат¬кування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, охоп¬люється загальними нормами Закону, за винятком випадків, якщо ці особи на за¬конних підставах зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності. Підпунктом 1.3 «з» ст. 1 Закону доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зо¬крема у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також неза-лежної професійної діяльності на території України. Що стосується обрання спрощеної системи особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, то відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткуван¬ня, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 р. № 727/98 (у редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 р. № 746/99) однією з обов'язкових умов переходу на спрощену систему є реєстрація у вста-новленому законом порядку такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності. Правові норми щодо здійснення фізичними особами підприємницької діяльності встановлено, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України, які на-
64
брали чинності з 1 січня 2004 p. Відповідно до ст. 50 Цивільного кодексу України, Іправо на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюється Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. На підставі вищевикладеного Державна податкова адміністрація України дійшла висновку, що обрання спрощеної системи оподаткування фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема надають юридичні по¬слуга; є можливим за умови їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності.
1.21. Дисциплінарна відповідальність адвоката. Право¬ві засади та види дисциплінарних стягнень. Умови та поря¬док порушення і дисциплінарного провадження про притяг-нення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Порядок та строки оскарження дисциплінарних стягнень.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за пору¬шення Правил адвокатської етики його помічником, якщо адвокат:
1) не забезпечив ознайомлення останнього з Правилами адвокатської етики;
2) не здійснював належного контролю за діями помічника, залученого ним до виконання окремих робіт за дорученням, передбаченим угодою між адвокатом і клієнтом про надання правової допомоги;
3) своїми розпорядженнями і порадами або особистим прикладом сприяв порушенню помічником Правил адвокатської етики.
Адвокат, який є керівником адвокатського об'єднання (адвокати — члени колегіального керівного органу адвокатського об'єднання), може бути притягну¬тий до дисциплінарної відповідальності, а також за прийняття ним (ними) рішень, які тягнуть порушення Правил адвокатської етики.
При застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатсь¬кої етики дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати заходи дисциплінар¬ної відповідальності лише за винні порушення. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
У випадках, коли в конкретній ситуації адвокату важко визначити варіант поведінки, який у певних обставинах відповідав би нормам Правил адвокатської етики, він може звернутися за роз'ясненням до відповідного регіонального дисциплінарного органу адвокатури.
Дії адвоката, що відповідають роз'ясненню регіонального дисциплінарного органу адвокатури, не можуть бути поставлені йому за провину і тягти накладен¬ня дисциплінарною стягнення.
У разі грубого порушення адвокатом вимог Закону України «Про адвокатуру», інших актів законодавства і Присяги адвоката України кваліфікаційно-дис¬циплінарна комісія рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю приймає на підставі рішення дисциплінарної палати тієї ж комісії про накладання відпо¬відного дисциплінарного стягнення. Якщо комісія не погодиться з рішенням палати, вона може його скасувати і повернути справу на новий розгляд в
Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката
дисциплінарну палату з поновленням строку розгляду справи або своїм рішенням закрити дисциплінарну справу.
Питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності вирішує дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, яка роз¬глядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дис¬циплінарної відповідальності.
Право порушення дисциплінарного провадження належить голові дисцип¬лінарної палати, а в разі його відсутності — заступникові голови, який поперед¬ньо розглядає інформацію, що стосується підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, знайомить його з цією інформацією і вимагає від нього письмове пояснення.
Дисциплінарне стягнення до адвоката застосовується безпосередньо за вияв¬ленням проступку, але не пізніш як через місяць з дня його виявлення, не рахую¬чи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку.
Справа про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності повин¬на бути розглянута не пізніш як у місячний строк з дня її порушення.
За порушення вимог Закону України «Про адвокатуру», інших актів законо¬давства України, що регулюють діяльність адвокатури, і Присяги адвоката Ук¬раїни рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застовані такі дисциплінарні стягнення:
— попередження;
— зупинення дії свідоцтва про* право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;
— анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Дисциплінарна палата може закрити дисциплінарну справу, якщо під час роз¬гляду справи переконається у необґрунтованості скарги (заяви, постанови, ухва¬ли) та відсутності підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, або у недоцільності накладення на нього дисциплінарного стяг¬нення за вчинений ним проступок, або визнає, що вчинене виходить за межі дис¬циплінарної відповідальності адвокатів.
До початку розгляду справи, в разі потреби, провадиться додаткова перевірка підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, яку голо¬ва доручає одному з членів дисциплінарної палати. При цьому можуть бути ви¬требувані додаткові документи і матеріали.
Під час розгляду справи участь адвоката, який притягається до дисциплінар¬ної відповідальності, є обов'язковою. Повторна неявка адвоката без поважних причин не перешкоджає розглядові справи у його відсутності. У ході засідання адвокат, який притягається до дисциплінарної відповідальності, має право в будь-який момент заявляти клопотання і давати додаткові пояснення. За розсу¬дом дисциплінарної палати можуть бути заслухані повідомлення інших осіб, запрошених з ініціативи як адвоката, так і палати, оголошені документи і досліджені інші матеріали, що є у справі, і ті, що подані додатково. Рішення ви-носиться у відсутності адвоката, щодо якого порушено дисциплінарну справу.
Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення адвоката не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню. Дисциплінарна
