Феномен доктора Хауса. Правда і вимисел у серіалі про геніального діагноста

звинувачує в усіх своїх бідах. Грегорі переконаний: саме через учинок Стейсі він остаточно розчарувався в житті. Це з її вини він став самітником і мізантропом.

^{Улюблені «ласощі» Хауса — вікодин}

Певна річ, Хаус навряд чи змінився кардинально. Він і до каліцтва був не найприємнішою в спілкуванні людиною. Проте оскільки така розсудлива і ра ціональна жінка, якою постає перед нами наприкінці першого сезону Стейсі, полюбила Грегорі, значить, до хвороби він умів залицятися до жінок і подобатися їм. Зрозуміло, коли Стейсі познайомилася з Хаусом, він уже був неординарною особистістю. Можливо, їй навіть довелося боротися за своє кохання з іншими шанувальницями цієї нестандартної і талановитої людини. Але саме максималізм Хауса і його небажання пристосовуватися до складної ситуації призвели до розриву. Якби на місці Стейсі опинилася інша жінка, можливо, вона не взяла б на себе відповідальності за вирішення долі Грегорі, або після цього спробувала б урятувати їхні стосунки за будь-яку ціну.

Знайомлячи нас зі Стейсі Ворнер, творці «House M. D.» нарешті пояснюють, що сталося з Хаусом. Внаслідок лікарської помилки у нього надто пізно діагностували некроз — патологічний процес, що виявляється в поступовому відмиранні тканин живого організму. В Хауса був уражений чотириглавий м’яз стегна, і лікувати його почали із запізненням. Хвороба прогресувала, Хаус відчував постійний нестерпний біль і вимагав морфіну, ризикуючи потрапити в залежність від наркотиків.

Кадді: Є шанс, що він виборсається і збереже ногу.

Стейсі: І що?

Кадді: Можливо, біль не відпустить до кінця життя. Є третій варіант — операція. Щось середнє між тим, що ми вже зробили, і ампутацією.

Стейсі: Він не любитель чогось середнього.

Хаус навіть перебував у стані клінічної смерті, настільки кепськими були його справи. Стейсі вмовляла чоловіка погодитися на ампутацію, аби врятувати життя. Проте Грегорі, котрий до цього легко переконував хворих пожертвувати кінцівкою, аби зберегти життя, сам волів померти, тільки б не стати безпорадним калікою. Врешті-решт, скориставшись тим, що Хаус укотре знепритомнів від болю, Стейсі підписала дозвіл на єдино можливу операцію: Грегу видалили частину омертвілої м’язової тканини. Ноги не ампутували, але і не врятували — той самий «серединний» захід, яких терпіти не міг Хаус. Відтоді нога не може нормально функціонувати, він мусить терпіти хронічний біль і для полегшення приймати знеболювальне.

Так у Грегорі Хауса закінчився роман зі Стейсі і почався роман з вікодином.

Вікодин (гікодан, лортаб, гідрокодон, туссіонекс) — ефективний наркотичний знеболювальний і протикашлевий засіб, що містить гідрокодон і парацетамол (ацетамінофен). Наявність у препараті парацетамолу підсилює аналгетичний ефект гідрокодону. У зв’язку з тим, що є вірогідність накопичення в організмі парацетамолу в токсичних концентраціях, добова доза ліків обмежена. Терапевтична доза у розмірі 5–10 мг фармакологічно еквівалентна 60 мг морфіну. Існує небезпека звикання, порівняна з кодеїном. Тривалий прийом у великих дозах може викликати слабку ейфорію, а надалі — хворобливу пристрасть. При передозуванні з’являється головний біль, сухість у роті, загальна слабкість, сонливість. Був рекомендований до заборони в США. Побічними ефектами від прийому вікодину є алергічні реакції, слабкість, запаморочення, гіпервентиляція, втрата свідомості, пожовтіння очей або шкіри, кровотечі, гематоми, сухість у роті, нудота, блювота, зниження апетиту, м’язові судоми, підвищене потовиділення, припливи, свербіж, дзвін у вухах, повна втрата слуху, затримка сечовипускання, зниження сексуального потягу.

Зустріч Хауса і Стейсі відбувається в лікарні через п’ять років після розриву. Доктор почав регулярно й у великих дозах вживати вікодин одразу після операції. Знаючи про небезпеку, яку тягне за собою регулярне неконтрольоване вживання цього знеболювального препарату, будь-хто з нас може поставити діагноз Грегорі. Хаус п’ять років приймає ліки, що викликають наркотичну залежність і сприяють руйнуванню особистості. Отже, він — системний наркоман, який потребує спеціального лікування.

Спроби головного героя «зав’язати» з наркотиками глядач спостерігає протягом трьох сезонів. Всі вони закінчуються невдачею. Вперше Хаус намагається довести Кадді, що цілком може обходитися без вікодину. У результаті він втрачає здатність концентруватися, ставити правильний діагноз, наслідок чого — лікарська помилка, що ледве не стала фатальною для пацієнта. Повторно Кадді сама висуває своєму підлеглому умову — він повинен кинути вікодин, погодившись пройти курс лікування за програмою, що передбачає використання метадону.

Метадон (6-(діметиламіно)-4,4-діфеніл-3-гептанон) — синтетичний лікарський препарат з групи опіатів, котрий застосовують як анальгетик, а також при лікуванні наркотичної залежності. Метадон широко застосовується у ряді країн в замісній терапії вживання важких наркотиків як препарат, котрий може послабити дію героїну, замінивши його в організмі наркомана («метадонова програма»). Виробництво і будь-яке використання метадону в Україні заборонене законом. З клінічної точки зору залежність від метадону мало відрізняється від героїнової або опійної залежності.

Проте це також не допомагає. Тоді Кадді йде на крайні заходи — сама видає Хаусу ліки в допустимих дозах. Але незабаром і цей метод виявляється недієвим. У моменти кризи Вілсон знаходить свого друга в повній «відключці» і нічого не може з ним вдіяти — Грег у такі періоди запросто змішує вікодин із віскі або горілкою. Одного дня колеги трохи не купилися на одну з найекстравагантніших витівок доктора Хауса: він підробляв аналізи, які показували у нього ракові метастази. На таку хитрість він пішов, аби випробувати на собі новий метод лікування, що передбачає вживання сильних галюциногенів.

Тим, хто переймається через пристрасть Грегорі Хауса до наркотиків, автори серіалу спробували зробити подарунок. Наприкінці другого сезону на доктора здійснено замах: ненормальний чоловік колишньої пацієнтки Грега вистрілив у нього з пістолета. Коли Хаус лежав у комі, у нього були галюцинації, під час яких він отримав підказку — використовувати для лікування кетамін.