Розмножують поділом куща, відсадками та живцями. Вважається, що найпростіший спосіб - відсадками. При сприятливих умовах з них можна збирати врожай уже на другий рік після пересаджування на постійне місце. Заготовляють стиглі ягоди. Суниці лісові (Fragaria vesca L.) Родина розові (Rosaceae) Добре відомі з доісторичних часів. Вони були популярні в Середземномор'ї, про них згадують Вергілій, Овідій та ін. Лікувальні властивості вперше описав Апулей. Були популярні і в давніх слов'ян. У літературі стародавньої Русі описані як харчовий і лікувальний засіб. Суниці лісові - багаторічна трав'яниста рослина 5-30 см заввишки. Буре кореневище горизонтальне або скісне, з довгими повзучими пагонами. Стебло пряме, волохате. Листки - трійчасті, прикореневі, з сидячими овальноромбічними великозубчастими листочками, темно-зелені, зверху майже голі, знизу - сизувато-зелені, пухнасті. Суцвіття щитковидні. Квітки двостатеві, сидять на довгих квітконіжках, пухнастих від притиснутих до стебла волосків, пелюстки квіток білі. Цвітуть у травні - червні. Плоди - численні сухі зернятка на ягоді. Останні з приємним запахом і смаком, зеленувато-червоні або яскраво червоні. Ростуть у лісах, серед чагарників, на узліссях, галявинах, на сухих і трав'янистих схилах, зрубах. Плоди містять цукри (до 10%), лимонну, яблучну і саліцилову кислоти (1,6%), дубильні й біологічно активні речовини, пектин, залізо, мікроелементи. Вони багаті на вітаміни: вітаміну С - до 60 мг%, каротину - 0,08, вітаміну Вг - 0,03, вітаміну В2 - 0,1, вітаміну К - 0,1 мг% . Листки містять вітамін С (100 мг%), їх вживають як сурогат чаю. Суниці вживають як потогінний і сечогінний засіб, при хворобах печінки, нирок, недокрів'ї та білокрів'ї, туберкульозі легень, безсонні. Листки - при гіпертонії, корінь - від ревматизму, свіжі плоди - проти екземи. Використовують у гомеопатії та косметичній практиці. Плоди і листки призначають і як слабкий сечогінний засіб, при подагрі, ниркових каменях, жовчнокам'яній хворобі, маткових кровотечах, недокрів'ї. Листки у вигляді чаю - для полоскання рота при поганому запасі. Свіжі ягоди цілюще діють на організм людини. Та й у продуктах переробки суниці зберігають аромат і властивості свіжих плодів. Розмножуються насінням і вегетативно (надземними пагонами). Швидко розростаються, тому потребують постійного догляду. Стиглі ягоди збирають в суху погоду, листки - під час цвітіння, обриваючи їх без черешків. Сушать на горищах або під наметом. Талабан польовий (Thlaspi arvense L.) Родина хрестоцвіті (Brassicaceae) Однорічна сиза рослина висотою 20-50 см. Листки цілісні, сидячі, довгасто-ланцетні. Квітки білі; чашолистки відлеглі від пелюсток. Плоди округло-еліптичні, ширококрилаті, на верхівці глибоковиїмчасті, з дуже коротким стовпчиком між виїмками. Цвіте в квітні - липні. Росте на полях, городах, поблизу житла і вздовж доріг. Назва роду походить від грецьких слів, що в перекладі означають "сплющений щит", і пов'язана з формою плодів рослини. Видова назва в перекладі з латинської мови - "польовий". Розмножується насінням. За літо дає 2-3 покоління; на кожній рослині утворюється до 60-80 тис. насінин. Недозріле насіння проростає майже так само швидко, як і дозріле. Проростає воно з глибини до 1 см, у глибших шарах грунту зберігає схожість протягом 9 років. У насінні міститься до 30% жирної олії, придатної для миловаріння і їжі. З молодих листків талабану готують весняні салати. В листках міститься 200 мг% вітаміну С, вуглеводи, глікозиди; вони гострі на смак, із запахом часнику, мають в'яжучі протицинготні, дезинфікуючі властивості. На Україні росте 7 видів талабану.
