Здавна вербену вважали чудодійною. У стародавні часи служителі релігійного культу прикрашали нею вівтарі під час жертвоприношень. Грецькі воїни вірили, що вербена робить їх тіло невразливим, відлякує ворога. У римлян цю квітку присвячували Меркурію - крилатому віснику богів. Вербеною прикрашали посланців, які йшли з мирною місією, називали їх вербоносцями. У середні віки навколо цієї рослини створювали таємничість. Збирали її один раз на рік, у безмісячну ніч, при сяйві планет Венери або Меркурія. Вважалося, що особливу силу має вербена, викопана в певний час золотою або срібною лопатою, її не можна було збирати, поки не випала вранішня роса і не зволожила рослини. Така вербена повинна була принести здоров'я і навіть багатство. Вербена лікарська - багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30-60 см. Стебло прямостояче, по гранях шорстке. Листки шорсткі, яйцеподібно-довгасті. Квітки дрібні, блідо-лілові, зібрані в довгі тонкі ниткоподібні колоски. Плід складається з чотирьох горішків. Цвіте в червні -жовтні. Росте -по всій території України на вологих забур'янених місцях та узбіччях доріг. В усіх частинах рослини міститься отруйна речовина - вербеналін. Крім того, в траві виявлено вітамін С, кумарин, дубильні речовини, органічні та інші сполуки. Вербену використовують при шкірних захворюваннях, у тому числі від золотухи. Застосовують також при артеріосклерозі і тромбозах, в гомеопатії її використовують при нирковокам'яній хворобі. В індійській медицині свіжі листки призначають при лихоманці та як відволікаючий засіб. Розмножується насінням і вегетативно. У 'підготовлений грунт (переораний чи скопаний на глибину 22-25 см, в який внесено 0,3 т/100 м2 органічних добрив) насіння висівають на глибину 1-1,5 см, ширина міжрядь -50-55 см. Сходи з'являються на 9-10-й день, масово - на початку третьої декади. В перший рік життя рослина утворює генеративні пагони заввишки 55 см. Вони цвітуть у кінці липня, достигають - у кінці вересня. Плодоносить регулярно. Вегетативно розмножують живцями, які нарізають у липні і укорінюють під склом. Так вони перезимовують. Навесні їх можна використовувати як маточні екземпляри для живцювання Верес звичайний (Culluna vulgaris (L.) Hill.) Родина вересові (Erscaceae) Невеличкий вічнозелений гіллястий кущик 15-70 см заввишки. Стебло тонке з піднятими гілками, кора сіро-бура. Листочки дрібні, розміщені супротивно, тісно-черепитчасто, в чотири ряди. Квітки лілові або лілово-рожеві, іноді білі або кремові, на коротких квітконіжках, розміщені в однобокі грона” Смак рослини гіркий, терпкий. Запах сильний (пахне медом). Цвіте з липня по вересень. Росте у лісових і лісостепових районах - на сухих і вогкуватих, бідних на вапно, піщаних грунтах, частіше в соснових і мішаних лісах, на галявинах, сухих горбах, на лісових луках, при дорогах. Збирають вкриті листочками гілки з квітками, влітку. Застосовують як засіб потогінний і сечогінний, протизапальний - при запаленнях сечових шляхів. Рекомендують при подагрі, ревматизмі, захворюваннях сечового міхура, які супроводять запалення передміхурової залози, сечокам'яній хворобі, проносах. Вживають при розладі нервової системи, безсонні, лякливості, задумливості (діють глікозиди арбутин і ериколін, алкалоїд ерикодинін, фумарова й цитринова кислоти, дубильні речовини). Застосовують як чай. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку вересу і настоюють 10 хвилин. П'ють 2 склянки на день ковтками, корисний при катарі шлунка з підвищеною кислотністю. Як засіб, що заспокоює нерви і лікує безсоння, використовують суміш вересу, трави собачої кропиви, сухоцвіту болотяного і валеріанового кореня у співвідношенні 4:3:3:1 - беруть 1 столову ложку суміші на 2 склянки окропу й напарюють цілу ніч. П'ють щогодини по 4-5 ковтків, 4 склянки на день (при неврастенії), безсонні. 2 повні столові ложки суміші трави вересу, листків меліси і кореня валеріани у співвідношенні 2:2:6 на 1 склянку окропу, настоюють 15 хвилин. Випивають ковтками протягом дня. При хронічних запальних змінах у серцевому м'язі, перикарді, серцевих клапанах і стані після їх перенесення (компенсовані і декомпенсовані вади клапанів серця, ендокардит, міокардит, перикардит, недостатність мітрального клапана, мітральний стеноз, недостатність аортального клапана, стеноз аорти) 2 чайні ложки суміші квіток вересу, квіток терну, квіток глоду колючого, трави собачої І кропиви серцевої, трави деревію, кореня любистку (порівну) варять протягом 20 хвилин в 1 склянці води і випивають ковтками протягом дня. Сечогінно діє суміш трави вересу, трави остудника голого, листків мучниці, трави дроку, трави звіробою звичайного, квіток лаванди, кореневищ аїру тростинного і листків шавлії (порівну) - беруть і столову ложку на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин, п'ють 2 склянки на день. Для компресів на рани, що трудно гояться, абсцеси вживають відвар з суміші трави вересу, трави хвоща польового і трави золотушника звичайного в співвідношенні 3:3:4-2 повні столові ложки заливають 0,5 л окропу і варять 15 хвилин. Для ванн при висипах і ранах на тілі варять віл води 4 столові ложки трави вересу, відвар додають до повної ванни; приймають їх двічі на тиждень. Верес звичайний (Calluna vulgaris (L.) Hull.)
