– Якщо твої каменотеси, о ясновельможний еміре, зроблять у скелі, на якій стоїть Орлине гніздо проклятого асСаббаха, – заговорив нарешті Сааф бенСааф, – необхідну кількість шпарин, куди поставлять великі горщики з моїм порошком – тоді досить буде кілька разів ударити кресалом, щоб пророк Гасан почав літати разом із орлами! І боюся, що йому це мало сподобається… Але я ще не все показав тобі, ясновельможний еміре! Устаде Мансайє, ваша черга!
Літній коваль кивнув, розмотав тканину – і перед очима присутніх постала предивна річ. Порожня всередині трубка завтовшки приблизно як півтора списових ратища і близько трьох ліктів завдовжки, схоплена по всій довжині сталевими кільцями, була укріплена на інкрустованим сріблом і перламутровими пластинами трохи розширеному дерев’яному ложі.
Потім коваль узяв лист бронзи й установив його біля стіни зали.
Тоді повернувся до свого творіння, встановив його на масивну триногу, спрямував трубку на бронзовий лист і дістав ізза пояса короткий смолоскип.
Алхімік, підійшовши, знову чиркнув своїм кресалом, смолоскип чомусь не спалахнув, а почав жевріти – і коваль підніс його до предмета на тринозі.
Пролунав вибух, і шматки рубаного металу зі свистом і гуркотом вилетіли з жерла трубки й ударили в лист, розриваючи бронзу.
Коваль задоволено хмикнув, потираючи забите віддачею плече, а алхімік урочисто наблизився до пробитого листа.
На помості стривожено вібрували два старих ятагани, дворучний еспадон Фальґрима, махайра Діомеда й інша зброя прибулих гостей.
– Ось, – гордо заявив Сааф бенСааф. – Запам’ятай сьогоднішній день, великий еміре Дауде АбуСаліме – бо віднині починається нова епоха!
Усі мовчали.
П’ятирічний АбутТаїб, не витримавши, наблизився до коваля Мансайї й пучкою торкнувся дітища алхіміка й коваля.
– Я скоро виросту, – сказав хлопчик. – Я скоро виросту – і тоді ти подаруєш мені її, дядьку ковалю? Правда? А собі ти зробиш іншу… Добре?
– Добре, – усміхнувся одноокий коваль. – Добре, о шляхетний АбутТаїбе! З дозволу еміра Дауда, я дарую її тобі вже зараз! Хай будуть дні твої довгі й безжурні, нащадку АбуСалімів!
– Я називатиму її, – хлопчик зажмурився від хвилювання, – я називатиму її азЗайда, що означає «Неприборкана»! Таке буде її ім’я!
Усі мовчали.
Блазень Друдл підійшов до дитини й довго дивився на річ, що звалася азЗайда.
– Хай буде проклятий той день, – тихо сказав блазень, – хай буде проклятий той день, коли зброї почали давати імена!..
І тінь здивування затуманила ясний погляд маленького АбутТаїба; тінь, у глибині якої повільно згущувалася багряна пелена.
Глосарій назв зброї з позицій аналогів земної історії й географії
БАДЕК – індонезійський ніж.
ВОВЧА МІТЛА – Далекий Схід, спис із зазубреними шпичакоподібними гілочками від наконечника до середини ратища. Відомий також як «вовчий хвіст».
ГЕ – Китай, бойовий клевець. Древкова зброя з різною довжиною ратища.
ГОУБАН – китайський древковий серп.
ҐЕРДАН – Середня Азія, дворучна важка палиця зі шпичаками.
ҐЛАДІУС – короткий прямий римський меч.
ДАДАО – Китай, «великий меч», близький до древкової зброї, оскільки кривий і важкий клинок із розширенням на кінці й однобічною заточкою кріпиться до руків’ї, довжина якого така ж, як і клинка (або навіть більша).
ДАН Ґ’ЄН – Китай, вузький прямолезий двосічний меч із гнучким клинком. Використовується також у парному варіанті для занять у деяких школах тайцзіцюань і «п’яного меча» (цзуйцзянь).
ДЗЮТТЕ – Японія, тупий гранований (або круглий) кинджал із однобічною вигнутою ґардою.
КАРАБЕЛЛА – польська шабля.
КАТАКАМА ЯРІ – японський спис із додатковим гаком, загнутим догори.
КВАНДО – Корея, Китай, відомий також під іншими назвами. Древкова зброя типу алебарди.
КИЛИЧ – Туреччина, шабля.
КОНЧАР – гранований азіатський кинджал або стилет.
Крис – Малайзія, Ява, Суматра тощо, меч або кинджал із прямим двосічним клинком, найчастіше хвилеподібним або схожим на пломінь. Біля руків’я клинок різко розширюється, що заміняє ґарду.
КУСУНГОБУ – японський ніж, призначений для здійснення обряду сеппуку (самогубства).
КХАНДА – індійський прямий важкий меч.
ЛАБРОС – подвійна критська сокира, популярна у всій Греції.
ЛАНДИНҐ ТЕРУС – прямий малайськоіндонезійський кинджал.
МАЛХУС – Балкани, кривий важкий меч.
